Постанова № 71217879, 22.12.2017, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Провадження № 2-а/484/131/17 р.

Справа 484/4004/17 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2017 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Шикері І.А., при секретарі Туркаловій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Первомайську в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

21 листопада 2017 року представник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області з позовом до Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про зобов'язання призначити та виплачувати з дати першого звернення за призначенням пенсії - з 12 травня 2017 року пенсію за віком у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Посилається на те, що до 20 липня 1997 року позивач проживав в м. Первомайську Миколаївської області, надалі виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю. Пенсія йому так і не була призначена. Представник позивача 12 травня 2017 року звернувся із нотаріально посвідченою та апостилізованою заявою до відповідача про призначення позивачеві пенсії за віком. 15 травня 2017 року на адресу відповідача було надіслано оригінали довідок про заробітну плату. Відповіддю від 13 травня 2017 року, отриманою позивачем 16 травня 2017 року, позивачу було відмовлено у призначенні пенсії. 19 травня 2017 року відповідач вдруге відмовив позивачу в призначенні пенсії, обґрунтувавши свою відмову як і попередню, а саме відсутністю міжнародної пенсійної угоди між Україною та Ізраїлем, відсутністю реєстрації позивача на території України за місцезнаходженням відповідача, невідповідністю документу, що посвідчує особу позивача, Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-1V), затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 р. (далі - Порядок 22-1), а також тим, що позивач не є громадянином України і ним не надано належним чином завірених копій документів.

Представник позивача вважає протиправним вказані рішення щодо відмови у призначенні пенсії громадянину України ОСОБА_2

На судове засідання представник позивача ОСОБА_1 не з'явився, надав письмову заяву з проханням розглядати справу у відсутність позивача та його представника, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити. Надіслав суду письмові пояснення стосовно заперечень відповідача.

Представник відповідача в підготовчому судовому засіданні заперечувала проти вимог позивача, надала суду письмові заперечення, в яких вважає відмову в призначенні пенсії позивачеві обґрунтованою та такою, що відповідає нормам українського та міжнародного законодавства, просила відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши заяви сторін, матеріали позову та письмові докази долучені до позову представником позивача, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 травня 2017 року позивач через свого представника звернувся із заявою від 26 січня 2017 року до Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про призначення пенсії за віком, додавши до заяви оригінал апостільської заяви № 064/2017 про засвідчення справжності підпису ОСОБА_2 від 26 січня 2017 року, заяву ОСОБА_2 на призначення пенсії за віком від 26 січня 2017 року, копію довіреності від 26 січня 2017 року про уповноваження ОСОБА_1 та інших бути представниками ОСОБА_2 в різних організаціях, копію посвідчення особи ОСОБА_2, копію трудової книжки, копію реєстраційного номера облікової картки платника податків на ОСОБА_2, копію закордонного паспорту громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, з терміном дії до 01 січня 2007 року, копії довідок про заробітну плату від 04 травня 2017 року № 140, № 141, № 142 за період роботи ОСОБА_2 на ПАТ «Завод «Фрегат» .

У заяві на призначення пенсії за віком від 26 січня 2017 року вказано, що ОСОБА_2 на даний час проживає в АДРЕСА_1 (а.с. 45).

Відповідно до статті 8 Закону № 1058-1V, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне, грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.

Право на отримання довічної пенсії та одноразової виплати за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування мають застраховані особи і члени їхніх сімей та/або спадкоємці на умовах та в порядку, визначених цим Законом.

Особи, які не підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, але добровільно сплачували страхові внески в порядку та розмірах, встановлених законом, до солідарної системи та/або накопичувальної системи пенсійного страхування, мають право на умовах, визначених цим Законом, на отримання пенсії і соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду та/або отримання довічної пенсії чи одноразової виплати за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування.

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до Порядку № 22-1, існує певна процедура щодо призначення пенсії.

Так, відповідно до пункту 1.1 Розділу І Порядку № 22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі за місцем проживання (реєстрації).

Особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік.

Пункт 2.22 розділу II Порядку № 22-1 зазначає, що за документ, який засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземні громадяни та особи без громадянства подають також копію посвідки на постійне місце проживання (реєстрації).

Враховуючи вище зазначене, призначення пенсії за віком можливе лише за заявою особи з пред'явленням паспорта громадянина України із зазначенням місця проживання в Україні або ж посвідки на постійне місце проживання (реєстрації).

Як стверджує відповідач в своїх запереченнях, в копії закордонного паспорта громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, було зазначено термін дії до 01 січня 2007 року, тобто час звернення із заявою про призначення пенсії цей паспорт був недійсним. Доказів іншому позивачем не надано.

Відповідно до пункту 2.23 розділу II Порядку № 22-1 документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.

Із матеріалів справи вбачається, що додатками до заяви про призначення пенсії, вказаної позивачем у позовній заяві як додаток № 8 та доданої ним до позовної заяви, зазначено копії документів, крім оригіналу особистої заяви про призначення пенсії (а.с. 45-48).

Тобто позивачем не дотримано вимог законодавства, що регламентують порядок звернення за призначенням пенсії.

Рішенням Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 07 жовтня 2009 року, на яке посилається позивач, визнано неконституційними положення Закону № 1058-1V в частині статті 49 «Припинення та поновлення виплати пенсії» та другого речення статті 51 «Виплата пенсії у разі виїзду за кордон», тобто стосуються виключно питання припинення виплати раніше призначеної на території України пенсії і не регулюють питання призначення пенсії. Тому вказане рішення Конституційного Суду України не може бути застосоване до правовідносин з призначення пенсії позивачеві.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача призначити та виплачувати позивачеві пенсію за віком з дати першого звернення за призначенням пенсії - задоволенню не підлягають.

Інші позовні вимоги позивача є похідними від вимог про призначення пенсії, тому теж не можуть бути задоволені.

Наведене є підставою для відмови в задоволенні позову повністю.

В зв'язку з відмовою в задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати у справі слід віднести за його рахунок.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 12, 19, 241-246 КАСУ, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити повністю в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2.

Відмовити ОСОБА_2 в зобов'язанні Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області призначити та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_2 у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, починаючи з дати першого звернення за призначенням пенсії - з 12 травня 2017 року, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Судові витрати у справи, які складаються із судового збору, сплаченого позивачем, в розмірі 640 грн. - віднести за рахунок позивача.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Первомайський міськрайонний Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складення постанови, відповідно до вимог ст.295 КАС України.

СУДДЯ :