Постанова № 71225881, 19.12.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 742/2226/17 Провадження № 22-ц/795/2062/2017 Головуючий у I інстанції - Ільченко О. І. Доповідач - Бечко Є. М.Категорія - цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2017 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

у складі: головуючого - судді Бечка Є.М.,

суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.,

при секретарі: Герасименко Ю.О.,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до територіального центру 7442 МВС України, регіонального сервісного центру МВС в Чернігівській області, Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_2 про припинення обтяження та зобов'язання вчинити дії,

третя особа - Дніпропетровська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про припинення обтяження та виключення з Державного реєстру рухомого майна обтяження транспортного засобу вантажний автомобіль RENAULT MAGNUM сідловий тягач-Е 2000 року випуску (№ шасі НОМЕР_3) державний номер НОМЕР_1, зареєстрованого 09 червня 2008 року за №7353644 реєстратором Дніпропетровської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; про зобов'язання територіального сервісного центру 7442 МВС України (м.Прилуки) перереєструвати даний автомобіль на ОСОБА_3 відповідно до договору купівлі-продажу від 15 липня 2017 року.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що 08 серпня 2012 року він придбав вказаний автомобіль у ОСОБА_2 згідно довідки-рахунок ДПІ 357757. 31 серпня 2012 року автомобіль було зареєстровано на ОСОБА_1 у Прилуцькому МРЕВ ДАІ в Чернігівській області з отримання відповідного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, д.н.з. НОМЕР_1. В подальшому, 15 липня 2017 року з метою продажу автомобіля позивачем було укладено договір купівлі-продажу з ОСОБА_3, але в територіальному сервісному центрі 7442 (м.Прилуки) було відмовлено в переоформленні автомобіля на нового власника, оскільки транспортний засіб із 03 червня 2008 року перебуває у заставі ПАТ КБ «Приватбанк» та існує заборона на його відчуження. Проте, зазначає позивач, як при знятті з обліку авто за попереднім місцем реєстрації, так і при постановці на облік у ВРЕВ ДАІ м.Прилуки обтяжень на заборону відчуження не було. При цьому, при реєстрації автомобіля позивачем були сплачені всі належні відрахування та податки та, в силу ст.330 ЦК України, ОСОБА_1 є добросовісним набувачем, який не має жодних зобов'язань перед ПАТ КБ «Приватбанком».

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 вересня 2017 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1

Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, просив рішення суду першої інстанції скасувати як таке, що не відповідає вимогам закону та ухвалити нове рішення про задоволення заявленого позову.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що договір купівлі-продажу вантажного автомобіля марки RENAULT MAGNUM сідловий тягач - Е2000 року випуску, згідно довідки рахунку ДПІ 357757 від 08 серпня 2012 року, відбувся у передбаченому законом порядку про що знав ПАТ КБ «ПриватБанк». На думку апелянта, описане обтяження спірного автомобіля мало б існувати до 09 червня 2013 року, або часу погашення боргових зобов'язань заставодавця (04 червня 2013 року). Відчуження спірного автомобіля відбулося згідно довідки рахунку ДПІ саме у зв'язку з метою дострокового погашення боргових зобов'язань, а реєстрація прав нового власника відбулась 31 серпня 2012 року, про що знав ПАТ КБ «ПриватБанк».

Апелянт вважає, що 20 травня 2013 року, коли вносились третьою особою зміни до ніби-то існуючих обтяжень, права власності у заставодателя на спірне майно вже не існувало, власником спірного авто вже був ОСОБА_1, який своє право власності не приховував і, відповідно, не був учасником чи боржником за кредитними договорами ПАТ КБ «ПриватБанк».

Письмових заперечень з боку відповідачів на апеляційну скаргу не надійшло.

В судове засідання сторони не з'явилися, сповіщались у встановленому законом порядку. Від представника апелянта надійшло клопотання про перенесення судового засідання у зв'язку з тим, що він продовжує хворіти. У зв'язку з хворобою представника апелянта не відбулося судове засідання призначене на 06 грудня 2017 року, розгляд справи відкладено на 19 грудня 2017 року, однак і в дане судове засідання ні ОСОБА_1, ні його представник - ОСОБА_4 не надали доказів хвороби, у зв'язку з чим колегія суддів не знаходить підстав для задоволення клопотання та повторного відкладення судового розгляду.

У відповідності до вимог ст.247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.263 ЦПК України передбачено, що рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що спірний автомобіль позивач придбав 08 серпня 2012 року, тобто коли обтяження на такий вже було зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (09 червня 2008 року), то ОСОБА_1 не може вважатися добросовісним набувачем, у зв'язку з чим аргументація позовних вимог є неспроможною. Стороною позивача не надано доказів, та судом не було встановлено, що банком надавалася письмова згода на відчуження предмету застави, що є порушенням ч.2 ст.586 ЦК України, ч.2 ст.17 Закону України «Про заставу» та умов договору застави.

З таким висновком колегія суддів апеляційного суду повністю погоджується.

Суд першої інстанції встановив, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 31 серпня 2012 року ОСОБА_1 є власником вантажного автомобіля RENAULT MAGNUM сідловий тягач-Е 2000 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 (а.с.6).

Згідно договору застави автотранспорту від 03 червня 2008 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором позичальник ОСОБА_2, як заставодавець надав ПАТ КБ «Приватбанк» (заставодержателю) у заставу автомобіль RENAULT MAGNUM сідловий тягач-Е 2000 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 (а.с.101-103).

Вказане рухоме майно 09 червня 2008 року о 15:29 було зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, як це передбачено ст.12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», що вбачається з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с.11).

Інших доказів апеляційному суду надано не було.

Застава є способом забезпечення зобов'язань; в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст.572 ЦК та ст.1 закону «Про заставу»).

Відповідно до чч.1, 2 ст.20 закону «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до п.1 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів. Напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388, цим порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

Відповідно до Постанови КМУ від 05 жовтня 2016 року №687 до п.15 даного Порядку були внесені зміни, і уповноваженими особами сервісних центрів МВС, окрім перевірок відповідності конструкції, перевірки за Єдиним державним реєстром МВС та автоматизованою базою даних про розшукувані транспортні засоби, почали проводитися перевірки і за банком даних Генерального секретаріату Інтерполу, перевірка відомостей про обмеження відчуження за Державним реєстром обтяжень рухомого майна та відомостей про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також про реєстрацію місця проживання за Єдиним державним демографічним реєстром.

Саме в цей проміжок часу сервісні центри МВС отримали доступ, зокрема, і до Державного реєстру електронного запису та отримання відповіді у електронній формі, на підставі договору, укладеного з адміністратором). До жовтня 2016 року перевірка факту наявності обмежень в ДРОРМ не проводилась, оскільки це було не передбачено чинним на той момент законодавством, тому при відчуженні спірного транспортного засобу його попереднім власником ОСОБА_2 (щодо якого наявне обмеження на заборону відчуження спірного транспортного засобу), перевірка за ДРОРМ не проводилася, тому 07 серпня 2012 року спірний ТЗ був перереєстрований з ОСОБА_2 на ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу, а пізніше - на ОСОБА_1

Таким чином, при зверненні ОСОБА_1 до ТСЦ №7442 РСЦ МВС в Чернігівській області адміністратором центру були проведені передбачені Порядком перевірки, в результаті чого було встановлено, що в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна наявний запис про приватне обтяження транспортного засобу RENAULT MAGNUM сідловий тягач-Е 2000 року випуску.

Пунктом 15 Порядку визначено, що разі наявності відомостей про арешт або розшук транспортного засобу його реєстрація не проводиться. Реєстрація транспортного засобу, щодо якого в ДРОРМ є відомості про обмеження відчуження проводиться за наявності письмової згоди обтяжувала (заставодержателя), крім випадків переходу права власності на транспортний засіб у порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки в спільному майні.

Отже, інформація про заборону проведення реєстраційних операцій (заборона відчужувати) щодо спірного транспортного засобу, внесена до ДРОРМ, позбавляє відповідача можливості здійснити перереєстрацію транспортного засобу.

Позовна вимога щодо зобов'язання РСЦ МВС в Чернігівській області зареєструвати спірний автомобіль є передчасною, оскільки у випадку задоволення позовної вимоги щодо припинення обтяження та виключення з ДРОРМ запису щодо обтяження спірного транспортного засобу, та звернення після цього позивача до сервісних центрів МВС - перереєстрація буде проведена на загальних підставах.

Посилання апелянта на те, що на час внесення третьою особою зміни до обтяжень, право власності у заставодателя на спірне майно вже не існувало, власником спірного авто вже був ОСОБА_1, не є підставою для припинення обтяження оскільки відповідно до ст.27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу. Тобто, автомобіль, при переході у власність ОСОБА_1, залишився у заставі.

Слід також зазначити, що відповідно до ст.28 Закону України «Про заставу» застава припиняється лише з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.

Доказів на існування підстав припинення застави позивачем суду не надано.

Продавець зобов'язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається (права наймача, право застави, право довічного користування тощо). У разі невиконання цієї вимоги покупець має право вимагати зниження ціни або розірвання договору купівлі-продажу, якщо він не знав і не міг знати про права третіх

осіб на товар (ч.1 ст.659 ЦК).

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права при його ухваленні та в основному зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновком суду по їх оцінці, тому не можуть бути підставою для скасування справедливого і по суті правильного рішення суду лише з одних формальних міркувань.

Згідно ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам процесуального права, а наведені в скарзі доводи є необґрунтованими й правильність висновків судів не спростовують, тому оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 вересня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 26 грудня 2017 року.

Головуючий:Судді: