Рішення № 71218119, 26.12.2017, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/1287/17

Провадження № 2/486/740/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2017 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,

при секретарі Зацепіній І.О.,

без участі сторін: представника ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнськ Миколаївської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

27 жовтня 2017 року представник позивача звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги представник позивача мотивує тим, що відповідно до підписаної заяви №б/н від 24 листопада 2011 року ОСОБА_1 стала клієнтом ПАТ КБ «ПриватБанк» та отримала кредитну картку «Універсальна», 13 березня 2013 року відповідачу було переоформлено кредитну картку на картку «Універсальна Gold» та отримала кредит у розмірі 2800 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.У звязку з порушеннями зобовязань за кредитним договором у відповідача станом на 30 вересня 2017 року наявна заборгованість у розмірі 48122,34 гривень, яка складається з: 4485,97 гривень заборгованість за кредитом, 37625,93 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3242,71 гривень заборгованість за пенею та комісією, а також відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг 500 гривень -штрафу (фіксована частина) та 2267,73 гривень - штрафу (процентна складова). Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 48122,34 гривень та судові витрати.

В судове засідання представник позивача не зявився, однак надіслав до суду клопотання, в якому просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи (а. с. № 38). Також надіслав на адресу суду заяву про приєднання до матеріалів справи доказів про понесені судові витрати з платіжним дорученням та витягом з газети «Рідне Прибужжя» (а.с. 70-73).

Відповідач в судове засідання не зявився, причину неявки не повідомила, про день та час розгляду справи була повідомлена через оголошення в газеті «Рідне Прибужжя» №50 (3494) від 14 грудня 2017 року та №51 (3495) від 21 грудня 2017 року (а.с. №69, 73).

13 листопада 2017 року від відповідача на адресу суду надійшло заперечення проти позову, в якому остання зазначає, що не могла виконувати взяте на себе зобовязання, в звязку з погіршенням матеріального стану. На даний час вона знаходиться в іншому місті, в звязку з відсутністю коштів не може зявитись в судове засідання. Також просить суд застосувати строки позовної давності до спірних правовідносин та відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши надані докази, в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 24 листопада 2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н, який представляє собою анкету-заяву відповідача, Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи банку, відповідач отримала кредитну картку «Універсальна». 13 березня 2013 року відповідачу було переоформлено кредитну картку на картку «Універсальна Gold» та ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с. № 5, 6, 7-30).

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідно до ч. 1ст. 634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Своїм підписом у заяві відповідач ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між нею та Банком кредитний договір.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг позичальник зобовязується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов та Правил надання банківських послуг у разі невиконання зобовязань за договором, на вимогу банку виконати зобовязання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 ЦК України).

Згідно зі ст. 526, ст. 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Крім того, згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за вказаним кредитним договором стосовно надання кредиту виконав, а ОСОБА_1 в порушення умов договору зобовязання належним чином не виконувала, у звязку з чим у неї перед банком утворилася заборгованість.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Згідно розрахунку заборгованості (а.с. 3-4) сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитом перед ПАТ КБ «ПриватБанк» станом на 30 вересня 2017 року складає 4485,97 гривень, з якою суд погоджується.

Стосовно заборгованості по процентам за користування кредитом, вказаної позивачем в розрахунку заборгованості в сумі 37625,93 гривень, суд приходить до такого.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК Українипроцентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Як видно з п. 28 постановиПленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" при вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимогстатей 641 - 642 ЦКабо в порядку, визначеному частиною шостоюстатті 1056-1 ЦК.

Однак відповідно до заяви, що є невідємною частиною договору про надання банківських послуг, процентна ставка по кредитному ліміту узгоджена сторонами 2,3 % в місяць, тобто 27,60% на рік.

При підвищенні процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

Пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг банк має право проводить зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунку. При цьому банк, зобовязаний не менше як за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картрахунку відповідно до п. 1.1.3.1.9 цього договору.Якщо протягом 7 днів банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, вважається, що клієнт приймає нові умови.

Відповідно до п. 1.1.3.1.9вказаних Умов банк зобовязаний не менше одного разу на місяць способом, зазначеним в заяві, надавати держателю виписку про стан картрахунку та про проведені за минулий місяць операції по картрахунку.

Заява не містить умов про спосіб наданнявиписку про стан картрахунку.

Але банкне надав суду доказів дотримання ним процедури, визначеної п. 1.1.3.2.3 Умов щодо своєчасного сповіщення відповідача у спосіб, передбачений договором, про зміну розміру фіксованої процентної ставки та її нарахування у подвійному розмірі, тому підстав для застосування підвищеної процентної ставки суд не вбачає.

