Постанова № 71221806, 19.12.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 375/1303/17 Головуючий у І інстанції Литвин О. В.Провадження № 22-ц/780/5450/17 Доповідач у 2 інстанції Гуль В.В.Категорія 26 19.12.2017

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Гуля В.В.,

суддів: Іванової І.В., Сліпченка О.І.,

при секретарі: Тимошевській С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 12 жовтня 2017 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись, що відповідно до укладеного з відповідачем договору б/н від 24.06.2009, останній отримав кредит у розмірі 1200.00 грн. у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном погашення, що відповідає строку дії картки.

Зазначає, що позивач свої зобов»язання за умовами кредитного договору виконав повністю, тоді як відповідач не виконує належним чином умови останнього, в результаті чого станом на 29.08.2017 мається заборгованість по кредиту на загальну суму 35535.95 грн., в тому числі: тіло кредиту - 750.26 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом - 28562.95 грн., заборгованість по пені та комісії - 4054.36 грн., штраф (фіксована частина) - 500.00 грн., штраф (процентна складова) - 1668.38 грн..

Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 12 жовтня 2017 року позов публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, проживаючої в АДРЕСА_1, на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк», 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № 29092829003111, МФО 305299, в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором 30294 (тридцять тисяч двісті девяносто чотири) грн. 65 коп..

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, проживаючої в АДРЕСА_1, на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк», 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № 29092829003111, МФО 305299,в рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп..

В задоволенні решти частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати і в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 24.06.2009 ОСОБА_2 підписала заяву про отримання кредиту в сумі 1 000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с. 6). Також нею була підписана 24.06.2009 довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», 55 днів пільгового періоду», якою визначені строки погашення кредиту - 25 число місяця, що слідує за звітним, розмір відсотків за користування кредитом та розмір і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення умов договору (а.с. 7). На час укладення кредитного договору відповідач була ознайомлена та погодилася з Умовами та правилами надання позивачем банківських послуг (а.с. 8-13) і про що свідчить зміст підписаної нею 24.06.2009 заяви про отримання кредиту. В процесі дії договору ліміт платіжної картки був збільшений до 1200.00 грн..

Станом на 29.08.2017 виникла заборгованість за кредитом на загальну суму 35535.95 грн., з якої: тіло кредиту - 750.26 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом - 28562.95 грн., заборгованість по пені та комісії - 4054.36 грн., штраф (фіксована частина) - 500.00 грн., штраф (процентна складова) - 1668.38 грн. (а.с. 4-5).

Також встановлено, що п.9.12 Умов і Правил надання банківських послуг з якими безперечно погодилася відповідач на час укладення кредитного договору і що вона підтвердила у судовому засіданні особисто, строк дії кредитного договору в любому випадку становить 12 місяців та продовжується автоматично, якщо протягом строку його дії жодна із сторін не повідомить іншу про припинення дії такого договору. Відповідно до умов п. 3.1 вказаних Умов та Правил по закінченню строку дії платіжної карти, який зазначений на її лицьовій стороні, якщо до початку місяця строку її дії від позичальника не надійде заява про закриття карткового рахунку, карта продовжується банком на новий строк.

Судом встановлено, що останній платіж на погашення кредитної заборгованості відповідач здійснила 09.06.2014, тобто саме з вказаної дати припинила оплату чергових платежів і саме з вказаного часу, суд вважав, що починається перебіг періоду порушених прав позивача.

Встановивши вказані обставини, враховуючи наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості, суд частково задовольнив позов шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 750.26 грн. заборгованості за кредитом, 28044.39 грн. заборгованості за відсотками, 1000.00 пені та 500.00 грн. штрафу, що в цілому становить 30294.65 грн..

Зважаючи, що 09.06.2014 відповідач припинила оплату чергових платежів, а до суду позивач звернувся 13.09.2017, то пеня підлягає стягненню тільки в межах одного року до дня пред'явлення позову, а саме в сумі 3054.36 грн..

Разом з тим, зважаючи, що розмір пені, що підлягає стягненню значно перевищує суму основного боргу, відповідно до ч. 3 ст.551 ЦК України суд зменшив розмір останньої до 1000.00 грн.

Вимога про стягнення штрафу в сумі 1668.38 грн., суд вважав, що не ґрунтується на отриманих у справі доказах, а тому задоволенню не підлягає.

Проте такі висновки суду не відповідають вимогам закону виходячи з наступного.

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила - ч.1 ст.261 ЦК України.

Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що наведені у ст.ст.252-255 ЦК України. При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи - ст.261 ЦІС України, за змістом якої початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

З розрахунку наданого позивачем вбачається, що станом на 29.08.2017 року у відповідача виникла заборгованість по кредиту на загальну суму 35 535.95 грн., в тому числі: тіло кредиту 750.26 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом 28 562.95 грн., заборгованість по пені та комісії 4 054.36 грн., штраф (фіксована частина) 500.00 грн., штраф (процентна складова) - 1668.38 грн..

Даний розрахунок здійснений позивачем за період з 24.06.2009 року по 29.08.2017 року.

В судовому засіданні відповідачем надано пояснення, що строк дії картки закінчився в 2012 році, картка була видана строком на 3 роки.

Після закінчення строку дії картки нову картку відповідач не отримувала.

Останній платіж відповідачем було внесено в розмірі 200 (двісті) гривень - 13.01.2014 року.

Як вбачається з розрахунку наданого позивачем, також було проведено платіж 09.06.2014 року в розмірі 45,64 (сорок п'ять грн. шістдесят коп.) грн..

Вказаний платіж є автоматичним списанням коштів з карткового рахунку при отриманні заробітної плати відповідача як члену виборчої комісії по Угоді від 04.06.2014 року.

Ні належних, ні допустимих доказів щодо строку дії платіжної карти позивачем не надано.

року відповідач подала заяву про застосування до спірних правовідносин наслідків спливу строку позовної давності.

Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору (Правова позиція Верховного Суду України, викладена в постанові від 19 березня 2014 року в справі №614цс14).

З матеріалів справи вбачається, що строк дії картки закінчився 24.06.2012 року.

До суду банк звернувся лише 13.09.2017 року тобто з пропуском строку позовної давності.

На вказані обставини, суд першої інстанції не звернув уваги та безпідставно ухвалив рішення про часткове задоволення позову, оскільки зі спливом строку позовної давності за заявою відповідача про застосування такого строку мав відмовити у задоволенні позову з цих підстав.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові - ч.4 ст.267 ЦК України.

Також неправильні висновки суду щодо тієї обставини, що строк позовної давності є перерваним, оскільки згідно ст.. 264 ЦК України строк позовної давності може бути перерваний лише у межах самого строку позовної давності.

Оскільки позивачем здійснений останній платіж після закінчення строку позовної давності, стверджувати, що такий строк перерваний немає підстав.

За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 12 жовтня 2017 року скасувати та прийняти постанову.

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий

Судді