Рішення № 71226340, 31.10.2017, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 31.10.2017 Справа № 554/357/17

Справа №554/357/17-ц

Провадження № 2/554/1232/2017

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.10.2017 м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді - Січиокно Т.О.

при секретарі - Ромаховій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Полтавська міська рада, Перша полтавська державна нотаріальна контора Головного управління юстиції у Полтавській області про визнання права власності на майно в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

у січні 2017 року позивач звернулася з вказаним вище позовом до суду та просить визнати за нею, ОСОБА_1, право власності в порядку спадкування за заповітом після померлого ОСОБА_4, який помер 21.12.2014 року на квартиру № 129, яка знаходиться за адресою: м.Полтава, вул. Героїв Сталінграду, 10, корпус 1, загальною площею 34,5 кв.м., яка складається з 1 кімнати, житловою площею 17. 5 кв.м., у тому числі: 1 кімната (2) площею 17, 5 кв.м., коридору 91) площею 3,6 кв.м., вбудованої шафи (3) площею 0,5 кв.м., кухні (4) площею 8,5 кв.м., вбиральні (5) площею 1 кв.м., ванної (6) площею 2,6 кв.м.

Позов позивачем мотивований тим, що вона являється спадкоємцем після померлого 21.12.2014 року ОСОБА_4 згідно заповіту від 27.07.2012 року, який посвідчено приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером № 1916. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на все належне йому за життя майно, в тому числі і вказану вище квартиру. Вона у встановлений законом строк звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріус відмовив їй у вчиненні нотаріальної дії з причин відсутності правовстановлюючих документів.

У судове засіданні зявилася позивач ОСОБА_6 та її представники ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які позов підтримали, просили суд його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_9 у судове засідання не зявилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, причини неявки у судове засідання визнані судом неповажними. На адресу суду від відповідача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_9 надійшли заперечення, згідно яких останні просять відмовити у задоволенні позову за безпідставністю та необґрунтованістю, оскільки у Першій полтавській державній нотаріальній конторі у серпні 2016 року нотаріусом видано Свідоцтво на спадщину на все майно спадкодавця ОСОБА_4 на її користь. Заповіт на користь ОСОБА_6 складений у липні 2012 року, а право власності на спадкове майно квартиру оформлено за ОСОБА_4 у 1992 році, в той час як останній за життя 08.12.2012 року подарував дану квартиру ОСОБА_6, а отже право власності на неї припинилося та виникло знову у 2013 році після розірвання вказаного вище договору дарування, а отже заповіт втратив законну силу після оформлення договору дарування.

Треті особи: представники Полтавської міської ради, Першої полтавської державної нотаріальної контори у судове засідання не зявилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.

Частиною 1 ст.224 ЦПК України визначено, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так, дана цивільна справа призначалася до розгляду 30.03.2017 року, відповідачі у судове засідання не зявилися, причини неявки суду не повідомили. (а.с.107 том 1).

18.04. 2017 року відповідачі у судове засідання не зявилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справу. 14.04.2017 на адресу суду електронною поштою Лейко направлено заяву про перенесення судового засідання, поважність причин неявки не повідомлено. (а.с.114 том 1).

04.07.2017 року відповідачі у судове засідання не зявилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справу. 04.07.2017 року на адресу суду ОСОБА_9 направлено заяву про перенесення розгляду справи у звязку із хворобою, однак доказів на підтвердження поважності неявки суду не надано. (а.с.164, 165 том 1).

26.09.2017 року відповідачі у судове засідання не зявилися. 25.09.2017 року від відповідача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_9 на адресу суду надійшла заява про перенесення судового засідання у звязку з тим, що ними подано касаційну скаргу. (а.с.210, 220 тому 1).

12.10.2017 року судове засідання у даній цивільній справі не відбулося у звязку із зайнятістю судді в іншій справі. Однак, 11.10.2017 року електронною поштою на адресу суду направлено заяви ОСОБА_3 з проханням перенесення судового засідання у звязку з наміром подати касаційну скаргу та поданням зустрічного позову. (а.с.8, 9 том 2).

31.10.2017 року відповідачі у судове засідання не зявилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справу. 30.10.2017 року електронною поштою від представника відповідача ОСОБА_9 на адресу суду надійшла заява про перенесення розгляду справи у звязку з поданням зустрічного позову ОСОБА_3, а також перенести розгляд справи у звязку із хворобою ОСОБА_9, про що як доказ суду надано копію довідки про проходження обстеження в ПОКОД 06.10.2017 року. За результатами обстеження надано рекомендації пройти лікування за місцем проживання. Дані докази щодо поважності неявки у судове засідання відповідача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_9 визнані судом неповажними. (а.с.53 том 1).

