Постанова № 71216577, 11.12.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/22010/17

Провадження № 2-а/127/891/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.12.2017 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Короля О.П.,

секретаря Бондарчук А.В.,

розглянувши в судовому засіданні в місті Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Вінницької митниці ДФС - начальника управління боротьби з митними правопорушеннями Криворучка Миколи Васильовича про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до заступника начальника Вінницької митниці Державної фіскальної служби - начальника УБМП Криворучка М.В. про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил №0343/401000/17 від 06.10.2017 року. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що 06 жовтня 2017 року заступником начальника Вінницької митниці Державної фіскальної служби - начальником УБМП Криворучком Миколою Васильовичем неправомірно винесено постанову у справі про порушення митних правил №0343/40100/17, якою було визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України. Вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.485 МК України. При винесенні цієї постанови відповідачем були порушені вимоги ст.489 МК України, а саме не встановлені усі обставини, які підлягають з'ясуванню при розгляді справи про порушення митних правил, тобто залишилися без будь-якої уваги обставини відсутності у нього умислу на скоєння цього порушення, не встановлений розмір митних платежів, не проведено відповідної експертизи. Відповідачем необґрунтовано визначена вартість транспортного засобу. Просить визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Вінницької митниці Державної фіскальної служби - начальника УБМП Криворучка Миколи Васильовича, про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил №0343/401000/17 від 06.10.2017 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме 2 893 001, 28 грн., провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та стягнути з відповідача судові витрати.

При судовому розгляді справи позивач ОСОБА_1 та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнала з тих підстав, що оскільки позивач мав паспорт громадянина України, в якому стоїть відмітка про його реєстрацію постійного місця проживання на території України, то він мав статус громадянина-резидента, а тому згідно з ч.3 ст.380 МК України мав право на тимчасове ввезення зазначеного транспортного засобу лише після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Позивач, маючи статус громадянина-резидента, при тимчасовому ввезенні на митну територію України автомобіля іноземної реєстрації заявив митному органу України, що він є громадянином Республіки Молдова та нерезидентом, чим вчинив інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи, вбачається, що 10.04.2017 року на адресу Вінницької митниці ДФС надійшов лист Управління Служби безпеки України у Вінницькій області за №53/14/125-330 від 10.04.2017 року щодо порушення громадянином України ОСОБА_1 вимог Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України», під час ввезення на територію України - транспортного засобу «TOYOTA LAND CRUISER», кузов НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 (Молдова).

На підставі інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи України з розділу «Електронний журнал пасажирського пункту пропуску» встановлено, що в період з 01.06.2012 року по 08.04.2017 року через пункт пропуску «Могилів-Подільський-Отач» митного поста «Дністер» Вінницької митниці ДФС на митну територію України громадянином ОСОБА_1 (ОСОБА_1) постійно переміщувався на легковому автомобілі марки «TOYOTA LAND CRUISER» (код згідно УКТЗЕД 8703), номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, в митному режимі «тимчасове ввезення» терміном до одного року, з метою особистого користування, через смугу руху «зелений коридор».

Як на підставу для переміщення транспортного засобу громадянин ОСОБА_1 до митного контролю надавав документи на право користування транспортним засобом та паспорт громадянина Республіки Молдова серії НОМЕР_3 виданого 23.09.2011 року офіс 31 Республіка Молдова, на установчі дані ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Крім того, згідно з наданої позивачем довідки №452 від 26.04.2017 року виданої Прімерією Окницького району, позивач зареєстрований та постійно проживає в с.Велчинець, Окницького району, Республіки Молдова. Відповідно до довідки №52 від 26.04.2017 року позивач є акціонером АТ «Тезеу Люкс» (с.Велчинець, Окницького району, Республіка Молдова), де за ним закріплений автомобіль марки «TOYOTA LAND CRUISER», кузов НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 для комерційного використання. До кола обов'язків позивача, серед іншого, входить виконання міжнародного менеджменту та маркетингу в інтересах АТ «Тезеу Люкс». Під час виконання своїх трудових обов'язків позивач в інтересах підприємства, використовуючи транспортний засіб «TOYOTA LAND CRUISER», кузов НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, перебуває у різних державах. Під час відповідних переміщень згідно із шляховими листами позивачу надаються відповідно завдання.

Посадовою особою митниці відносно позивача було складено протокол про порушення митних правил №0343/401000/17 від 15.06.2017 року за статтею 485 МК України, в якому зазначено, що позивач як громадянин України, маючи статус громадянина-резидента, при ввезенні на митну територію України автомобіля марки «TOYOTA LAND CRUISER», кузов НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, заявив митному органу України, що він є громадянином Республіки Молдова та нерезидентом, чим вчинив протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. Сума несплачених митних платежів, які підлягали б сплаті при ввезенні зазначеного транспортного засобу громадянином-резидентом, попередньо складає 2 893 001, 28 грн.

06 жовтня 2017 року заступником начальника Вінницької митниці ДФС - начальником УБМП Криворучком М.В. відносно позивача була винесена постанова в справі про порушення митних правил №0343/401000/17, якою позивач був визнаний винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, та притягнутий до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що на день вчинення порушення становить 2 893 001, 28 грн.

З висновків, викладених у постанові митниці від 06.10.2017 року вбачається, що оскільки позивач мав паспорт громадянина України, в якому є відмітка про його реєстрацію постійного місця проживання на території України, він мав статус громадянина-резидента, а тому згідно з ч.3 ст.380 МК України мав право на тимчасове ввезення зазначеного транспортного засобу лише після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Позивач, маючи статус громадянина-резидента, при тимчасовому ввезенні на митну територію України автомобіля іноземної реєстрації заявив митному органу України, що він є громадянином Республіки Молдова та нерезидентом, чим вчинив інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Відповідно до службової записки управління адміністрування митних платежів Вінницької митниці ДФС від 14.06.2017р. за №315/02-80-19-01 вартість транспортного засобу марки «TOYOTA LAND CRUISER», кузов НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 (Молдова), рік випуску 2011, об'єм двигуна 4461 см. куб., тип двигуна дизель, становить 733 614,18 грн., а сума платежів, яка підлягала б сплаті у разі ввезення цього транспортного засобу в митному режимі «імпорт», становить 964 333, 76 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, починаючи з 01.06.2012 року як громадянин Республіки Молдова з метою особистого користування, в режимі «тимчасового ввезення» до 1 року, ввозив через пункти пропуску Вінницької митниці на територію України та вивозив у зворотному напрямку автомобіль марки «TOYOTA LAND CRUISER», кузов НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, що під0тверджується письмовою довідкою Диспетчера ЗМК та пасажирського пункту пропуску. При цьому кожного разу строк знаходження зазначеного транспортного засобу в Україні не перевищував 10 діб.

При перетині державного кордону на зазначеному автомобілі позивачем було обрано митний режим «тимчасового ввезення» по смузі «зелений коридор», надано митному органу пакет усіх необхідних документів для поміщення транспортного засобу в цей режим, зокрема: паспорт громадянина Республіки Молдова, посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Стаття 485 МК України, за якою позивача притягнуто до відповідальності, передбачає наступне: заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Як зазначено вище у спірній постанові вказується на порушення позивачем ст.380 МК України, яка встановлює правила тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування на митну територію України як громадянами-резидентами, так і громадянами-нерезидентами.

Так, відповідно до ч.2 цієї статті транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 цього Кодексу. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу.

Згідно з ч.3 вказаної статті тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тон), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Тимчасове ввезення громадянами-резидентами на митну територію України інших транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, та із застосуванням до них заходів гарантування, передбачених розділом Х цього Кодексу.

Таким чином, необхідність сплати особою митних платежів при ввезенні на територію України транспортного засобу для особистого користування або звільнення від їх сплати залежить від того, чи є особа резидентом чи нерезидентом і встановлюється митним органом при ввезенні автомобіля на територію України.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, протоколу про порушення митних правил №0343/401000/17 від 15.06.2017 року, постанови про порушення митних правил №0343/401000/17 від 06.10.2017 року, даних Диспетчера ЗМК та Пасажирського пропуску позивачем протягом періоду з 01.06.2012 року по 08.04.2017 року неодноразово здійснювався в'їзд зазначеним автомобілем в режимі тимчасового ввезення на підставі паспорту громадянина Республіки Молдова та реекспорт вказаного автомобіля. Здійснивши пропуск на територію України транспортного засобу позивача у такому режимі і без сплати митних платежів протягом 2012-2017 рр. митний орган погодився із такими умовами ввезення спірного автомобіля в режимі тимчасового ввезення.

Згідно з п. 59 ч. 1 ст. 4 МК України транспортні засоби комерційного призначення - це автотранспортні засоби, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням.

Аналогічно, згідно з п. «б» ст. 1 Додатку С до Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбульська Конвенція) від 26.06.1990р. (Далі - Конвенція) комерційним використанням є платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення вантажів.

Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Крім цього, ст. 9 Закону України «Про міжнародні договори України» ратифікація міжнародних договорів України здійснюється шляхом прийняття закону про ратифікацію, невід'ємною частиною якого є текст міжнародного договору.

За таких обставин на зазначені правовідносини поширюється дія вищевказаної Конвенції, а тому відповідно до п. «а» ст. 5 транспортні засоби комерційного використання повинні бути зареєстрованими на території, яка не є територією тимчасового ввезення, на ім'я особи, яка зареєстрована або постійно проживає за межами території тимчасового ввезення, і ввозитись та використовуватись особами, які здійснюють свою діяльність з такої території.

Статтею 6 Конвенції визначено, що згода на тимчасове ввезення транспортних засобів надається без вимагання митного документа або гарантії.

Згідно із ст. 103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Відповідно до ст. 105 МК України у митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами поміщуються, зокрема, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у ст. 189 цього Кодексу та у додатку С до Конвенції, на умовах, визначених цим додатком.

Згідно з ч. 2 ст. 108 МК України строк тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення встановлюється органом доходів і зборів з урахуванням того, що ці транспортні засоби повинні бути реекспортовані відразу ж після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені.

Враховуючи, що диспозиція статті 485 МК України передбачає наявність прямого умислу з відповідною метою, суд вважає, що відповідачем такий умисел не доведений, не було підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки митний режим тимчасового ввезення було завершено шляхом реекспорту ввезеного автомобіля. Дії позивача доводять відсутність умислу на ухилення від сплати митних платежів, а також безпідставність накладення на нього стягнення.

Як слідує з матеріалів справи та вказано у спірній постанові такий розмір митних платежів визначений на підставі службової записки управління адміністрування митних платежів Вінницької митниці ДФС від 14.06.2017р. №315/02-80-19-01.

Відповідно до п.27 ст.4 МК України митні платежі складаються з : мита, акцизного податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) та податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).

Згідно з Законом України «Про митний тариф України» розмір ввізного мита визначається за встановленими цим законом ставками в процентному відношенні від митної вартості.

Ставки акцизного податку визначені статтею 215 Податкового кодексу України залежно від об'єму двигуна автомобіля.

Базою оподаткування податком на додану вартість згідно зі ст.188 ПК України буде договірна вартість товару з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно з п.189.3 ст.198 ПК України ціна продажу вживаного транспортного засобу визначається: для осіб, не зареєстрованих як платники податку, виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого засобу, розрахованої суб'єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону; для платників податку, виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін (п.189.3).

Відповідно до Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, які затверджені наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 року №1118 (у редакції наказу Державної митної служби України від 17.03.2008 року №229), вартість транспортного засобу визначається згідно з документами про право власності на цій транспортний засіб, а у разі відсутності такої інформації - згідно з висновком відділу митного органу, у зоні діяльності якої розташовано пункт пропуску через державний кордон України, через який переміщується транспортний засіб.

Такий порядок визначення вартості транспортного засобу застосовується при його ввезенні на територію України у режимі імпорту, тобто при добровільному декларування цього транспортного засобу.

У даному випадку добровільне декларування позивачем автомобіля в режимі імпорту відсутнє, а визначення вартості здійснювалось в процедурі розгляду справи про порушення митних правил, проведення якої врегульовано розділом ХІХ Митного Кодексу України.

Відповідно до ст.508 МК України однією із процесуальних дій у справі про порушення митних правил є експертиза, яка в свою чергу відповідно до вимог ст. ст. 515, 516 МК України призначається на підставі постанови посадової особи митного органу, у провадження якої знаходиться справа про порушення митних правил, якщо для з'ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо.

Відповідно до ст.486 МК України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування кожної справи, вирішення її з дотриманням закону. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу.

Враховуючи, що позивачем не надавались відповідачу документи про придбання вказаного транспортного засобу із зазначенням його вартості, то визначення відповідачем митної вартості цього автомобіля в процедурі розгляду справи про порушення митних правил могло бути здійснено шляхом проведення експертного дослідження.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що з метою встановлення бази оподаткування митницею, за клопотанням адвоката позивача було винесено постанову про призначення автотоварознавчої експертизи від 02.10.2017 року та направлено до Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Однак, відповідачем 06.10.2017 року було винесено постанову про визнання винним позивача у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України без висновку експерта.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що одним із доказів у справі про порушення митних правил згідно з п.4 ч.1 ст.495 МК України може бути висновок експерта, а службова записка посадової особи митного органу не вважається доказом у справі про порушення митних правил.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що матеріали справи не містять належних та достатніх доказів про те, що позивач допустив порушення Митних правил, а тому постанова №0343/401000/17 від 06.10.2017 року підлягає скасуванню.

Оскільки згідно ст.162 КАС України суд не вирішує питання закриття провадження у с праві, тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАС України з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань підлягає стягненню сплачена сума судового збору у розмірі 640, 00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.270, 271, 377, 380, 458, 467, 485, 494, 495, 525, 531 МК України, ст.ст. 8, 33, 38, 165-1,247,251,278,280 КУпАП, ст.ст.2, 6, 8, 9, 10, 11, 69, 70, 71, 86, 94, 159. 163, 167, 171-2 КАС України,

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу 2893001,28 грн. в адміністративній справі №0343/40100/17 за ознаками порушення митних Правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, винесену 06.10.2017р. заступником начальника Вінницької митниці ДФС - начальником управління боротьби з митними правопорушеннями Криворучком Миколою Васильовичем відносно громадянина ОСОБА_1.

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з Вінницької митниці ДФС в межах її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 у відшкодування витрат зі сплати судового збору 640 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Суддя