Вирок № 71216001, 22.12.2017, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/3148/16-к

ВИРОК

Іменем України

22 грудня 2017 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Ганкіної І.А..,

при секретарі: Жигровій Д.О.

з участю прокурора: Бібляк М.Ю.

захисників Гурба М.В., Гнатенко О.І.

обвинуваченого: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016020100000194 від 18.02.2016 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця смт. Погребище, Погребищенського району, Вінницької області, з вищою освітою, розлученого, має неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 28.09.2015 року близько 22 год., знаходячись зі своїми товаришами ОСОБА_4, ОСОБА_5, та ОСОБА_6, неподалік будинку № АДРЕСА_3 маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, на підставі раптово виниклих неприязних відносин під час розмови із ОСОБА_7, нанесли останньому тілесні ушкодження. Зокрема, в ході розслідування встановлено, що ОСОБА_3 кулаком правої руки наніс ОСОБА_7 удар в область грудної клітки, після чого знов кулаками обох рук наніс декілька ударів ОСОБА_7 в обличчя, внаслідок вказаних ударів останній не втримавшись на ногах, впав на землю та ОСОБА_3 правою та лівою ногою наніс йому декілька ударів в різні частини голови та тулубу. Після того, як ОСОБА_7 підвівся на ноги та намагався втекти, ОСОБА_3, продовжуючи свій злочинний умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, наздогнав ОСОБА_7 та збивши його з ніг, кинув на покриття з бетонної бруківки і продовжив ногами наносити численні удари по голові та тулубу. Окрім того, коли ОСОБА_7 прикривав свою голову руками, ОСОБА_3 продовжив наносити удари ногами по відкритих ділянках голови, зокрема, в потиличну ділянку та декілька разів стрибнув останньому обома ногами на голову, внаслідок чого, спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді: перелому кісток основи черепа (основної кістки та гратчатої кістки зліва), які згідно висновку судово-медичного експерта №1524/15 від 18 січня 2016 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, оскільки являються небезпечними для життя в момент заподіяння, що виникли від дії тупих твердих предметів та по давністю свого утворення відповідають строку вказаному у постанові про призначення судово медичної експертизи - 28 вересня 2015 року та не суперечать обставинам, вказаним у матеріалах кримінального провадження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України визнав початково частково, в подальшому повністю. Суду показав, що 28.09.2015р. він разом з друзями пішли посидіти в кафе. По дорозі він вирішив зайти до дружини з якою посварився та помиритися. Дома у дружини нікого не було, він їй подзвонив, але вона була в гостях і він знервувався та повернувся до друзів. Коли він повернувся до них, то побачив, що вони стоять біля будинку ОСОБА_7 біля потерпілого та ОСОБА_8 Хтось з них двох був з відром і вони спиталися їх чи не крадуть вони солярку. Потерпілий відповів йому нецензурно і він пихнув його у груди, щоб той не виражався до нього. ОСОБА_7 у відповідь вдарив його кулаком в обличчя і між ними почалася бійка. Він бив потерпілого спочатку у груди, а потім в голову, так як ОСОБА_7 почав погрожувати їм розправою. Він особисто наніс потерпілому кілька ударів кулаком в обличчя, приблизно 5-7 ударів, точно вже не пам»ятає.. Також до бійки приєдналися його знайомі хлопці, оскільки потерпілий вдарив у обличчя ОСОБА_6 Потерпілий впав від штовханини, намагався прикритися від ударів і він декілька разів вдарив його по тулобу та голові ногами, десь 2-3 рази, можливо під час бійки стрибнув йому на голову. Цього не виключає, так як був у запалі. Після цього потерпілий підвівся і вони відійшли. ОСОБА_7 почав кричати їм у спину, що їм кінець і він на емоціях знову до нього повернувся та збивши з ніг, продовжив побиття. Наніс удари в голову кулаком, а після того, як ОСОБА_7 впав, вдарив ногою і повернувся до друзів. Був тверезий, але знервований із-за дружини, тому у вступив у бійку. Настання тяжких наслідків для потерпілого не бажав, і розкаюється у скоєному. Позов потерпілого визнав частково, просив врахувати, що шкоду відшкодував на 18000 грн., шляхом переказу грошей Має намір в подальшому відшкодувати шкоду, в розмірі який є для нього можливим, так як має на утриманні малолітню дитину.

Потерпілий ОСОБА_7 допитаний у судовому засіданні суду показав, що 28.09.2015р. він вийшов з АДРЕСА_2 та побачив на вулиці сусіда ОСОБА_8, який йшов по воду. До нього підійшла жінка ОСОБА_8 - ОСОБА_9 і вони встали поговорити. В цей час вони побачили, що по вулиці йдуть четверо хлопців. Двоє попереду, двоє позаду. Хлопці, які йшли попереду підійшли до них і він побачив, що це були ОСОБА_3 та ОСОБА_6 Хлопці почали з ними сварку, при цьому один з них спитався його чи він не «ОСОБА_16». Після чого ОСОБА_3 вдарив його у обличчя і у груди кулаком, а інший хлопець ОСОБА_6 схопив за тулоб, а ще хтось смикнув за капюшон і він впав. Коли він лежав, його продовжували бити всі четверо, включаючи ОСОБА_4 та ОСОБА_10, якій відривав його руки від голови, щоб його могли бити у обличчя. Він вирвавшись від них, намагався забігти у двір, пробіг 2-3 м. до свого двору і впав від підсічки. Його наздогнали і ОСОБА_3 знову збив його, а ОСОБА_6 почав тягнути до дороги за капюшон. ОСОБА_3 кричав при цьому, що його треба кинути під машину. Він намагався втекти, його били і стрибали по ньому ногами, бачив, що на голову стрибав ОСОБА_3. Нападники кричали, що затягнуть його у ліс та заб»ють. Спасаючи своє життя, він намагався доповзти до брами. В цей час він почув жіночий голос і хлопці від нього відбігли, залишивши его лежати на землі. Після побиття, йому викликали швидку допомогу і він тривалий час лікувався. В нього була на обличчі і голові гематома, натепер відсутня кістка під лівим оком, було отримано також перелом склепіння черепу, синці, зламано щелепу. Після побиття в нього погіршився зір, до кінця не закривається щелепа, яка з лівої сторони тримається лише на м»язах. Він лікувався 2 місяці у м. Вінниці, потім у м.Києві та у Польщі. Сутки перебував у реанімації. Цивільний позов підтримав та зазначив, що матеріальна шкода складається з витрат на лікування, за пошкодження телефону, та за пошкоджений одяг і втрачений заробіток на суму 92 362 грн. Моральну шкоду оцінює в 600 000 грн. за втрачене здоров»я, психічну травму, та те, що свій стан здоров»я він ніколи вже не відновить.

Свідок ОСОБА_4 допитаний у судовому засіданні суду показав, що 28.09.2015р. він разом з ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 йшли по АДРЕСА_3 в смт.Вороновиця до кафе «Росоха». Він йшов трохи позаду інших, коли почув якійсь конфлікт попереду. Підійшовши ближче, він побачив, що ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 стоять біля потерпілого ОСОБА_7 та ще одного чоловіка - ОСОБА_8, який стояв з відром. Коли він підійшов, його хотів хтось вдарити і він, не розбираючись, вдарив потерпілого двічі і той від цього впав, а потім вдарив і іншого чоловіка, який стояв поряд з ним. Також побачив, як ОСОБА_3, вдарив потерпілого, якій підвівся, у грудну клітину, а потерпілий почав відбиватися. Свідок заговорив з іншим чоловіком і за їх бійкою деякий час не слідкував. Потім ОСОБА_11 били всі, куди саме та хто не пам»ятає, били по всьому тілу. Обвинувачений бив потерпілого в голову та тулуб. Потерпілий при цьому лежав на землі. Потім бійка припинилася і потерпілий підвівся, відійшов до сітки паркану свого будинку і звідки почав викрикувати їм погрози. ОСОБА_3 знову побіг до нього, вдарив, збив з ніг і продовжував його бити, а потім стрибав на нього ногами. До них почали кричати якісь жінки, вони забрали ОСОБА_3 і пішли в сторону домівок. Коли вони уходили потерпілий лежав біля воріт.

Свідок ОСОБА_6 допитаний у судовому засіданні суду показав, що в день події вони зустрілися після обіду з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_10 у магазину в смт.Вороновиця та пішли в кафе «Росоха». Там заказали поїсти та випили спиртного. ОСОБА_12 не пив. Після кафе ОСОБА_3 пішов до своєї дружини, а вони пішли по вулиці. Йшли розбившись на пари, він йшов з ОСОБА_10 На вулиці вони побачили чоловіків, один з них стояв з відром. Вони спиталися, що у відрі і цей чоловік відповів їм нецензурно. ОСОБА_3 у відповідь, вдарив цього чоловіка з відром, і той впав. Потерпілий, який стояв поряд, почав погрожувати їм, що завезе їх у ліс і він схопив його за капюшон, нахилив його донизу і вдарив. ОСОБА_3 також вдарив потерпілого і той у відповідь вдарив його, від чого потерпілий впав. Свідок витягнув потерпілого за капюшон на гравій дороги. Потерпілого почали бити, били вони всі четверо, він особисто вдарив у живіт та спину. ОСОБА_3 також бив потерпілого ногами та руками по тулубу, голові. Потім вони покинули його, а потерпілий піднявся і щось їм кричав. ОСОБА_13 повернувся до нього і знову вдарив, потерпілий впав біля сітки паркану і ОСОБА_3 продовжив його бити, при цьому бив руками та ногами, а також декілька разів стрибнув ногами на голову потерпілого. Він з ОСОБА_4 відтягнули ОСОБА_3 від потерпілого і вони пішли додому.

Свідок ОСОБА_14 допитана у судовому засіданні суду показала, що до неї подзвонила сусідка ОСОБА_2 та попросила викликати швидку, так як побили їх сусіда ОСОБА_7. Вона вийшла на вулицю де побачила потерпілого, який був побитим, з синцями на обличчі. З його голови зробили м»яч. Поряд з ним вона знайшла два мобільних телефони біля будинку, де жили квартиранти ОСОБА_8 та ОСОБА_9. Сама вона проживає у будинку десь за 20-ть метрів від місця події, в іншій половині будинку. ОСОБА_8 розповів їй, що побилися хлопці. Телефони лежали на відстані 0,5 м. один від одного. Один марки «Нокія», темній, а інший сенсорний, світлий. Телефони віддала слідчому. Сусіди розповіли їй, що вони стояли біля двору, йшли хлопці, п»яні, серед яких був обвинувачений та хлопці на ім»я ОСОБА_13 та ОСОБА_14, причепилися до них і так начався конфлікт. Футболка на потерпілому була брудна, голова побита, синя, та роздута. Спочатку вдарили ОСОБА_8, а потім почали бити потерпілого.

Свідок ОСОБА_8 допитаний у судовому засіданні суду показав, що був сусідом потерпілого. Знімали житло по АДРЕСА_3 поряд зі ОСОБА_7 В день події він вийшов разом з дружиною на вулицю, зустріли потерпілого і вони встали поговорити. В цей час до них підійшли четверо хлопців. ОСОБА_12, ОСОБА_4 і ОСОБА_6 він знав, а четвертий хлопець був йому не знайомий. З ним заговорив саме цій хлопець, а решта почала сварку зі ОСОБА_7 Він за конфліктом не слідкував, так як говорив з четвертим хлопцем. В них також стався конфлікт і цей хлопець його вдарив, але він претензій до нього не має. В цей час вийшла його дружина і забрала його до будинку. Вже через вікно в будинку він слідкуючи за вулицею бачив, що почалася бійка і хлопці били потерпілого, який намагався втекти від них під браму. Бив потерпілого і ОСОБА_3, але куди сам сказати не може, так як всі стояли кучно і побачити хто і куди попадав він не може.

Відповідно до ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Вина обвинуваченого, окрім показів потерпілого, свідків підтверджується також іншими доказами по кримінальному провадженню, наданими стороною обвинувачення та дослідженими в судовому засіданні, а саме:

-Протоколом огляду місця події від 30.09.2015 року за участю потерпілого ОСОБА_7 (т.2, а.к.п. 23-24) та фотокопії (т. 2 а.к.п.25-27), за якими потерпілий показав за яких обставин ним було отримано тілесні ушкодження по події від 28.09.2015р.;

-Протоколом огляду місця події від 02.10.2015 року проведеного на підставі заяви про добровільну видачу мобільних телефонів, за якими було оглянуто два мобільні телефони виданих ОСОБА_15 знайдених нею на місці події 28.09.2015р. (т.2, а.к.п. 28-29);

-Висновком експерта № 1524/15 від 18.01.2016 року Вінницького обласного бюро судово-медичних експертиз (т. 2 а.к.п. 31-33) за яким у ОСОБА_7 було тілесні ушкодження у вигляді: перелому кісток основи черепа (основної кістки та гратчатої кістки зліва), які згідно висновку судово-медичного експерта №1524/15 від 18 січня 2016 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, оскільки являються небезпечними для життя в момент заподіяння, що виникли від дії тупих твердих предметів та по давністю свого утворення відповідають строку вказаному у постанові про призначення судово медичної експертизи - 28 вересня 2015 року; переломи кісток лицьового черепа (суглобових відростків нижньої щелепи з обох сторін з вивихом головки відростку зліва, передньої та літеральної стінок правої гайморової пазухи, верхньої стінки лівої гайморової пазухи), які належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості; струс головного мозку, перелом кісток носа, гематоми в ділянці лівого ока та правої вушної раковини, рана слизової оболонки нижньої губи, множинні гематоми та садна обличчя та голови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров»я.

-Вимогою ІЦ УМВС України відносно ОСОБА_3 від 15.10.2015 року та від 17.08.2016 року(т. 2 а.к.п.36,37-38) щодо відсутності попередніх судимостей;

-Повідомленням КЗ «ВОНД «Соціотерапія» від 22.10.2015 року, про те, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 на диспансерному наркологічному обліку не перебуває (т.2, а.к.п. 40);

-Повідомленням КЗ «Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. акад. О.І. Ющенка» від 27.10.2015 року про те, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 за даними архіву лікарні та картотеки диспансерного відділення станом на 22.10.2015 року не значиться (т. 2, а.к.п. 41);

-Довідкою-характеристикою Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області від 18.02.2016 року за вих. № 493, про те, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 за місцем свого проживання характеризується з посередньої сторони, іншими компрометуючими даними селищна рада не володіє (т.2, а.к.п. 42);

-Протоколом проведення слідчого експерименту від 16.02.2016 року за участю потерпілого ОСОБА_7 (т.2, а.к.п. 43-44) за яким було досліджено за участю потерпілого обставини події від 28.09.2015р.;

-Протоколом проведення слідчого експерименту від 30.08.2016 року за участю ОСОБА_3 (т.2., а.к.п. 45-46) та два ДВД-диска (т.2, а.к.п. 47-48) за яким було досліджено за участю обвинуваченого обставини події від 28.09.2015р.;

Виходячи з встановленого, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, те що обвинувачений визнав вину, є раніш не судимим, посередньо характеризується за місцем проживання, частково відшкодував шкоду нанесену потерпілому шляхом поштового переказу 18 000 грн..

Обставини, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є часткове добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відсутні.

Згідно з п.3 ч.1 ст.65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. При цьому суд також враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів.

Сукупність даних про обставини вчинення правопорушення та особу винного дають суду підстави вважати, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе з призначенням покарання пов»язаним з ізоляцією від суспільства, через що йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення.

Разом з цим суд враховує, що 07 вересня 2017 року набрав чинності Закон України №1810-VIIІ від 22 грудня 2016 року «Про амністію у 2016 році».

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.

Згідно ст.2 Закону України « Про амністію у 2016 році» звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, а також осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, що не є особливо тяжким злочином проти життя та здоров'я особи та не є діянням, передбаченим частинами другою, третьою і четвертою статті 408, статтею 410, частинами другою, третьою і четвертою статті 411 Кримінального кодексу України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, отримали статус учасника бойових дій (крім осіб, зазначених у частині четвертій статті 86 Кримінального кодексу України, статті 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні" та ст.9 цього Закону).

Як встановлено судом, обвинувачений ОСОБА_3 є згідно посвідчення серії НОМЕР_1 учасником бойових дій, що також підтверджує надана суду довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України (т.2 а.к.п.49-50) та є суб»єктом застосування ст.2 Закону України « Про амністію у 2016 році».

Підстав, які б унеможливлювали застосування положень Закону України "Про амністію у 2016 році" у відношенні обвинуваченого, визначених ст. 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні" та ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом під час розгляду зазначеної справи не встановлено.

Вирішуючи питання щодо цивільного позову потерпілого ОСОБА_7, суд приходить до висновку, що він підлягає до часткового задоволення відповідно до положень ст. ст. 1167, 1168 ЦК України, ст. ст. 57 - 60, 84, 88 ЦПК України, ст. ст. 120, 128 КПК України.

Визначаючись щодо розміру матеріальної шкоди, суд виходячи з наданих суду доказів, вважає підтвердженим понесення матеріальних витрат, які складаються з: вартості ліків придбаних на лікування на суму 23400 грн., що підтверджується чеками (т.1 а.к.п. 71-79); вартості пошкодженого мобільного телефону на суму 1 335,00 грн., що підтверджується товарним чеком від 09.09.2016р. (т.1 а.к.п.81); вартості пошкоджених речей на суму 3 377,34 грн. , що підтверджується рахунком Счт/02-0054693 від 20.09.2016р. (т.1 а.к.п.80). Загальна сума матеріального збитку таким чином складає 28 112,34 грн. та підлягає до стягнення з обвинуваченого.

Щодо стягнення втраченого заробітку якій оцінений потерпілим в 66 250,00 грн., суд враховує, що позивачем не надано відповідних доказів, які обгрунтовують саме вказану суму, виходячи з попередніх сталих доходів підприємця. Оскільки судове рішення не грунтується на припущеннях, суд вважає, дану суму збитку недоведеною відповідними доказами, тому в стягненні вказаної матеріальної шкоди слід відмовити.

Щодо моральної шкоди, враховуючи тяжкість наслідків, що наступили для здоров»я потерпілого, перенесені ним фізичні та моральні страждання, тривалість лікування та відновлювального періоду, який триває і натепер, з врахуванням матеріального стану, як обвинуваченого так і потерпілого, враховуючи частковість відшкодування шкоди на суму 18000 грн., суд вважає за необхідне задоволити позов частково на суму 300 000 грн. В решті стягнення моральної шкоди відмовити.

З обвинуваченого також слід стягнути на користь потерпілого понесені витрати на послуги адвоката в сумі 7 200 грн.

Враховуючи вимоги ч.1 ст.377 КПК України, ОСОБА_3 слід скасувати обраний щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою та звільнити його з-під варти в залі судового засідання в зв»язку з застосуванням амністії.

Керуючись ст.ст. 100, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання, призначеного вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 22.12.2017 року на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року.

Скасувати ОСОБА_3 обраний щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою та звільнити його з-під варти в залі судового засідання.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкодизадоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 28 112,34 грн. та моральну шкоду на суму 300 000,00 грн., а також витрати на послуги адвоката на суму 7200,00 грн.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.

Суддя: