Ухвала суду № 71224364, 25.12.2017, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № № 585/4895/17

Номер провадження 1-кс/585/1032/17

У Х В А Л А

І М Е Н ЕМ У К Р АЇ Н И

25 грудня 2017 року м.Ромни

Слідчий суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Машина І.М.,

за участю прокурора Яковенка К.О.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

секретар Шаповаленко н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ромни клопотання слідчого Роменського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

З клопотання вбачається, що ОСОБА_1 маючи не зняту і не погашено у встановлено Законом судимість, в той час коли кримінальне провадження відносно останнього за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч. 2 КК України, знаходилося на розгляді в Роменському міськрайонному суді, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий злочин проти власності на території м. Ромни за наступних обставин.

23.12.2017 року близько 14:50 год. ОСОБА_1 перебував на території ринку «Іллінський ярмарок» м. Ромни на площ між будинками № 32 по вул. Руденка, № 22 та № 34 по вул. Калнишевського. На той момент припиняли робочий день фізичні особи-підприємці, які здійснюють торгівельну діяльність на ринку та складали свої торгівельні місця. На ящику, що стояв на торгівельному місці, на якому здійснює торгівельну діяльність ОСОБА_4, ОСОБА_1 помітив жіночу шкіряну сумку чорного кольору, з коричневими вставками, та вирішив відкрито нею заволодіти. Реалізовуючи свій злочинний намір ОСОБА_1, повторно, діючи умисно з корисливих мотивів, знаючи, що діє незаконно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, з метою незаконного збагачення, розуміючи, що за вчинення злочину невідворотно настане кримінальна відповідальність, в присутності ОСОБА_4, підійшов до ящика, на якому стояла сумка та в присутності останньої відкрито усвідомлюючи, що його дії будуть помічені потерпілою, вхопив належну потерпілій сумку заявленою вартістю 250 грн., в якій знаходились мобільний телефон «Sony-Ericsson» сірого кольору заявленою вартістю 200 грн., гаманець жіночий матерчатий чорного кольору, в якому були грошові кошти в сумі 8000 грн., банківські картки в кількості 6 штук, наступних банків: 2 шт. Райффайзен банк Аваль, одна «Мегабанк», одна КБ «ПриватБанку» з фото ОСОБА_4 на картці, «А-Банку» та «Альфа банку» та кинувся тікати. ОСОБА_4 почала бігти за ним та кричати з вимогою повернути викрадені речі, на що останній не реагував та продовжував тікати в напрямку будинку № 32 по вулиці Руденка. Забігши в прохід між даним будинком та військкоматом, ОСОБА_1 завернув наліво та помітивши розрив у сітці-рабиці, якою огороджено двір дитсадка № 5, проник через нього таким чином зник з поля зору ОСОБА_4 Викраденими речами та грошовими коштами ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд.

Своїми протиправними діями, що виразились в відкритому викраденні чужого майна, вчиненому повторно, ОСОБА_1 заподіяв майнової шкоди ОСОБА_4 на суму 8450грн.

За даним фактом 23.12.2017 року було розпочато досудове розслідування зареєстроване в ЄРДР за номерами: 12017200100001250 за ч. 2 ст. 186 КК України.

Оскільки відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, то слідчий просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити без застосування застави, оскільки у ОСОБА_1 не має коштів внести заставу.

Підозрюваний ОСОБА_1 проти клопотання заперечував, просив обрати відносно нього більш мяку міру запобіжного заходу.

Захисник ОСОБА_2 заперечував проти клопотання, просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово, проти застави не заперечував, пояснив, що можливо знайдеться особа, що заплатить заставу.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується необхідність надання застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Подання слідчого відповідає вимогам закону та погоджене з прокурором.

З матеріалів з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається наявність кримінального провадження, в рамках якого розглядається вказане клопотання.

Матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017200100001250 від 23.12.2017 року ( а.с.3).

23.12.2017 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України ( а.с.16).

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканість.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання :

1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування, а також розгляду клопотання у суді встановлено наявність ризиків, передбачених п.1, 3 та п. 5 ч.1 ст.177КПК України, а саме встановлено, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого чи свідків у цьому ж кримінальному провадженні та переховуватись від органів досудового розслідування.

Суд вважає, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за ч. 2 ст.186 КК України, за яке передбачено покарання на строк від 4 до 6 років позбавлення волі. Це, зокрема, підтверджується: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 23.12.2017 року ( а.с.7), протоколом огляду предмета від 23.12.2017 (а.с. 8), протоколом допиту ОСОБА_4 від 23.12.2017 (а.с. 9-10), протоколом допиту ОСОБА_5 від 24.12.2017 (а.с. 18-19).

Доводи захисника щодо не обґрунтованості затримання підозрюваного ОСОБА_1 спростовуються матеріалами клопотання.

Наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України підтверджується слідуючим.

ОСОБА_1, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, вчинив інкримінований йому тяжкий злочин, що свідчить про те, що він на шлях виправлення не став та продовжив свою злочинну діяльність. Вчинення підозрюваним ОСОБА_1 тяжкого злочину в період непогашеної судимості за попередні злочини, дає достатньо підстав вважати, що останній без обрання запобіжного заходу може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того вчинення інкримінованого йому злочину ОСОБА_1 скоїв вдень 23.12.2017 протягом нетривалого проміжку часу, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку вказаної особи. Крім того ОСОБА_1, будучи особою, яка раніше утримувалася в місцях відбування покарання, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість усвідомлює невідворотність покарання за вчинення ним інкримінованого йому злочину та реальність покарання у вигляді виключно позбавлення волі згідно санкції статті чинного кримінального законодавства. Вказані обставини, встановлені в ході досудового розслідування в сукупності дають достатнього підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_1, перебуваючи на свободі може переховуватись від органів досудового розслідування, а в подальшому і суду.

Застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання виключається, адже підозрюваний ОСОБА_1, не буде ізольований від суспільства, а тому зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнути відповідальності за скоєний злочин, незаконно впливати на свідків та потерпілу з метою зміни їхніх показань.

Неможливо також обрати запобіжний захід у вигляді особистої поруки, оскільки в ході досудового розслідування не було встановлено осіб, які б заслуговували на довіру, щоб бути поручителями ОСОБА_1, так як ніхто не має на останнього впливу, так як він раніше притягувався до кримінальної відповідальності і в звязку з тим, що ОСОБА_1 не буде ізольований від суспільства, та зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від відповідальності, може вчинити інший злочин, незаконно впливати на свідків та потерпілих з метою зміни їхніх показань.

Не буде ефективним обрання до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки підозрюваний не буде ізольований від суспільства, а тому самостійно чи через знайомих зможе незаконно вплинути на свідків чи потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, для зміни їхніх показань на свою користь, шляхом вмовлянь, підкупу чи переконань зможе вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

В свою чергу підозрюваний ОСОБА_1 ніде не працює, тобто не має постійного джерела прибутків, не одружений, не має усталених соціальних звязків, а тому останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

При вирішенні клопотання суд, крім наявних вищевказаних ризиків, також оцінює в сукупності обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

При цьому суд виходить з того, що в матеріалах справи є вагомі наявні докази про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення. Суд також враховує тяжкість покарання, та те, що ОСОБА_1 не має постійного місця роботи.

В судовому засіданні не встановлено, що за станом здоровя ОСОБА_1 не може перебувати в СІЗО. Також не встановлено, що стан його здоровя загрожує життю чи створює небезпеку для здоровя.

Тому суд, вважає, що для забезпечення виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обовязків, запобігання спробам переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого чи свідків у цьому ж кримінальному провадженні, запобігання вчинення ним іншого кримінального правопорушення, відносно ОСОБА_1 необхідно обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою, за таких обставин переважає принцип поваги до особистої свободи та узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та вказаних в клопотанні слідчого.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 його майновий та сімейний стан, тяжкість кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, особу ОСОБА_1, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. ст.177, 178, 182, 184,193,196, 202, 492 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Застосувати запобіжний захід тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцю м. Ромни, вул. Горького, 174, строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 23 грудня 2017 року з 15 год. 30 хв. по 21 лютого 2018 року до 15 год. 30 хв.

Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 21 лютого 2018 року до 15 год. 30 хв.

Визначити розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 34000 грн. (тридцять чотири тисячі) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: одержувач ТУДСА України в Сумській області, код за ЄДРПОУ:26270240, назва банку: ДКСУ м. Київ: МФО: 820172, р/р 37310081008869).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.

На підставі ст. 194 ч. 5 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обовязки:

1)прибувати до слідчого Роменського ВП ГУНП в Сумській області за першою вимогою;

2)не відлучатися з м. Ромни без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

Визначити 2-місячний термін дії обовязків, покладених судом у разі внесення застави з дня її внесення.

Розяснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі Сумського СІЗО.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Сумського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з під варти та повідомити усно чи письмово слідчого Роменського ВП ГУНП в Сумській області, прокурора Роменської міської прокуратури та слідчого суддю Роменського міськрайонного суду.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобовязаний виконувати покладені на нього обовязки, повязані із застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з під варти у звязку з внесенням застави ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Розяснити підозрюваному ОСОБА_1, що у разі не виконання обовязків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не зявиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді без поважних причин чи не повідомить про причини неявки або якщо порушить покладені на нього обовязки, застава звертається в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Сумської області протягом пяти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя-підпис-

Копія вірна..

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_6