Постанова № 71221766, 22.12.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 356/652/15-ц Головуючий у І інстанції Лялик Р. М.Провадження № 22-ц/780/5654/17 Доповідач у 2 інстанції Олійник В. І.Категорія 26 22.12.2017

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 грудня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді - Олійника В.І.,

суддів Березовенко Р.В., Лівінського С.В.,

при секретарі Вергелес О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Березанського районного суду Київської області від 17 жовтня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про захист порушеного права споживача фінансових послуг та визнання недійсним кредитного договору, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2015 року позивач - ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, який обґрунтовував тим, що 28.03.2007 року сторони уклади кредитний договір №К3Р0GK15005576, згідно якого ПАТ КБ «Приватбанк» зобов'язався надати відповідачці кредит у розмірі 35000 доларів США на термін до 28.03.2027 року, а відповідачка зобов'залася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених цим договором.

Відповідно до договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати відповідач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.

Згідно договору у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором, відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі.

Позивач зобов'язання за даним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору.

Відповідачка не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору.

У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідачка станом на 28.05.2015 року мала за твердженнями позивача заборгованість - 32818, 36 доларів США, яка складалася з наступного:

- 29293, 53 доларів США - заборгованості за кредитом;

- 2478, 44 доларів США - заборгованості по процентах за користування кредитом;

- 553, 50 доларів США - заборгованості по комісії за користування кредитом;

- 492, 89 доларів США - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до ПАТ КБ «Приватбанк» про захист порушеного права споживача фінансових послуг та визнання недійсним кредитного договору, обґрунтовуючи його тим, що 28.03.2007 року між нею та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір №К3Р0GK15005576.

Згідно з умовами даного договору банк надав їй у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредит, а вона прийняла його на наступних умовах: сума кредиту 35 000,00 доларів США; процента ставка - 10,08 річних; дата остаточного повернення кредиту - 11.04.2027 року; сума щомісячного платежу 412, 87 доларів США; цільове використання кредиту - оплата вартості квартири, що знаходиться за адресою: вул. Леніна (Шевченків шлях), 150 кв. 8 в м. Березань Київської області.

Грошові кошти, отримані нею як позичальником за кредитним договором були спрямовані на сплату вартості квартири №8 по вулиці Леніна (Шевченків шлях) в м.Березань Київської області.

З метою забезпечення виконання зобов'зань за кредитним договором №К3Р0GK15005576 від 28.03.2007 року між нею та ПАТ КБ «Приватбанк» 28.03.2007 року був укладений договір іпотеки №К3Р0GK15005576, предметом якого була придбана нею квартира за договором купівлі-продажу квартири №8 по вулиці Леніна (Шевченків шлях), 150 в м.Березань Київської області.

Вважала, що кредитний договір №К3Р0GK15005576 від 28.03.2007 року повинен бути визнаний судом недійсним, оскільки позивач не надав повної, об'єктивної та достовірної інформації про умови кредиту перед укладенням договору і умисно приховав та невірно відобразив фактичні дані та відомості відносно реальної процентної ставки.

Рішенням Березанського районного суду Київської області від 17 жовтня 2017 року первісний позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість по кредитному договору в сумі 690 498 грн. 29 коп.

Також стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» судові витрати в сумі 3654 грн.

Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ КБ "Приватбанк" про захист порушеного права споживача фінансових послуг та визнання недійсним кредитного договору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити у повному обсязі, а зустрічний задовольнити.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи первісний позов, суд першої інстанції виходив з того, що первісний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення, а зустрічний позов необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.

Разом із тим рішення суду першої інстанції даним вимогам закону не відповідає в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Судом встановлено, 28.03.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №К3Р0GK15005576, згідно якого ПАТ КБ «Приватбанк» зобов'язався надати відповідачці кредит у розмірі 35 000 доларів США на термін до 28.03.2027 року, а відповідачка зобов'язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених цим договором.

Позивач стверджував, що відповідачка не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору і у зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором станом на 28.05.2015 року має заборгованість - 32818, 36 доларів США.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, колегія суддів вважає, що матеріалами справи не доведено розмір заборгованості по кредитному договорі.

Так, судовий експерт ОСОБА_3 у своєму висновку за результатами проведення судово-економічної експертизи від 12 квітня 2017 року за №2193 (а.с.184-208) на виконання ухвали Березанського міського суду від 12 травня 2016 року вказав, що:

- у розрахунку заборгованості за договором між сторонами відповідно до наданих матеріалів (виписок по рахунках) та умов договору встановлено суперечливі та неузгоджені дані щодо обліку заборгованості;

- у розрахунку виявлено документально необґрунтоване збільшення заборгованості за основним боргом (надання кредитних коштів) на загальну суму 1199, 09 доларів США;

- встановлено відсутність у розрахунку заборгованості деяких платежів (частин платежів на дату їх сплати);

- у розрахунку заборгованості відсутні операції від 15 квітня 2014 року на загальну суму 10408, 69 доларів США, зазначені у виписці по рахунку №29093053119550 (т.1. а.с.115-127): звернення надмірно нарахованих відсотків на суму 562,96 дол. США; повернення надмірно сплаченої пені на суму 3628,42 дол.США; корегувальна проводка на суму 117.31 доларів США. В матеріалах справи відсутні документальні обгрунтування здійснених операцій Банку від 15.04.2014 року;

-розміри відображених платежів у розрахунку заборгованості відрізняються від даних, наведених у виписках по рахунках №29093053119550 та №29094052748823 (т.1.а.с.115-132);

-розрахунок заборгованості не відображає всієї суми сплачених Позичальником коштів (в т.ч. відсутнє погашення основного боргу та пені).

В матеріалах справи відсутні та у відповідь на клопотання ПАТ КБ «Приватбанк» не надав повний перелік документів, витребуваний в клопотанні експертизи, в тому числі не надано документів бухгалтерського обліку за кредитним договором №КЗР0СК15005576 від 28.03.2007 року (з відображенням операцій щодо обліку простроченої заборгованості за повним боргом; обліку процентних та комісійних доходів; обліку по пені), в тому числі відсутні:

-первинні документи бухгалтерського обліку ПАТ КБ «Приватбанк» оформлені, відповідно до вимог нормативно-правових актів НБУ з організації касової роботи банків (в тому числі Постанови Правління НБУ №337 від 14.08.2003року та Постанови Правління НБУ №566 від 30.12.1998 року), стосовно документального підтвердження видачі кредитних коштів на суму 1199,09 доларів США;

-рух коштів (виписки) по рахунках №22333052700734, №22339053100662, 22374053100779 та інших рахунках з відображенням обліку заборгованості за основним боргом (в тому числі обліку простроченої заборгованості);

-рух коштів (виписки) по рахунках №22387052700531, №22387053100733, 22397052700929, №22398053100755 та інших рахунках з відображенням обліку заборгованості за відсотками (в тому числі обліку заборгованості за простроченими відсотками);

-рух коштів (виписки) по рахунках №35790052706711, №35791053120288, №35780052725229, №35784053111527 та інших рахунках з відображенням обліку заборгованості за комісією (в тому числі обліку простроченої комісії);

-рух коштів (виписки) по картковому рахунку Позичальника №29240828500103 з відображенням погашення заборгованості за кредитним договором;

-платіжні документи Позичальника (квитанції), які відображають погашення заборгованості за кредитним договором №КЗР0GК15005576 від 28.03.2007 року.

Експерт зазначив, що враховуючи вищевикладене, в межах наявних матеріалів, в повній мірі не можливо дослідити чи відповідає «Розрахунок заборгованості за договором №КЗР0GК15005576) від 28.03.2007 року, укладеного між ПриватБанком та клієнтом ОСОБА_2, станом на 28.05.2015 року» (по сплаті процентів за кредит та погашення повної суми боргу) умовам кредитного договору №КЗРОGК15005576 від 28.03.2007 року та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим договором.

Також експерт зазначив, що за даними п.7.1. кредитного договору №КЗРОGК15005576 від 28.03.2007 року (т.1, а.с.9-11) процентна ставка за користування кредитом становить 0,84% на місяць, відповідно 10,08% річних (0,84%х12 міс.). В межах наявних матеріалів сукупна вартість кредиту у процентному значенні (реальна процентна ставка) та у грошовому виразі (абсолютне значення подорожчання кредиту) за кредитним договором №КЗРОGК15005576 від 28.03.2007 року (т.1, а.с.9-11) не визначені.

Крім того, за результатами експертизи в межах наявних матеріалів встановлено, що:

- сукупна вартість кредиту у процентному значенні на момент укладення кредитного договору №КЗР0GК15005576 від 28.03.2007 року складає 13,92% та є вищою від визначеної договором процентної ставки за користування;

-сукупна вартість кредиту у грошовому виразі на момент укладання кредитного договору №КЗР0GК15005576 від 28.03.2007 року складає 64315,81 доларів США.

З огляду на викладене, оскільки розрахунок заборгованості не відповідає умовам кредитного договору і експерт зазначає про відсутність відповідних доказів, а клопотання про призначення додаткової експертизи не заявлялися, то колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про стягнення заборгованості ухвалене за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та зроблені із порушенням та неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст.376 ЦПК України є підставами для його скасування в цій частині з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Щодо зустрічного позову, то суд дійшов вірного висновку про відмову у його задоволенні ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Приватбанк» про захист порушеного права споживача фінансових послуг та визнання недійсним кредитного договору, так як позивачкою не надано будь-яких доказів того, що діями останнього було порушено її права. А тому в іншій частині рішення слід залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Березанського районного суду Київської області від 17 жовтня 2017 року скасувати в частині задоволення позову про стягнення заборгованості і в цій частині прийняти постанову.

Відмовити Публічному акціонерному товариству Комерційний банк "ПриватБанк" у задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.І. Олійник

Судді: Р.В. Березовенко

С.В. Лівінський