Таким чином, суд приходить до висновку про ухвалення заочного рішення по справі, оскільки відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належним чином повідомлялися судом про час та місце розгляду справи, однак у судове не засідання не зявилися. Одночасно причини неявки ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_9 визнані судом неповажними. Позивач не заперечує проти ухвалення у справі заочного рішення.

Суд, заслухавши пояснення позивача та її представників, дослідивши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку:

21.12.2014 року у м.Полтава помер ОСОБА_4, що підтверджено даними Свідоцтва про смерть серії І-КЕ № 295007, виданого 09.04.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Зіньківського районного управління юстиції у Полтавській області. (а.с.8 том 1).

За життя, 27.07.2012 року ОСОБА_4 склав заповіт, яким всю належну йому на праві приватної власності квартиру № 129, яка знаходиться за адресою: м.Полтава, вул. Героїв Сталінграду, 10, корпус 1 заповів ОСОБА_1. Даний заповіт посвідчено приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (а.с.7 том 1).

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтава від 29.04.2013 року визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, за якою розірвано договір дарування квартири № 129, що знаходиться у будинку № 10, корпусу № 1 по вулиці Героїв Сталінграду у м.Полтава, укладений 08.12.2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5; визнано за ОСОБА_4 право власності на квартиру № 129, що знаходиться у будинку № 10, корпусу № 1 по вулиці Героїв Сталінграду у м.Полтава. (а.с.11 том 1).

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявна державна реєстрація права власності за ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1. Дата державної реєстрації вказана 15.05.2013 року (а.с.12 том 1).

06.10.2016 року державним нотаріусом Першої полтавської державної нотаріальної контори ОСОБА_10 постановою відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру № 129, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул. Героїв Сталінграду, 10, корпус 1, у звязку з тим, що не подано документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії. Із мотивувальної частини вказаної вище постанови слідує, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.04.2016 року право власності у спадкодавця виникло на підставі ухвали Октябрського районного суду м.Полтава від 29.04.2013 року. Згідно Закону України «Про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно» державна реєстрація права власності на нерухоме майно відповідно до закону проводиться без видачі документа, що посвідчує таке право, зазначена норма діє з 01.01.2016 року.

У звязку з тим, що право власності спадкодавця виникло до набрання чинності вищезазначеної норми, а закон не має зворотної дії в часі, право власності спадкодавця підтверджується вищезазначеною ухвалою та доданим до неї оригіналом витягу з Державного реєстру речових прав відповідного зразка з використанням спеціальних бланків.

Спадкоємцем не надано документ, що підтверджує право власності на спадкове майно. Окрім того, від імені представника ОСОБА_3 11 квітня 2016 року вхідний № 4/02-14 надійшло повідомлення про звернення нею 07.04.2016 року до Октябрського районного суду м.Полтава про визнання недійсним заповіту ОСОБА_4, складеного у липні 2012 року. (а.с.13 том 1).

Із даних договору дарування від 08.12.2012 року слідує, що квартира № 129, що знаходиться у будинку № 10, корпус № 1 , розташованому у м.Полтава по вулиці Героїв Сталінграду належить ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого 11.01.1997 року відділом приватизації житла Управління житлово комунального господарства виконкому Полтавської міської ради, зареєстрованого в КП Полтавського бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» 11.01.1997 року у Книзі 112, номер запису: 15569, реєстраційний номер 38460697.

На запит суду державним нотаріусом Першої полтавської державної нотаріальної контори ОСОБА_10 від 14.04.2017 року повідомлено, що 18.04.2015 року Першою полтавською державною нотаріальною контрою відкрито спадкову справу за № 168/2015 щодо майна померлого 21.12.2014 року ОСОБА_4.

В матеріалах справи містяться:

-заява про прийняття спадщини від імені ОСОБА_3, яка подана до нотаріальної контори 18.04.2015 року, зареєстрована у Книзі обліку та реєстрації спадкових прав за № 409;

-заява про прийняття спадщини від імені ОСОБА_2, яка подана до нотаріальної контори 23.04.2015 року, зареєстрована у Книзі обліку та реєстрації спадкових прав за № 423;

-заява про прийняття спадщини від імені ОСОБА_1, яка подана до нотаріальної контори 15.05.2015 року, зареєстрована у Книзі обліку та реєстрації спадкових прав за № 504.

Станом на 14.04.2017 року Свідоцтва про право нас спадщину не видавалися. 06.10.2016 року Першою полтавською державною нотаріальною контрою винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину н7а спадкове майно ОСОБА_1 (а.с.139 том 1).

На а.с. 204 тому 1 наявна копія відповіді державного нотаріуса ОСОБА_11 від 11.08.2016 року, адресована ОСОБА_9 та ОСОБА_3, згідно якої розяснено порядок видачі Свідоцтва про право на спадщину.

На а.с. 47 тому 2тому 2 наявна копія відповіді державного нотаріуса ОСОБА_10 від 17.10.2017 року, адресована ОСОБА_9, згідно якої розяснено порядок видачі Свідоцтва про право на спадщину.

Ст. 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом. (ст.1217 ЦК України).

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на обєкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

У судовому засіданні встановлено, що позивач є спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_4 та у встановлений законом строк прийняла спадщину, звернувшись до нотаріуса із відповідною заявою.

У звязку із відмовою приватного нотаріуса видати свідоцтво про право власності на спадкове майно, у позивача виникли перешкоди у реалізації свого права власності на таке майно.

Так, судом встановлено та вбачається із матеріалів справи, що спадкодавець набув право власності на квартиру № 129, що знаходиться у будинку № 10, корпус № 1, розташованому у м.Полтава по вулиці Героїв Сталінграду на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого 11.01.1997 року відділом приватизації житла Управління житлово комунального господарства виконкому Полтавської міської ради, зареєстрованого в КП Полтавського бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» 11.01.1997 року у Книзі 112, номер запису: 15569, реєстраційний номер 38460697.

27.07.2012 року спадкодавцем ОСОБА_4 складено заповіт, яким він всю належну йому на праві приватної власності квартиру № 129, яка знаходиться за адресою: м.Полтава, вул. Героїв Сталінграду, 10, корпус 1 заповів ОСОБА_1. Даний заповіт посвідчено приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5

Таким чином, вказаний вище заповіт на користь ОСОБА_1 складено спадкодавцем щодо майна, яке станом на час укладення заповіту належало йому на праві приватної власності.

08.12.2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено договір дарування квартири № 129, яка знаходиться за адресою: м.Полтава, вул. Героїв Сталінграду, 10, корпус 1, однак ухвалою Октябрського районного суду м.Полтава від 29.04.2013 року визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, за якою розірвано договір дарування квартири № 129, що знаходиться у будинку № 10, корпусу № 1 по вулиці Героїв Сталінграду у м.Полтава, укладений 08.12.2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5; визнано за ОСОБА_4 право власності на квартиру № 129, що знаходиться у будинку № 10, корпусу № 1 по вулиці Героїв Сталінграду у м.Полтава.

З цих підстав суд не приймає до уваги доводів відповідача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_9 щодо втрати законної сили заповітом від 27.07.2012 року після оформлення договору дарування від 08.12.2012 року, оскільки даний договір розірвано, а на час укладення даного заповіту спадкодавцю спірна квартира належала на праві приватної власності та на такому ж праві належала йому на час смерті.

Окрім цього, судом встановлено, що на імя ОСОБА_3 Свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 не видавалося.

Ст.205 ЦПК України визначено підстави для закриття провадження у справі, перелік яких є вичерпним. У поданих запереченнях відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_9 неодноразово просили закрити провадження у даній цивільній справі у звязку із його безпідставністю та необґрунтованістю, що не є підставою для закриття провадження у справі.

При цьому, 19.01.2017 року ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави поданий ОСОБА_3 позов до Першої полтавської державної нотаріальної контори про підтвердження недійсності заповіту визнано неподаним та повернуто позивачу.

Аналізуючи докази по справі, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову, оскільки даний випадок і є способом захисту права, з яким чинне законодавство повязує можливість визнання права власності за особою на майно в порядку спадкування.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212-215, 218,224-226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Полтавська міська рада, Перша полтавська державна нотаріальна контора Головного управління юстиції у Полтавській області про визнання права власності на майно в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру № 129, яка знаходиться за адресою: м.Полтава, вул. Героїв Сталінграду, 10, корпус 1, загальною площею 34,5 кв.м., житловою площею 17,5 кв.м. в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, який помер 21.12.2014 року у м.Полтава.

Заочне рішення може бути переглянуте Октябрським районним судом м. Полтави, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а особою, яка не була присутньою під час проголошення рішення в той же строк з дня отримання його копії.

Суддя Т. О. Січиокно

Повен текст рішення виготовлено суддею 05.11.2017 року.