Крім того, не можна вважати обґрунтованим і застосуванняподвійногорозміру процентів до простроченої заборгованості, оскільки підстави застосування подвійної процентної ставки до простроченої заборгованості Умовами та правилами надання банківських послуг не передбачені, а також подвійна процентна ставка суперечить змістустатті 1048 ЦК України.

До того ж, визначення розміру процентів37625,93 гривні за користування 2800 гривень кредитних коштів не відповідає меті встановлення процентів та спотворює їх зміст як плати за користування кредитом.

Виходячи з вищевикладеного, процентна ставка повинна застосовуватися на рівні 27,60% річних.

Оскільки останнє погашення кредиту у сумі 2,55 гривень відповідачем здійснено 28 квітня 2015 року, отже прострочена заборгованість по рахунку виникла на 29 квітня 2015 року у розмірі 4412,62 гривень з яких: 3044,40 гривень -заборгованість по кредиту та 1368,22 гривень -заборгованість за відсотками.

Таким чином розмір заборгованості за процентами за період з 29 квітня 2015 року по30 вересня 2017 року складає 885 дні і становитиме 4412,62 гривень (4485,97 гривеньтіло кредиту х 27,6%) : 360 днів х 885 днів, загальний розмір заборгованості за процентами 4412,62 гривень (3044,40 гривень + 1368,22 гривень).

Щодо стягнення з відповідача одночасно пені (комісії) та фіксованої частини штрафу і процентної складової штрафу, суд приходить до такого.

Статтями 546, 549 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, іншими видами забезпечення.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 61 Конституції України визначено, щоніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Пунктами 1.1.5.21, 1.1.5.25 кредитного договору (а.с.16 зворот) передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

У той самий час, згідно з пунктами 1.1.5.20, 2.1.1.12.7.4 Умов та правил надання банківських послуг (а.с. 16 зворот, 29) передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань по кредитному договору, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування.

Тому, пеня та штрафи нараховані банком за одне й те саме порушення - порушення строків виконання грошових зобов'язань, за яке може бути стягнуто тільки один вид неустойки штраф.

Щодо розрахунку штрафу, відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг, при порушені позичальником строків платежів по кожному з грошових зобовязань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову.

Оскільки відповідно до ст. 549 ЦК України штраф - неустойка, що розраховується від суми неналежно виконаного зобовязання, а фіксована та розрахункові частини є складовими одного виду неустойки (штрафу), то розмір штрафу має розраховуватись за правилами пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг і складає944,93 гривень (500 + 5% /4485,97 гривень+4412,62 гривень).

З огляду на викладене, суд вважає, що доведена заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 24 листопада 2011 року станом на 30 вересня 2017 року складає 9843,52 гривень, в тому числі 4485,97 гривеньзаборгованості за кредитом; 4412,62 гривень заборгованості по процентам та 944,93 гривень штрафу, яка підлягає стягненню з відповідача.

Оскільки, невиконання ОСОБА_1 взятого на себе зобовязання, потягнуло виникнення заборгованості перед ПАТ КБ "ПриватБанк" у розмірі 9843,52 гривень, порушене право позивача на повернення заборгованості за кредитом, заборгованості за процентами та штрафу за користування наданим кредитом підлягає судовому захисту шляхом часткового задоволення його позову та стягнення з відповідача на його користь судових витрат, понесених при зверненні до суду, що складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача про застосування строків позовної давності, оскільки відповідач здійснив останній платіж 28 квітня 2015 року, а ОСОБА_2 звернувся до суду 21 жовтня 2017 року (а.с. 41), то трирічний строк позовної давності не збіг.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати: судовий збір та витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача пропорційно до суми задоволених позовних вимог, тобто 369,10 гривень (20,46%) (а. с. № 1, 70-73).

Керуючись ст.ст.12,81,141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором б/н від 24 листопада 2011 року в розмірі 9843,52 гривень (девять тисяч вісімсот сорок три гривні пятдесят дві копійки), з яких:

- заборгованість за кредитом 4485,97 гривень (чотири тисячі чотириста вісімдесят пять гривень девяносто сім копійок);

- заборгованість по процентам за користування кредитом 4412,62 гривень (чотири тисячі чотириста дванадцять гривень шістдесят дві копійки);

- штраф 944,93 гривень (девятсот сорок чотири гривні девяносто три копійки).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299) судовий збір та витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача в сумі 369,10 гривень (триста шістдесят девять гривень десять копійок).

В іншій частині позовних вимог, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Южноукраїнського

міського суду ОСОБА_3