Рішення № 71214201, 21.12.2017, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/214/17>

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.,

секретаря судового засідання Кузьми Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІНП ЛТД» до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи Львівська міська рада, Виконавчий комітет Львівської міської ради, про визнання протиправним та скасування розпорядження, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «БІНП ЛТД» звернулося до суду з позовом до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження. Свої вимоги мотивували тим, що 26.08.2016 року Галицькою районною адміністрацією ЛМР прийнято розпорядження № 351 "Про демонтаж тимчасової споруди СПД ТзОВ "БІНП ЛТД" на пр. Свободи, 16". Позивач вважає дану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав. З оскаржуваного розпорядження Галицької районної адміністрації №351 від 26.08.2016 року вбачається, що така належать ТОВ "БІНП ЛТД" і позивачу необхідно забезпечити демонтаж тимчасової споруди (малої архітектурної форми). Дане розпорядження порушує право позивача на здійснення законної підприємницької діяльності. Просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження.

Представник позивача в письмовій заяві вимоги позову підтримав повністю, дав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача до суду не зявився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. До суду надійшло клопотання представника ГРА ЛМР ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, однак у даному клопотанні відсутні відомості про поважні причини ненаправлення представника адміністрації до суду. Таке мотивоване лише неможливістю забезпечення явки представника без зазначення причин. Тому, суд вважає неявку представника відповідача до суду такою, що не має поважних причин, та проводить розгляд справи на підставі наявних доказів.

Треті особи своїх представників до суду не направили.

Дослідивши подані докази, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що у власності ТОВ «БІНП ЛТД» перебуває тимчасова споруда на просп. Свободи, 16.

26.08.2016 р. Галицькою районною адміністрацією прийнято розпорядження №351 "Про демонтаж тимчасової споруди СПД ТзОВ "БІНП ЛТД" на пр. Свободи, 16", який товариство було зобовязано демонтувати самочинну МАФ. У разі невиконання вимоги відділу соціально-економічного розвитку - скласти відповідний акт. У випадку не проведення демонтажу власником МАФ, відділу соціально-економічного розвитку - підготувати позовну заяву до суду про примусовий демонтаж МАФ.

Вказане розпорядження винесено на підставі ухвали Львівської міської ради від 05.03.2009 року № 2452 «Про затвердження Порядку отримання дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків у місті Львові біля обєктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності», Привал благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 року № 376, Положенням про Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 06.01.2012 року № 6, та п. 9 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

Ухвалою Львівської міської ради від 05.03.2009 року «Про затвердження Порядку отримання дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків у місті Львові біля обєктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності» (в редакції, чинній станом на 22.06.2012 року), було затверджено Порядок отримання дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків у м. Львові біля обєктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 1 закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», термін «документ дозвільного характеру» вживається у значенні, наведеному у Законі України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Забороняється вимагати від суб'єктів господарювання отримання документів дозвільного характеру, необхідність отримання яких не передбачена законом та які не внесені до Переліку, затвердженого цим Законом. Документи дозвільного характеру, необхідність видачі яких встановлюється міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, що не внесені до затвердженого цим Законом Переліку, видаються відповідно до міжнародних договорів. Видача документів дозвільного характеру у сферах державного експортного контролю, державного регулювання ринків фінансових послуг, охорони державної таємниці (провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею), захисту економічної конкуренції та використання ядерної енергії здійснюється згідно із законами, що регулюють відносини у цих сферах. Встановлення інших видів документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності може здійснюватися шляхом внесення відповідних змін до цього Закону.

Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, що є додатком до означеного закону, не вбачається вимоги щодо отримання субєктами господарювання будь яких дозволів чи паспортів для встановлення МАФ.

Також, відповідно до п. 9 ст. 10 закону України «Про благоустрій населених пунктів», до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення контролю за станом благоустрою та утриманням територій, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, їх озелененням, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо.

Вказаний пункт прямо не передбачає повноважень органів місцевого самоврядування на видачу паспортів відкритих літніх майданчиків чи на проведення примусового демонтажу літніх майданчиків.

Натомість, відповідно до ч. 3 ст. 34 закону України «Про благоустрій населених пунктів», правила не можуть передбачати обов'язок фізичних і юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.

Відтак, суд відхиляє посилання відповідача на Правила благоустрою м. Львова.

Разом з тим, згідно рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) від 16 квітня 2009 року (справа №7-рп/2009), гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.

Відповідно до абз. 3 ст. 2 Закону України «Про підприємництво» від 07.02.1991 року субєктами підприємницької діяльності (підприємцями) можуть бути юридичні особи всіх форм власності, встановлених Законом України "Про власність".

Свобода підприємницької діяльності гарантується ст. 3 Закону України «Про підприємництво», зокрема зазначено, що підприємці мають право без обмежень приймати рішення і здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству.

Загальні гарантії прав підприємців передбачає ст. 12 Закону України «Про підприємництво», в якій зокрема зазначено, що держава гарантує всім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права і створює рівні можливості для доступу до матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» на об'єктах благоустрою забороняється, зокрема, самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо.

Статтею 40 цього ж Закону передбачено, що самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.

Відповідно до підпункту 4 пункту "б" статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до делегованих повноважень органів сільських, селищних, міських рад у сфері житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку віднесено встановлення за погодженням з власниками зручного режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності.

Для здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, виконанням Правил благоустрою території населеного пункту, в тому числі організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, утримання в належному стані закріплених за підприємствами, установами, організаціями територій, сільські, селищні, міські ради можуть утворювати інспекції з благоустрою населених пунктів.

Самоврядний контроль за станом благоустрою населених пунктів здійснюється шляхом проведення перевірок території, розгляду звернень підприємств, установ, організацій та громадян, участі в обговоренні проектів благоустрою територій населених пунктів, іншої технічної документації з питань благоустрою і внесення відповідних пропозицій на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, подання позовів до суду про відшкодування шкоди, завданої об'єктам благоустрою внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території населеного пункту.

Положенням про Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради, затвердженої рішенням виконкому від 29.04.2016 року № 334 щодо здійснення контролю за станом благоустрою, оскільки Законом України «Про благоустрій населених пунктів» не передбачено повноважень органів місцевого самоврядування щодо здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, шляхом прийняття рішення про демонтаж встановлених на об'єкті благоустрою тимчасових споруд (малих архітектурних форм).

Відповідно до ч. 1-2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем Галицькою РА ЛМР на спростування викладених в адміністративному позові обставин не надано жодних належних та допустимих доказів, тому судом ці обставини приймаються як беззаперечні.

Отже, виходячи із наведених норм та представлених позивачем доказів, суд констатує факт того, що розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 26.08.2016 року № 351 «Про демонтаж тимчасової споруди СПД ТзОВ "БІНП ЛТД" на пр. Свободи, 16» не відповідає вимогам законодавства.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 139 КАС України, з Галицької РА ЛМР на користь позивача слід стягнути суму сплаченого судового збору 1378,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 121, 241-246 КАС України, 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 2, 3 Закону України «Про підприємництво», ст. 16, 40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІНП ЛТД» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 351 від 26.08.2016 року "Про демонтаж тимчасової споруди СПД ТзОВ "БІНП ЛТД" на пр. Свободи, 16".

Стягнути з Галицької районної адміністрації Львівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІНП ЛТД» 1378,00 грн. сплаченого судового збору.

На рішення суду першої інстанції може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня його проголошення або з дня отримання копії рішення.

Суддя О.Р. Юрків