Постанова № 71213942, 19.12.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 333/4091/16

Провадження №22ц/778/97/17 Головуючий у 1 інстанції: Фунжий О.А.

Суддя-доповідач: Воробйова І.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Воробйової І.А.

суддів: Онищенка Е.А.,

Полякова О.З.

при секретарі: Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19 серпня 2016 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ПАТ «Родовід Банк», CHATWORD MANAGEMENT LLP, ТОВ «Туристична компанія ЮТН-Україна», третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання відсутнім права, відновлення становища, що існувало до порушення права, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення збитків,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2016 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ПАТ «Родовід Банк», CHATWORD MANAGEMENT LLP, ТОВ «Туристична компанія ЮТН-Україна», третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання відсутнім права, відновлення становища, що існувало до порушення права, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення збитків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що члени виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняли незаконні, на думку позивача, рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Родовід Банк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» від 25.02.2016 № 261 та «Про продовження строків тимчасової адміністрації в АТ «Родовід Банк» від 25.03.2016 № 419, що призвело до порушення прав позивача, який є акціонером вказаного банку. Крім того, позивач уклав з відповідачами CHATWORD MANAGEMENT LLP, ТОВ «Туристична компанія ЮТН-Україна» договір купівлі-продажу цінних паперів, за умовами якого зобов'язався передати у власність покупців, а ті зобов'язались прийняти у свою власність і оплатити іменні, прості, бездокументарні акції АТ «Родовід Банк» номінальною вартістю 1,80 грн. на суму 180 000 грн. Однак, зазначені відповідачі, посилаючись на введення тимчасової адміністрації в АТ «Родовід Банк», не розрахувались з позивачем за придбані акції, чим завдали йому збитки на вказану суму.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19 серпня 2016 року провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

За положенням ст.374 ч.1 п.1, ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України в редакції 2004 року, яка узгоджується з п.1 ст.235 ЦПК України в редакції 2017 року, однією з підстав закриття провадження у справі є подання заяви, яка не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Позивачем подано позов до ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 як до членів виконавчої дирекції Фонду гарантування та до ОСОБА_9, якому делеговані повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «Родовід Банк». Вказані відповідачі є працівниками Фонду гарантування.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» працівники Фонду під час виконання покладених на Фонд функцій перебувають під захистом закону. Позови, подані проти працівників Фонду, вважаються позовами, поданими проти Фонду.

Статтею 3 зазначеного закону встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права.

За своєю організаційно-правовою формою Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною установою, вид його діяльності за КВЕД 84.11 «Державне управління загального характеру».

Фонд гарантування є суб»єктом владних повноважень та реалізує відповідні управлінські функції. Уповноважена особа Фонду є працівником Фонду, діє від імені Фонду та в межах повноважень, делегованих їй Фондом для виведення неплатоспроможного банку з ринку.

Тобто, оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, то спори, які виникають у цих правовідносинах, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб»єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ст.19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно ч.1 п.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст.2, 5, 19 КАС України, зазначений спір, який виник із звернення до суб»єкта владних повноважень у сфері публічно-правових правовідносин, відноситься до адміністративної юрисдикції, а тому його розгляд повинен був здійснюватися в порядку, передбаченому нормами КАС України.

Суд першої інстанції, закриваючи провадження на підставі п.1ч.1 ст.205 ЦПК України в редакції 2004 року, у даній справі, обґрунтовано виходив з того, що вказаний спір є публічно-правовим.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі.

Наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 374, 375,381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19 серпня 2016 року по цій справі про закриття провадження у справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 22 грудня 2017 року.

Головуючий:

Судді: