Постанова № 71213912, 21.12.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/3535/17 Головуючий у 1-й інстанції: Мінаєв М.М.

Є.У.№ 323/323/17 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Кочеткової І.В.,

суддів: Маловічко С.В.,

Гончар М.С.,

секретар: Ващенко З.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області та Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Оріхівська районна державна адміністрація Запорізької області, про зобов'язання виділити в натурі на місцевості із резервного фонду земель сільськогосподарського призначення державної власності земельну ділянку на підставі сертифікату про право на земельну частку (пай),

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 17 липня 2017 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

У січня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області виділити йому із земель резервного фонду державної форми власності на території Новояковлівської сільської ради Оріхівського району Запорізької області в натурі на місцевості земельну ділянку відповідно до Сертифікату серії НОМЕР_1, виданого головою Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області 20.01.2015 року, на право на земельну частку (пай) розміром 7,55 в умовних кадастрових гектарах (за рахунок земель колишнього КСП ім. Шевченка Новояковлівської сільської ради).

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що на підставі рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 04.04.2014 року йому 20.01.2015 року був виданий Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1, яким посвідчується його право на отримання в натурі земельної ділянки розміром 7,55 в умовних кадастрових гектарах. Звернувшись за виділенням земельної ділянки в натурі на місцевості до Оріхівської райдержадміністрації Запорізької області, позивач отримав відповідь про відсутність вільних земель колишнього КСП ім. Шевченка, а з 01.01.2013 року повноваження щодо розпорядження земельних ділянок державної форми власності, які є вільними на території Новояковлівської сільської ради Оріхівського району, передані Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області. Проте Держгеокадастр також відмовив йому у виділенні земельної ділянки з посиланням на те, що це можливе лише за рішенням суду. Вважаючи своє право на землю порушеним, позивач звернувся до суду за його захистом, посилаючись при цьому на норми Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», який, на думку позивача, є спеціальним щодо проведення процедури виділення земель за сертифікатами на земельну частку.

Рішенням Оріхівськогорайонного суду Запорізької області від 17 липня 2017 року ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.374, ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Встановлено, що рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 17.03.2014 року за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, визнано право на земельну частку (пай) у розмірі 7,55 умовних кадастрових гектарів без виділення в натурі (на місцевості) на території Новояковлівської сільської ради Оріхівського району Запорізької області.

На виконання судового рішення ОСОБА_3 був виданий Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1, яким посвідчується його право на отримання в натурі земельної ділянки розміром 7,55 в умовних кадастрових гектарах.

В подальшому позивач неодноразово звертався до органів місцевого самоврядування Оріхівського району, Оріхівської райдержадміністрації, Головного управління Держгеокадастру України в Запорізькій області з проханням виділити йому в натурі на місцевості земельну ділянку на підставі належного йому сертифікату на право на земельну частку, однак всі його звернення були залишені без задоволення.

Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками.

В абз. 2 п. 17 розділу X «Перехідні положення» ЗК України встановлено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до п. 7 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Статтею 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначено, що сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» внесено зміни до ЗК України, які набрали чинності з 01 січня 2013 року, яким змінено суб'єктів розпорядження землями сільськогосподарського призначення та визначено, що такі повноваження перейшли до Держземагентства України, а згодом - до Держгеокадастру.

Згідно з ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 3 ст. 116 ЗК України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» не передбачає можливості виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель державної власності.

Суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову через неналежний спосіб захисту, оскільки виключною компетенцією Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області відповідно до ст. ст. 116, 122 ЗК України є передача громадянам земельних ділянок із земель державної власності у власність або у користування.

Зазначені висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи й узгоджуються з нормами матеріального права.

При цьому, судом першої інстанції дотримані вимоги цивільного процесуального закону, всебічно, повно й об'єктивно з'ясовані обставини справи та надана їм належна оцінка.

Керуючись ст. ст. 268, 374,375,382 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 17 липня 2017 року по цій справі залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: