Рішення № 71214324, 20.12.2017, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/7988/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2017 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засіданьОСОБА_1,

за участю:

позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці ДФС, заступника начальника Львівської митниці ДФС начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_3 про скасування постанови про порушення митних правил

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Львівської митниці ДФС, заступника начальника Львівської митниці ДФС начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_3, в якому просить скасувати постанову заступника начальника Львівської митниці ДФС начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_3 від 07.11.2017 року у справі № 4900/20900/17.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що постановою Львівської митниці ДФС України від 07.11.2017 року у справі № 4900/20900/17 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. Вважає постанову у справі про порушення митних правил незаконною та необґрунтованою, що підлягає скасуванню, оскільки позивач стверджує, що 13.05.2016 р. їздив до ОСОБА_4 із знайомим, який придбав автомобіль «MITSUBISHI GALANT», реєстраційний номер WWL7318A. Зазначає, що вказаний автомобіль на своє прізвище він не оформляв та не ввозив його на митну територію України. Просить позов задоволити.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, просив такий задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, а тому, у відповідності до вимог ч.3 ст.205 КАС України,суд вважає можливим розглядати справу у його відсутності на підставі наявних доказів.

Заслухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 124 Конституції України, яка є нормою прямої дії, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст.458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Судом встановлено, що 20.09.2017р. близько 11 год. 00 хв. в зону митного контролю МАПП «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС, смугою руху «червоний коридор» заїхав автомобіль марки «Ford Transit», реєстраційний номер НОМЕР_1, яким гр. України ОСОБА_2 повертався в якості пасажира з приватної поїздки з ОСОБА_4 до України.

У ході митного контролю вказаного транспортного засобу в ПІК «Інспектор» було встановлено що ОСОБА_2 13.05.2016 ввіз транспортний засіб особистого користування на митну територію України у митному режимі «Транзит» смугою руху «зелений коридор» через п/п "Рава-Руська-Хребенне" Львівської митниці ДФС, а саме: автомобіль марки «MITSUBISHI GALANT», реєстраційний номер WWL7318A (що постійно зареєстрований в ОСОБА_4) VIN: WDB2102061B438098.

Згідно автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» цей транспортний засіб, з митної території України станом на 20.09.2017 року громадянином України ОСОБА_2 не вивозився та у інший митний режим ніж «Транзит» поміщений не був. В паспорті ОСОБА_2 відсутня відмітка про перебування його на консульському обліку в консульських установах України за кордоном.

20 вересня 2017 року головним державним інспектором ВМО № 3 м/п «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_5 складено протокол №4900/20900/17 про порушення ОСОБА_2 митних правил, передбачених ч.3ст.470 МК України /а.с. 2-5/.

На підставі вказаного протоколу заступником начальника Львівської митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_3 винесено постанову у справі №4900/20900/17 від 07 листопада 2017 року /а.с. 6, 7/, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. за перевищення встановленогоМитним кодексом України строку доставки транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, до митного органу більше ніж на десять діб.

Частиною 1 ст.381 МК України встановлено, що транспортні засоби особистого користування, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, дозволяється ввозити на митну територію України з метою транзиту без письмового декларування та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів з метою вільного обігу.

При цьому, згідно з гл.55 р. ХІІ МК України поміщення громадянином - резидентом транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший митний режим ніж транзит супроводжуватиметься обовязковим письмовим декларуванням цього транспортного засобу та виконанням інших митних формальностей, передбачених Митним кодексом України.

Відповідно достатті 90 Митного кодексу Українитранзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею 95 Митного кодексу Українивстановлені строки транзитних перевезень, зокрема. Для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Відповідно до ч.3ст.470 Митного кодексу Україниперевищення встановленогост.95 цього Кодексустроку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.74,76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу.

ОСОБА_2 мотивує позовні вимоги тим, що автомобіль «MITSUBISHI GALANT», реєстраційний номер WWL7318A придбала інша особа, а він не оформляв та не ввозив його на митну територію України. Однак, позивачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Згідно із ч. 1 ст. 460 МК України, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Таким чином, законодавством чітко визначені умови звільнення особи від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.

Однак, на момент складення протоколу про порушення митних правил та винесення постанови позивач не надав документи, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених статтею 460 Митного кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що постанова від 07 листопада 2017 року винесена відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття ухвали; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, а тому суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 139 КАС України витрати по сплаті судового збору необхідно компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, а позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст.288 КУпАП.

Керуючись ст.ст.90, 95, 192, 458, 460 МК України, ст.ст.2, 6, 77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Львівської митниці ДФС, заступника начальника Львівської митниці ДФС начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_3 про скасування постанови про порушення митних правил відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Зубачик Н.Б.