Ухвала суду № 71223156, 11.12.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3115/17

Номер справи місцевого суду: 1512/7524/2012

Головуючий у першій інстанції Калініченко Л. В.

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого: Погорєлової С.О.

суддів: Дрішлюка А.І., Заїкіна А.П.

при секретарі: Гарбуз В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання факту пошкодження. відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

встановила:

29.05.2012 року до суду звернулась Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області із позовом до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії, а саме: провести перебудову об'єкта нерухомості, збудованого на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 шляхом приведення його характеристик у відповідність до архітектурних вимог щодо мінімальних відступів від меж земельної ділянки, визначених у містобудівних умовах та обмеженнях земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 виданих Управлінням архітектури та містобудуванням 31.05.2011 року за № 71 (т. 1 а. с. 1-6).

17.09.2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до відповідачів, який неодноразово уточнювала, про визнання факту пошкодження та руйнування будинку за адресою: АДРЕСА_2, відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 222 258,00 гривень та моральної шкоди у розмірі 80 000,00 гривень та судові витрати (т.1 а.с.150а-153, т.2 а с 4-8, т 4 а с. 61-64, т 5 а с 6-7, 193-194, т 6 а с. 2-3, 111, т 7 а с. 41).

В обґрунтування свого позову посилалася на те, що вона є власником земельної ділянки площею 941 кв.м. та дачного будинку за адресою: АДРЕСА_2. Власниками сусідніх земельних ділянок є: ОСОБА_5 - земельна ділянка № НОМЕР_1, ОСОБА_2 - земельна ділянка № НОМЕР_2 та ОСОБА_4 - земельна ділянка № НОМЕР_3. Раніше на цих чотирьох земельних ділянках розміщувався одноповерховий будинок зі спільним дахом. На початку 2010 року ОСОБА_2 були розпочаті будівельні роботи на земельних ділянках № НОМЕР_2 та НОМЕР_3 та розпочато будівництво двохповерхового будинку з глибоким підвальним приміщенням. ОСОБА_3 стверджує, що вказане будівництво здійснювалось з порушенням діючих будівельних норм та правил, що призводить до руйнування її будинку, в тому числі до прояви тріщин на стінах в будинку. Позивачем у 1996 році було проведено капітальний ремонт приміщень свого будинку, у 2005 році було здійснено косметичний ремонт та встановлено парове опалення та до початку будівництва ОСОБА_2, її приміщення будинку знаходились у придатному для проживання стані. Факт пошкодження та руйнування будинку № НОМЕР_4, який належить позивачу, пов'язані з комплексом технічних та нормативних порушень при будівництві житлового будинку № НОМЕР_5, що підтверджується висновком додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 044/2014 від 28.08.2014 року. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду із відповідним позовом.

Ухвалою суду від 09.10.2012 року об'єднано цивільну справу за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області і цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ухвалено розглядати їх в одному провадженні, присвоєно об'єднаній справі № 1512/7524/2012 (т. 1 а. с. 134-135).

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 18.12.2015 року закрито провадження по цивільній справі за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області до ОСОБА_2, за участю третіх осіб - Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, ОСОБА_3, про зобов'язання вчинити певні дії. Розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про зобов'язання провести перебудову об'єкта нерухомості, стягнення збитків та моральної шкоди, продовжено у порядку встановленому ЦПК України (т. 6 а. с. 55-56).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Встановлено факт, що пошкодження та руйнування належного ОСОБА_3 будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, пов'язано з комплексом технологічних порушень допущених при будівництві, які здійснювались ОСОБА_2, житлового будинку розташованого на земельних ділянках, суміжних та граничних з земельною ділянкою ОСОБА_3, за адресою: АДРЕСА_3, № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду - 222 258,00 гривень, моральну шкоду - 40 000,00 гривень та судові витрати у загальному розмірі 19 112,66 гривень. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено (т. 7 а. с. 143-151).

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на його необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права (т. 7 а. с. 182-186).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає,

що апеляційна скарга представника ОСОБА_2 підлягає відхиленню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 303 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із доведеності позову.

З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає матеріалам справи та зібраним доказам.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належить дачний будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2, на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_6 від 08.08.2005 року, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради (т. 2 а. с. 111-112).

Власниками сусідніх земельних ділянок є: ОСОБА_5 - ділянка № НОМЕР_1, ОСОБА_2 - ділянка № НОМЕР_2 та ОСОБА_4 - ділянка № НОМЕР_3.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 26 жовтня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Куценко В.Д., зареєстрованого в реєстрі за № 4815, ОСОБА_2 придбав земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0426 га та 0,0019 га відповідно (т. 1 а. с. 209).

21 грудня 2007 року Управлінням земельних ресурсів міста Одеси видано ОСОБА_2 державний акт серії НОМЕР_7 на право власності на земельну ділянку площею 0,0426 га в АДРЕСА_4, НОМЕР_2, для індивідуального дачного будівництва (т. 1 а. с. 210).

Згідно з договором купівлі-продажу від 30 листопада 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М., зареєстрованого в реєстрі за № 8477, ОСОБА_4 придбала земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_3, 106, площею 0,0283 га та 0,0021 га відповідно (т. 1 а. с. 213).

01.09.2011 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області зареєстровано декларацію № ОД08211036225 про початок виконання будівельних робіт від 30.08.2011 року з будівництва дачного будинку на земельній ділянці, площею 0,0426 га, за адресою: АДРЕСА_1 замовником якої є ОСОБА_2 (т. 1 а. с. 19-24).

В обґрунтування свого позову ОСОБА_3 посилалась на те, що ОСОБА_2 розпочав будівельні роботи з руйнування старого будинку та почав будівництво на цьому місці нового дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1 після чого у неї розпочав руйнуватись дачний будинок.

За правилами ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року N 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (зі змінами) роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, завдана фізичній особі, майну фізичної особи чи майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Таким чином, при вирішенні спорів про відшкодування шкоди за вказаними нормами права доказуванню підлягають: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією і негативними наслідками.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

З метою підтвердження та встановлення усіх обставин по справі, ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 11.02.2013 року було задоволено клопотання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу.

Згідно з висновком № 1155 судової будівельно-технічної експертизи від 12.09.2013 року, проведеної експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ОСОБА_6, встановлено, що в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_5 НОМЕР_4 виявлені тріщини і деформації, які негативно впливають на стан конструкцій. Визначити час і причини їх появи, а також чи має відношення до їх появи будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 НОМЕР_2, не передбачається можливим, оскільки відсутній опис будівельних конструкцій до початку і під час будівництва. В результаті проведеного обстеження встановлено, що будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 НОМЕР_2 робиться в прибудовах земельної ділянки і не заступає на територію земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_5 НОМЕР_3. За результатами проведеного дослідження можливо зробити висновок про те, що при проектуванні і будівництві житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_5 НОМЕР_2 враховані дані геології, геодезії, інженерно-технічний розрахунок. У матеріалах справи відсутні інженерно-технічні розрахунки за оцінкою стану будівлі і фундаменту за адресою: АДРЕСА_5 НОМЕР_4, до початку будівництва і результати впливу на будівлю під час і після будівництва. Дослідженням встановлено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_5 НОМЕР_2 відповідає наступним вимогам: по відповідному технічному стану - п.18 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями»; за розміром площі житлових кімнат - п.2.24 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлових будівель»; по ширині приміщень: житлових кімнат - п.2.5 ВСН 61-89 (р); по висоті приміщень - п.2.9 ДБН В.2.2-15-2005; по складу приміщень - п.2.22 ДБН В.2.2-15-2005; по наявності природного освітлення і провітрювання житлових кімнат і кухні - п.п. 3.4, 3.6 ДБН В.2.2-15-2005; п.3.3.2 «Методичних вказівок по здійсненню державного санітарного нагляду за пристроєм і змістом житлових будівель»; по забезпеченню інсоляцією житлових приміщень - п.3.2 ДБН В.2.2-15-2005, п. 10.30* ДБН 360-92* «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»; СаНПиН 2605-82 «Санітарні норми і правила забезпечення інсоляцією житлових і громадських будівель і територій житлової забудови»; по конструкції даху і покрівлі - ДБН В.2.6-14-95 «Покриття будівель і споруд»; по лінійних розмірах дверних отворів - п.5.27 ДБН В.1.1-7-2002; по несучім здатностям - СНиП 3.03.01-87 «Несучі і захищаючі конструкції»; по мірі вогнестійкості конструктивних елементів п.2.17 таблиць.4 ДБН В.1.1 - 7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва». Не відповідає: по протипожежних розривах п.3.25*ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень». Переобладнання об'єкту нерухомості, побудованого на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_5 НОМЕР_2 без втрати його експлуатаційних характеристик не вбачається можливим (т. 3 а. с. 157-166).

Представники ОСОБА_3 в судовому засіданні в суді першої інстанції заперечували щодо належності та вірності висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1155 від 12.09.2013 року, проведеної експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ОСОБА_6, та надали до суду висновок експерта державного підприємства «Чорноморський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» ОСОБА_9 за № 51.-08.-31.-0073.13 від 09.10.2013 року про результати обстеження та технічного стану будівельних конструкцій одноповерхової житлової будови, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 з урахуванням впливу будівництва суміжного трьохрівневого будинку за адресою: АДРЕСА_6 (т. 4 а. с.11-46).

Відповідно до висновку № 51.-08.-31.-0073.13 від 09.10.2013 року, існуючі дефекти і ушкодження в приміщеннях житлової будови на ділянці АДРЕСА_7 (власниця ОСОБА_3.) у вигляді деформацій і тріщин виникли в результаті будівництва сусідньої будівлі, розташованої на ділянці НОМЕР_8 зі збільшеною поверховістю і облаштуванням підвалу на відмітці - 3,6 м. без врахування розташування суміжних будов, в протиріччя діючим нормативним вимогам. Одноповерхова житлова будова ОСОБА_3 вимагає обов'язкового капітального ремонту з посиленням фундаменту і окремих несних і захисних будівельних конструкцій, для чого необхідно розробити робочий проект посилення і загальний робочий кошторис на виконання усіх ремонтних робіт. При проведенні аналізу і перегляді висновку експертизи за № 1155 від 12.09.2013 року з'ясувалося, що в цьому висновку не освітлені і проігноровані такі події і дії власника ділянки НОМЕР_2, НОМЕР_3, як: самовільне, без узгодження з особами, інтереси яких зачеплені, руйнування частини загального будинку, що привів до втрати жорсткості окремих його частин; ігнорування посилань на вимоги ДБН В.1.2-12-2008 «Будівництво в умовах щільної забудови», які регламентують перед початком проектування і будівництва обов'язкове виконання обслідницьких і інвентаризаційних робіт навколишньої забудови; не висвітлений експертом факт пристрою в кімнатах ОСОБА_3 геологічних шурфів, виконаних відділом інженерно-технічних досліджень інституту «НІІпроектреконструкція» і, відповідно, результат цих досліджень; виконане в 2010 році укладення за інженерно-геологічними умовами майданчика будівництва двоповерхового житлового будинку (автор СПД ОСОБА_15.) здійснені на основі топозьомки, де повністю відсутня будова за № НОМЕР_4, що суперечить нормативним вимогам; у матеріалах справи відсутні які-небудь інженерно-технічні розрахунки по будинку НОМЕР_2, НОМЕР_3; три колони, що заступають на ділянку НОМЕР_3 підтримують веранду другого поверху будинку і їх втрата не вплине на експлуатаційні якості всього будинку; помилкою або свідомим спотворенням в укладенні є твердження, що новий будинок розташований на відстані 3,62 м. від стінки будинку НОМЕР_4, у зв'язку з чим залишений без уваги представлений «Розрахунок взаємного впливу фундаментів»; факт розташування будівельних конструкцій знову відбудованого будинку в менш ніж на 1,0 м. від існуючого будинку НОМЕР_9

З листа Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз за № 11-39-2453 від 09.12.2013 року вбачається, що Одеським НДІ судових експертиз було розглянуто скаргу ОСОБА_11 на неправомірні дії експерта ОСОБА_6, який працював в Одеському НДІСЕ, та перевіркою висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1155 від 12.09.2013 року, яка була виконана ОСОБА_6, встановлені порушення Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року за № 53/5 (у редакції наказу МЮ України від 26.12.2012 року за № 1950/5), та методичних рекомендацій з питань проведення будівельно-технічних експертиз, висновки експерта визнані необґрунтованими (т. 4 а. с. 71).

У зв'язку з викладеним, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що висновок експерта № 1155 від 12.09.2013 року спотворює істину, є недостовірним, одностороннім і не може бути доказом.

З урахуванням встановлених обставин та з метою підтвердження та встановлення усіх обставин по справі, для повного та об'єктивного розгляду справи, ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 04.03.2014 року за клопотанням ОСОБА_2 було призначено повторну судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої були постановлені наступні питання:

- Чи вплинули дії з будівництва об'єкта на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_5 НОМЕР_2 на стан житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3, НОМЕР_10 Якщо так, то яким чином?

- Чи є причинний зв'язок між будівництвом об'єкта на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_5 НОМЕР_2 та пошкодженням дачної будівлі за адресою: АДРЕСА_5 НОМЕР_10

- Якщо такий причинний зв'язок є, визначити які саме пошкодження дачної будівлі за адресою: АДРЕСА_5 НОМЕР_4 виникли внаслідок будівництва об'єкта на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_5 НОМЕР_2 та визначити суму матеріальної шкоди, заподіяної власникові дачної будівлі за адресою: АДРЕСА_5 НОМЕР_4.

- Чи можливо встановити з яких причин та у який період часу було здійснено пошкодження дачної будівлі за адресою: АДРЕСА_5 НОМЕР_4 та який рівень цих пошкоджень?

Відповідно до висновку № 044/2014 додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 28.08.2014 року, проведеної експертом ПП «Одеський науково-дослідний центр експертних досліджень ім. Скибінського С.С.» ОСОБА_12 встановлено, що в результаті проведеної роботи експерт встановив наявність причинно-наслідкового зв'язку між технологічними порушеннями при будівництві нового житлового будинку, розташованого на земельних ділянках № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 по АДРЕСА_8 і виявленим комплексом аварійних деформацій конструкцій дачного будинку № НОМЕР_4 по АДРЕСА_8. Негативні наслідки сталися із-за усадкових явищ, що виникли із-за неприпустимої близькості облаштування глибоких фундаментів будинку на ділянках № НОМЕР_5, посилених послабленням жорсткості частини будинку, що залишилася, на ділянці № НОМЕР_4 в результаті демонтажу загальної будівлі, особливо його частини на ділянці № НОМЕР_3. Житловий будинок на ділянках № НОМЕР_2 і № НОМЕР_3 зі збільшеною поверховістю і облаштуванням підвалу на відмітці - 3,6 м зведений без урахування розташування суміжного дачного будинку № НОМЕР_4, з порушенням діючих будівельних норм. Одноповерховий дачний будинок № НОМЕР_4 по АДРЕСА_8, належний ОСОБА_13, вимагає обов'язкового проведення капітального ремонту з посиленням фундаменту і окремих несних і захищаючих конструкцій, для чого необхідно розробити робочий проект реконструкції. Вартість ремонтно-відновлювальних робіт (з урахуванням ринкової вартості будівельних матеріалів), які необхідно зробити по усуненню ушкоджень і дефектів дачного будинку № НОМЕР_4 по АДРЕСА_8, які виникли в результаті будівництва житлового будинку на суміжних земельних ділянках № НОМЕР_8 за адресою: АДРЕСА_9, визначена відповідно до вимог ДСТУ, з урахуванням договірної ціни, складає (з урахуванням ПДВ) - 178 474,00 гривень. На підставі наданих матеріалів справи, експертом встановлено, що період виникнення і розвитку ушкоджень дачного будинку № НОМЕР_4 складає 2010-2014 року. В результаті проведеного візуально-інструментального обстеження дачного будинку № НОМЕР_4 по АДРЕСА_8 встановити точну дату виникнення виявлених ушкоджень і дефектів дачного будинку № НОМЕР_4 у вищезгаданому періоді експертові технічно не представляється можливим. За даними технічного звіту (серпень 2011 року) ГП інституту «НІІпроектреконструкція» Одеська філія, зафіксованих в матеріалах фото-фіксації, поява тріщин визначена періодом 2010-2011 роки. В результаті дослідження тріщин (їх характеристик, місць (зони) виникнення, характер розкриття і напряму), виявлених на несних і самонесних конструкціях дачного будинку № НОМЕР_4, експерт встановив, що вони є ушкодженнями усадкового характеру, посиленими втратою жорсткості будови і технічними, і нормативними порушеннями при будівництві житлового трьохрівневого будинку на ділянках № НОМЕР_5. Ушкодження покрівлі і дерев'яної конструкції даху, виявлені з боку земельної ділянки НОМЕР_11 по АДРЕСА_8, виникли в результаті демонтажних робіт частини дачного будинку НОМЕР_12 і на момент огляду не усунені, що робить негативний вплив на технічний стан дерев'яної конструкції даху. Технічний стан дачного будинку № НОМЕР_4 класифікується як незадовільне (т. 4 а. с. 155-240).

Для визначення оціночної вартості ремонтно-відновлювальних робіт дачної будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, по наданому до суду висновку ПП «Одеський науково-дослідний центр експертних досліджень ім. Скібінського С.С.» за № 044/2014 від 28.08.2014 року з урахуванням індексу інфляції на період виконання експертного дослідження, 05.02.2016 року представником позивача ОСОБА_3 надано клопотання про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи.

У зв'язку з чим, ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 17.02.2016 року, з метою з'ясування усіх обставин по справі, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, у зв'язку з тим, що зі встановленої експертом вартості суми ремонтно-відновлювальних робіт, що викладено у висновку ПП «Одеський науково-дослідний центр експертних досліджень ім. Скібінського С.С.» за № 044/2014 від 28.08.2014 року, пройшло півтора року, було призначено додаткову судову будівельно-технічну експертизу.

Згідно із висновком № 27/2016 судової будівельно-технічної експертизи від 05.05.2016 року, проведеної експертом ПП «Одеський науково-дослідний центр експертних досліджень ім. Скибінського С.С.» ОСОБА_12 встановлено, що вартість ремонтно-відновлювальних робіт (з урахуванням ринкової вартості будівельних матеріалів) дачної будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_10, враховуючи висновок ПП «Одеський науково-дослідний центр експертних досліджень ім. Скибінського С.С.» за № 044/2014 від 28.08.2014 року, визначена відповідно до вимог ДСТУ, складає станом на 05.05.2016 року (з врахуванням ПДВ) - 222 258,00 гривень (т. 7 а. с. 8-34).

У зв'язку із чим, ОСОБА_3 уточнила свої позовні вимоги та остаточно просила суд стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на її користь у відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті будівництва житлового будинку на суміжних земельних ділянках № НОМЕР_8 за адресою: АДРЕСА_9, грошові кошти у розмірі 222 258,00 гривень.

За правилами ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. (ст. 321 ЦК України).

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди (ст. 386 ЦК України).

Згідно зі ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 в частині стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_2, і відмовляючи в задоволенні позову до ОСОБА_4, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що пошкодження та руйнування належного ОСОБА_3 будинку № НОМЕР_4, пов'язано з комплексом технологічних порушень, допущених при будівництві житлового будинку розташованого на земельних ділянках, суміжних та граничних з земельною ділянкою позивача, за адресою: АДРЕСА_3, № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3, які здійснювались ОСОБА_2, суду не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_4 приймала участь у будівництві будинку, у зв'язку із чим сума на відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 222 258 гривень підлягає стягненню з ОСОБА_2

Довід апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції необґрунтовано стягнуто маральну шкоду, є неспроможним.

За приписами ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членом її сім'ї, близьких родичів.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

При визначенні розміру відшкодування, суд першої інстанції врахував засади розумності, виваженості та справедливості, характер та обсяг моральних страждань, вік позивачки та визначив правильний розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 40 000 гривень.

Довід апеляційної скарги про те, що ОСОБА_3 не доведена сума витрат на правову допомогу, є неспроможним та спростовується матеріалами справи, а саме: договором про надання правової допомоги № 30/13 від 02.04.2013 року, квитанціями про сплату витрат на правову допомогу у період з квітня 2013 року по липень 2016 року, розрахунком витрат на правову допомогу на загальну суму 7 500 гривень, актом № ОУ-0048 про надання послуг у період за листопад 2014 року-липень 2016 року (т. 7 а. с. 45, 46-54, 72, 73).

Інших доводів правового характеру, які б спростовували правильні висновки суду першої інстанції апеляційна скарга представника ОСОБА_2 не містить.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2016 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2016 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий Погорєлова С.О.

Судді Заїкін А.П.

Дрішлюк А.І.