Вирок № 71217283, 22.12.2017, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/2320/17

Провадження № 1-кп/165/236/17

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2017 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого Лизун Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Дячук С.Л.,

прокурора Левчук О.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську кримінальне провадження №120170300500001110 від 08 серпня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, громадянина України, з професійно-технічною освітою, який не працює, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, судимий вироком апеляційного суду Волинської області від 16.02.2016 за ч. 2 ст. 186 КК України, на підставі ст. 69, ч. 1 ст. 71 КК Українидо покарання у виді арешту строком на 6 місяців зі штрафом у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, покарання у виді арешту та штрафу виконуються самостійно, 14.09.2016 звільнений по відбуттю покарання, судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

встановив:

07 серпня 2017 року близько 23 години ОСОБА_1, перебуваючи на території госпрозрахункового ринку, розташованого поблизу стадіону «Шахтар», який знаходиться за адресою: пр-т Перемоги, 3, м. Нововолинськ Волинської області, діючи умисно, повторно, переслідуючи корисливий мотив та з метою заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою ОСОБА_2, під приводом здійснення телефонного дзвінка заволодів мобільним телефоном марки «Леново А390» чорного кольору, IMEI1:НОМЕР_1, вартістю 744,17 грн., із вмонтованою сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_2 вартістю 25,00 грн., на рахунку якої перебували грошові кошти в сумі 20,00 грн., чим спричинив ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 789,17 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав себе винним повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, і показав, що він дійсно 07.08.2017 на території госпрозрахункового ринку м. Нововолинська під приводом здійснення телефонного дзвінка заволодів телефоном свого знайомого ОСОБА_2, зранку наступного дня здав цей телефон у ломбард, у вчиненому щиро розкаюється, просить суд суворо його не карати.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, вказує, що не має претензій матеріального характеру до обвинуваченого, просить суд суворо ОСОБА_1 не карати.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, які він не заперечує.

Суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням документів, які характеризують його як особу, документів щодо речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки, керуючись ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позицій немає та роз'яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена повністю. Вчинені ОСОБА_1 умисні протиправні дії, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому повторно, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 190 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, бере до уваги дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він на диспансерному обліку у лікаря-нарколога і лікаря-психіатра не знаходиться (а.м.п. 29, 31), не працює, не одружений, раніше притягувався до кримінальної відповідальності (а.м.п. 36).

Визначаючи вид та міру покарання ОСОБА_1, суд, окрім зазначеного вище, враховує відсутність обставин, які обтяжують покарання, обставини, які пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину і добровільне відшкодування завданого збитку, а також думку потерпілого, який не має претензій до обвинуваченого, відсутність тяжких наслідків вчиненого злочину та вважає, що наведені обставини пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а тому покарання обвинуваченому слід призначити із застосуванням ст.69 КК України, призначивши йому більш м'який вид покарання, не зазначений в санкції ч. 2 ст. 190 КК України, у виді арешту.

Призначаючи покарання, суд також враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 засуджений вироком апеляційного суду Волинської області від 16.02.2016 до покарання у виді 6 місяців арешту зі штрафом в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, відповідно до ч.3 ст.72 КК України, покарання у виді арешту та штрафу виконуються самостійно, на даний час не відбув покарання у виді штрафу, а тому остаточне покарання йому слід призначити за правилами ч.1 ст.71 КК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.72 КК України основні покарання у виді арешту та штрафу складанню не підлягають і виконуються самостійно.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.

Згідно із ч. 2 ст. 124 КПК України документально підтверджені витрати на залучення експерта у даному кримінальному провадженні, які становлять 494,35 грн., суд стягує з обвинуваченого на користь держави (а.м.п. 48).

Суд вирішує долю речових доказів відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 126, 368, 370, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, і призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді арешту строком на 6 (шість) місяців.

На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання за даним вироком повністю приєднати невідбуте покарання за вироком апеляційного суду Волинської області від 16 лютого 2016 року у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, визначивши ОСОБА_1 остаточне покарання у виді арешту строком на 6 (шість) місяців зі штрафом в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Відповідно до ч.3 ст.72 КК України покарання у виді арешту та штрафу виконуються самостійно.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 слід рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави процесуальні витрати по справі в сумі 494 (чотириста дев'яносто чотири) грн. 35 коп. на залучення експерта.

Речові докази по справі: мобільний телефон марки «Леново А390», IMEI1:НОМЕР_1, переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_2, залишити у володінні останнього.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя Ю.В. Лизун