Постанова № 71214011, 19.12.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №333/2125/17 Головуючий у 1 інстанції: Боровікова А.І.

Провадження № 22-ц/778/2941/17 Суддя-доповідач: Дашковська А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«19» грудня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Дашковської А.В.,

суддів: Кримської О.М.,

Подліянової Г.С.,

секретар: Евальд Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 травня 2017 року у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Половнікова Романа Сергійовича, заінтересована особа: ОСОБА_4,

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2017 року ПАТ «РОДОВІД БАНК» звернулось до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Половнікова Р.С., заінтересована особа: ОСОБА_4

В обґрунтування вимог зазначило, що 18.05.2013 року Комунарським районним судом м.Запоріжжя було ухвалено рішення по цивільній справі №333/61/15-ц за позовом ПАТ «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до АТ «РОДОВІД БАНК» про розірвання кредитного договору.

01.08.2013 року на підставі вищезазначеного рішення АТ «РОДОВІД БАНК» отримало виконавчий лист про стягнення заборгованості за кредитним договором та судовий збір. АТ «РОДОВІД БАНК» звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області із заявою про відкриття виконавчого провадження, відповідно до якої було відкрито виконавче провадження № 50771897 з примусового виконання виконавчого листа.

03.04.2017 року АТ «РОДОВІД БАНК» отримало постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Половнікова Р.С. про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.03.2017 року,.

Підставою для повернення виконавчого документа стягувачеві встановлено те, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, і здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Вважає, що старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Половніковим Р.С. не були здійснені всі необхідні дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

На підставі зазначеного просило визнати незаконними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Половнікова Р.С. по виконавчому провадженню № 50771897 при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.03.2017 року, та скасувати вищевказану постанову.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 травня 2017 року з виправленою опискою ухвалою від 26 червня 2017 року скаргу ПАТ «Родовід Банк» залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ПАТ «Родовід Банк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу про задоволення скарги.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно з ч.ч.2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження", ст. 3 якого визначено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема на підставі виконавчих листів, виданих судом.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

При цьому, судовий контроль за виконанням судових рішень, зокрема, право сторони виконавчого провадження на звернення до суду зі скаргою на рішення, дію чи бездіяльністю державного виконавця регламентовано розділом VІІ ЦПК України.

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції, виходив з того, що державним виконавцем були здійснені всі передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку майна боржника проте вони виявилися безрезультатними.

Проте, повністю з такими висновками суду погодитись не можна з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 18.05.2013 року Комунарським районним судом м.Запоріжжя було ухвалено рішення по цивільній справі №333/61/15-ц за позовом ПАТ «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до АТ «РОДОВІД БАНК» про розірвання кредитного договору.

01.08.2013 року на підставі вищезазначеного рішення АТ «РОДОВІД БАНК» отримало виконавчий лист про стягнення заборгованості за кредитним договором та судовий збір.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області № 50771897 від 11.04.2016 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документу.

11.04.2016 року постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №560771897 державним виконавцем накладено арешт на все майно боржника.

Державним виконавцем були направлені запити до: Державної податкової служби України, пенсійного фонду; державних реєстрів речових прав на нерухоме майно; «АІСАвтомобіль»; ГУ Держпраці у Запорізькій області; Держземагенства Запорізької області; Державної служби України з безпеки на транспорті та отримані відповіді від зазначених органів та отримані відповіді про те, що: боржник не працює та не отримує пенсію, за боржником не зареєстровано транспортних засобів та плавзасобів, у боржника відсутні відкриті рахунки в банківських установах, землеволодіння за боржником відсутні.

За змістом листа відділу адресно-довідкової роботи УДМС України в Запорізькій області, встановлено, що боржника зареєстровано за адресою АДРЕСА_3

Згідно державних реєстрів речових прав на нерухоме майно за боржником зареєстровано право власності на нерухоме майно, а саме: АДРЕСА_1. Відповідно до листа Департаменту реєстраційних за адресою АДРЕСА_2 відсутні зареєстровані особи.

З метою виконання виконавчого провадження 09.06.2016 року державним виконавцем складено акт опису та арешту майна боржника, згідно якого описано та арештовано квартиру загальною площею 61,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_1

Згідно протоколів проведення повторних електронних торгів 30.11.2016 року, 29.12.2016 року, квартиру загальною площею 61,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 не реалізовано, у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів.

Станом на дату постанови про повернення виконавчого документа стягувачу - 27.03.2017 р. стягувач - ПАТ «Родовід Банк» не виявив бажання залишити майно за собою в рахунок погашення заборгованості за судовим рішення.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний розглядати в установлені строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження.

Пунктом 1 частини 1 статті 10 Закону України " Про виконавче провадження" передбачено, що заходами примусового виконання рішень є : звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Відповідно до п. 3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітень 2012 року за № 512/5, організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

За приписами п.8 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем не було вжито всіх передбачених положеннями ст.10 Закону України "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання рішень, а саме: направлення відповідних запитів:

- до Територіального центру зайнятості щодо перебування боржника на обліку;

- до відділу РАЦС щодо надання інформації про перебування боржника в шлюбі з метою виявлення майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами;

- до Головного управління статистики про надання інформації щодо реєстрації боржника як засновника будь-якої установи;

- до відділу виконавчої дирекції ФСС НВВ П про надання інформації щодо страхових виплат;

- до Державної нотаріальної контори для отримання Витягу зі Спадкового реєстру щодо отримання боржником спадку;

- до ПАТ «Національний депозитарій України»щодо наявності цінних паперів та інше.

Суд також не надав оцінки доводам скаржника про відсутність в матеріалах виконавчого провадження відомостей про проведення державним виконавцем перевірок майнового стану боржника з періодичністю, встановленою частиною 8 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» та дійшов передчасного висновку про те, що державний виконавець здійснив всі необхідні заходи для примусового виконання рішення у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом України "Про виконавче провадження" та правомірно повернув виконавчий лист стягувачу.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів відповідно до вимог ст. 376 ЦПК дійшла висновку про скасування ухвали суду першої інстанції та прийняття постанови про задоволення скарги Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Половнікова Романа Сергійовича.

Керуючись ст.ст. 367, 374,376, 381- 384 ЦПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» задовольнити.

Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 травня 2017 року у цій справі скасувати та прийняти постанову наступного змісту.

Скаргу Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Половнікова Романа Сергійовича, заінтересована особа: ОСОБА_4, задовольнити.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Половнікова Романа Сергійовича по виконавчому провадженню № 50771897 при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.03.2017 року.

Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Половнікова Романа Сергійовича від 27.03.2017 року про повернення виконавчого документу стягувачу по виконавчому провадженню № 50771897.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21 грудня 2017 року.

Головуючий

Судді: