Постанова № 71219416, 08.12.2017, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/13465/17

Категорія 87

2-а/295/1067/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2017 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Гумен Н.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

20.11.2017 року позивач звернувся з вказаним позовом, в якому просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії шляхом включення до складу грошового забезпечення з якого обчислюється пенсія матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 9000,00 грн., та суму матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 6290,00 грн. починаючи з вересня 2016 року, встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що з 30.09.2015 року він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Оскільки при призначенні пенсії відповідачем не було враховано всіх видів грошового забезпечення, з яких було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, 18.09.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про необхідність проведення перерахунку з дня призначення йому пенсії, включивши в розрахунок суми матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 9000,00 грн., та суму матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 6290,00 грн. Листом відповідача №1844/К-ІІ від 19.10.2017р. позивачу було відмовлено в проведенні перерахунку з тих підстав, що вищевказані виплати не є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення, а тому не можуть бути враховані до складу грошового забезпечення, з якого обчисляється пенсія, однак з даними висновками позивач не погоджується, вважає відмову відповідача неправомірною та просить провести перерахунок пенсії.

04.12.2017 року представником відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подано до суду письмові заперечення проти позову, в яких останній не погоджуючись з позовом, просив відмовити у його задоволені.

На підставі ст. 183-2 КАС України розгляд справи проводиться у скороченому провадженні, без виклику сторін, які беруть участь у справі, та без проведення судового засідання.

Таким чином, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, подані відповідачем заперечення на позов, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, а також повідомлені відповідачем обставини, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку скороченого провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно частини 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

18.09.2017 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до відповідача про проведення перерахунку його пенсії, до складу якої включити усі види грошового забезпечення, з яких сплачувались єдині внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Листом №1844/К-ІІ від 19.10.2017 року Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області позивача повідомлено про відсутність підстав для перерахунку пенсії, посилаючись на те, що суми грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань не є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення, тому підстав для їх врахування до складу грошового забезпечення, з якого обчислена пенсія, відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»№2262-XII від 09.04.1992 року (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною третьою цієї ж статті вказаного Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" №393 від 17.07.1992 року пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991 року встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №1294 від 07.11.2007 року упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток №25 до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №1294 від 07.11.2007 року) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991 року), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991 року також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №1294 від 07.11.2007 року та Інструкцією. Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ від 20.12.1991 року відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Верховний Суд України в постанові від 10 березня 2015 року (справа № 21-70а15) вказав, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія лише у разі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з обумовлених виплат, а тому така позиція згідно зі ст. 244-2 КАС України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

В матеріалах справи міститься копія довідки УМВС України в Житомирській області №179зі/29/01-2017 від 22.08.2017 року про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.08.2013 року по 30.09.2015 року, з якої вбачається, що позивачу були нараховані: матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі 9000,00 грн. та допомога для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 6290,00 грн. Із зазначених сум сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що вищевказані матеріальні допомоги, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Неврахування відповідачем вказаних виплат при призначенні пенсії позивачу є неправомірним.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для проведення відповідачем перерахунку пенсії починаючи з вересня 2017 року, зважаючи на наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Позивач подав заяву до відповідача 18.09.2017 року, а тому перерахунок пенсії слід здійснити з 01.10.2017 року. До моменту звернення позивача з відповідною заявою та до моменту подання ним нової довідки №179зі/29/01-2017 від 22.08.2017 року про складові грошового забезпечення дії відповідача по виплаті та нарахуванні пенсії позивачу суд вважає правомірними, так як відповідач керувався тими даними, які містилися у матеріалах пенсійної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, відповідач не довів суду правомірності своїх дій та рішень.

Також, у позовній заяві міститься вимога позивача встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.

За своєю правовою природою, ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України регулює різні моменти відносин та визначення судового контролю. З одного боку, - встановлення такого судового контролю за виконання постанови, які узгоджуються з вимогами ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України та стосується регулювання відносин встановлення судового контролю під час винесення постанови суду, та контролювання його виконання, з іншого - встановлення факту порушення внаслідок його не виконання.

Перший судовий контроль встановлюється та визначається при ухваленні постанови, а інший (визнання протиправним рішення, дії або бездіяльність) вирішується після прийняття такого судового рішення.

Однак, встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, ухваленого не на користь суб'єкта владних повноважень є правом суду, а не його обов'язком, згідно із п. 4 ч. 1 ст. 207 КАС України.

З цих підстав, суд вважає вимогу позивача про зобов'язання відповідача надати звіт про виконання рішення суду передчасною та такою, що не підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ч.9 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України визначено спеціальний спосіб судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Таким чином, з огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Статтею 94 КАС України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином з огляду на часткове задоволення позовних вимог із відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 640,00 грн.

На підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», керуючись ст. ст. 8, 9, 11, 17, 71, 160-163, 183-2, 244-2 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 шляхом включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 9000,00 грн., та суму матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 6290,00 грн., з яких сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно до довідки №179зі/29/01-2017 від 22.08.2017 року, починаючи з 01.10.2017 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 640 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.В. Гумен