Ухвала суду № 71219192, 21.12.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/5606/17 Провадження №11-кп/773/486/17 Головуючий у 1 інстанції:Ковальчук В. О. Категорія:ч.1 ст.125 КК України Доповідач: Клок О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2017 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Клока О.М.,

суддів Подолюка В.А., Лівандовської-Кочури Т.В.,

з участю секретаря Білоуса І.Л.,

прокурора Остапчука С.О.,

потерпілої ОСОБА_2,

представника потерпілої ОСОБА_3,

захисника Булат Ю.В.,

обвинуваченого ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 липня 2017 року, яким -

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився в с.Новокотів Луцького району Волинської області, проживає в АДРЕСА_1, громадянин України, з середньою освітою, не працює, пенсіонер, інвалід ІІІ групи, одружений, несудимий, -

визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та йому призначено покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень.

В С Т А Н О В И В

Згідно вироку суду ОСОБА_5 визнаний винним в тому, що він 12 серпня 2016 року, близько 15.20год., в квартирі АДРЕСА_2, діючи з прямим умислом, з метою заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, на грунті особистих неприязних відносин, під час словесної суперечки з ОСОБА_2, умисно наніс останній удар долонею правої руки в ділянку шиї зліва, чим спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у виді подряпини у лівій підщелепній ділянці, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_5 в апеляційній скарзі вважає вирок суду незаконним у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених в судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Стверджує, що суд неправильно прийшов до висновку про його винуватість у вчиненні злочину, оскільки фактично мав місце лише словесний конфлікт. При цьому жодних доказів, які б вказували про його винуватість, органами досудового розслідування не здобуто, а потерпіла та свідок оговорюють його. Просить вирок суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким його виправдати.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, міркування обвинуваченого та захисника, які підтримали апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, думку потерпілої, її представника та прокурора, які, кожен зокрема, апеляційну скаргу заперечили та просили залишити вирок без змін, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.2 КПК України установлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Дану вимогу судом першої інстанції не було дотримано.

Перш за все, обвинувачений ОСОБА_5 чітко і послідовно вказував про наявність лише словесного конфлікту з потерпілою, при цьому категорично заперечував нанесення ударів останній.

Потерпіла ОСОБА_2 при цьому вказувала, що обвинувачений наніс їй лише один удар (а.к.п. 62). Про один удар потерпіла вказувала і безпосередньо в судовому засіданні.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_5 ставилося в провину нанесення одного удару долонею правої руки в ділянку шиї, що спричинило тілесні ушкодження потерпілій у вигляді подряпин. Однак згідно висновку експерта №825 від 15.08.2016р. (а.к.п. 54), у потерпілої ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження: синці на зовнішній поверхні правого плеча, на задній поверхні обох передплічь та подряпини в лівій підщелеповій ділянці. Дані тілесні ушкодження виникли від травмуючої дії тупих предметів та відносяться до легких тілесних ушкоджень. В даному випадку було не менше чотирьох травматичних контактів. Виникнення вищевказаних ушкоджень в результаті падіння з висоти власного зросту - малоймовірно. Більше того, згідно вироку суду першої інстанції обвинувачений спричинив потерпілій тілесні ушкодження у виді подряпини, а не подряпин.

Таким чином, з огляду на вказані суперечності та розбіжності, зокрема наявність ряду тілесних ушкоджень, які в сукупності віднесені до легких, апеляційний суд не може прийти до однозначного висновку, що саме дії обвинуваченого мали наслідком спричинення подряпини, яка в свою чергу може бути віднесена до легких тілесних ушкоджень.

Апеляційний суд не може покласти в основу обвинувачення показання свідка ОСОБА_1, оскільки остання не була безпосереднім очевидцем подій, окрім того, перебуває в неприязних стосунках з обвинуваченим, що підтверджується матеріалами кримінального провадження (а.к.п.68).

В ч.2 ст.17 КПК України вказано, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

При постановленні вироку суд першої інстанції не дотримався вказаних вимог закону, оскільки стороною обвинувачення не доведено винуватості ОСОБА_5 поза розумним сумнівом, а можливість здобуття інших доказів вичерпана та не пропонується стороною обвинувачення.

З огляду на вищенаведене, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги обвинуваченого про те, що в його діях відсутній склад вказаного злочину.

У зв'язку з цим вирок щодо ОСОБА_5 підлягає скасуванню, як це передбачено ст.417 КПК України, а кримінальне провадження - закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України за відсутністю в його діянні складу злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

Згідно ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, а судовий розгляд в суді першої інстанції проводиться у відповідності до ч.1 ст.337 КПК України в межах висунутого обвинувачення.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 404, 407, 417 КПК України, апеляційний суд Волинської області,

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити повністю.

Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 липня 2017 року щодо ОСОБА_5 скасувати.

Провадження в справі закрити на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діянні ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий

Судді