Рішення № 71226170, 26.12.2017, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа №538/1331/17

Провадження по справі №2-о/538/65/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2017 року м. Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Грузман Т.В., при секретарі судового засідання Волошиної Л.О., за участі заявника ОСОБА_1, представника заявника ОСОБА_2, представника Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1, зацікавленої особи: Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області, про встановлення факту постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року, -

В С Т А Н О В И В:

Заявниця 05.12.2017 року звернулася до Лохвицького районного суду Полтавської області із заявою про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року, посилаючись на те, що вона ОСОБА_1 народилася 30 серпня 1970 року у м. Лохвиці, Полтавської області, про що свідчить свідоцтво про народження від 15.10.1970 року І-АВ № 180562.

18.06.1988 року у Червонозаводському ЗАГС Полтавської області заявниця уклала шлюб з ОСОБА_4, який на даний час розірвано у зв"язку зі смертю чоловіка.

30 листопада 1988 року у зв"язку з одруженням заявниці, та зміною прізвища, їй згідно заяви Лохвицьким РВВС в Полтавській області було видано новий паспорт громадянки СРСР VII-КЕ № 502669 від 08.12.1988 року на підставі старого паспорту VII № 628364 від 04.09.1980 року, який був раніше виданий на дівоче прізвище "Чурей", про що свідчать дві заяви про видачу двох паспортів СРСР. По досягненню ОСОБА_1 відповідного віку, у 1995 році було вклеєно відповідне фото в отриманий новий паспорт, та який було втрачено влітку 1996 року. Про втрату паспорту заявниця нікуди не зверталася, та проживала тривалий час без нього.

05.12.2017 року ОСОБА_1 звернулася із заявою в Лохвицький районний сектор управління Державної міграційної служби в Полтавській області про отримання паспорту, однак отримала відмову № 1368 від 05.12.2017 року, оскільки в ході перевірки не встановлено її належності до громадянства України.

Відмову у видачі паспорта громадянки України , ОСОБА_1 вважає формальною, оскільки згідно з домовою книжкою для прописки громадян, які проживають ІНФОРМАЦІЯ_1 , по вул. Комсомольська (тепер Шкільна), у м. Червонозаводське (тепер Заводське), Лохвицького району, Полтавської області значиться, що ОСОБА_1 проживала та була прописана за вказаною адресою від 13 липня 1990 року до свого виїзду у м. Владивосток 13 липня 1995 року.

У зв'язку із вищевикладеним, заявниця звернулася до суду, та просить встановити факт постійного її проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року включно.

Заявниця ОСОБА_1, та її представник в судовому засіданні підтримали викладене в заяві в повному об"ємі.

Заінтересована особа в судовому засіданні проти заявлених вимог не заперечила.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши заявника, його представника, зацікавлену особу, свідків, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася 30 серпня 1970 року у м. Лохвиці, Полтавської області, дане підтверджується свідоцтвом про народження від 15.10.1970 року серії І-АВ № 180562.

18.06.1988 року у Червонозаводському ЗАГС Полтавської області заявниця уклала шлюб з ОСОБА_4, який на даний час розірвано у зв"язку зі смертю чоловіка.

30 листопада 1988 року у зв"язку з одруженням заявниці, та зміною прізвища, їй згідно заяви Лохвицьким РВВС в Полтавській області було видано новий паспорт громадянки СРСР VII-КЕ № 502669 від 08.12.1988 року на підставі старого паспорту VII № 628364 від 04.09.1980 року, який був раніше виданий на дівоче прізвище "Чурей". По досягненню ОСОБА_1 відповідного віку, у 1995 році було вклеєно відповідне фото в отриманий новий паспорт.

Влітку 1996 року паспорт було втрачено, але ОСОБА_1 нікуди не зверталася, та проживала тривалий час без нього.

05.12.2017 року ОСОБА_1 звернулася із заявою в Лохвицький районний сектор управління Державної міграційної служби в Полтавській області про отримання паспорту, однак отримала відмову № 1368 від 05.12.2017 року, оскільки в ході перевірки не встановлено її належності до громадянства України.

Відмову у видачі паспорта громадянки України ОСОБА_1 вважає формальною, оскільки згідно з домовою книжкою для прописки громадян, які проживають ІНФОРМАЦІЯ_1 , по вул. Комсомольська (тепер Шкільна), у м. Червонозаводське (тепер Заводське), Лохвицького району, Полтавської області значиться, що ОСОБА_1 проживала та була прописана за вказаною адресою від 13 липня 1990 року до свого виїзду у м. Владивосток 13 липня 1995 року.

Згідно висновку Лохвицького ВП ГУНП України в Полтавській області на заяву ОСОБА_1 від 05.12.2017 року про втрату паспорту громадянки України встановлено, що вказане могло трапитися внаслідок власної необережності, дане повідомлення підлягає розгляду відповідно до Закону України "Про звернення громадян" , та перевірку закінчено.

Згідно довідки № 1368 від 05.12.2017 року виданої Лохвицьким РС УДМС України в Полтавській області ОСОБА_1 дійсно зверталася до Лохвицького РС УДМС України в Полтавській області із заявою щодо видачі паспорта громадянина України взамін втраченого. Проведеною за заявою перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, Лохвицьким РВВС Полтавської області була документована паспортом громадянина СРСР серії VII -КЕ № 502669 від 08.12.1988 року, про втрату якого вона і заявила. Але в ході перевірки не встановлено належності до громадянства України.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_7 підтвердили факт проживання ОСОБА_1 на території України станом на 24.08.1991 року.

Згідно ст. 319 ЦПК України в рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив цей факт.

У зв"язку з тим, що ОСОБА_1 постійно проживає на території України, у неї виникла необхідність отримання паспорта громадянина України замість втраченого.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство" особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, чоловік народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України" реєструються громадянами України.

У звязку з викладеним є підстави для встановлення факту, що ОСОБА_1 постійно проживала на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Керуючись ст.ст. 315, 316, 318, 319, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_8 Гейзівни задоволити.

Встановити факт постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_4, жительки м. Заводське, вул. Гагаріна, 12, Лохвицького району, Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подання через Лохвицький районний суд Полтавської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошеня. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Т.В. Грузман