Вирок № 71213568, 21.12.2017, Приазовський районний суд Запорізької області

справа № 325/1598/16-к

провадження № 1-кп/325/19/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017року Приазовський районний суд Запорізької області

у складі:

головуючого судді: Апалькової О.М.,

при секретарях: Поліщук О.В., Цукановій Л.В.,

за участю прокурорів: Стефанкової Ю.М., Шаповалова В.М

Богуна О.Ю.,Широкова М.О.,

потерпілого: ОСОБА_3,

законного представника

потерпілого ОСОБА_3 ОСОБА_4,

представника потерпілого

захисника-адвоката: Середи О.П.,

захисника обвинуваченого-адвоката: Ковальова Д.В.,

обвинуваченого: ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12014080330000388 за звинуваченням:

ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Гірсівка Приазовського району Запорізької області,громадянина України,із середньо спеціальною освітою,працює вчителем фізичної культури Гірсівської загальноосвітньої школи 1-111 ступенів, не судимого, ареєстрованого за адресою:АДРЕСА_1,мешкає за адресою:АДРЕСА_2,у скоєнні кримінального правопорушення,передбаченого ч.2 ст.137 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_7 скоїв злочин при наступних обставинах:

Так,ОСОБА_7 наказом відділу освіти Приазовської районної державної адміністрації №33-К § 10 від 27.09.1993 року прийнятий на посаду вчителя фізичного виховання Гірсівської СШ.

Пунктом 2.4 «Посадової інструкції № 26 вчителя»,затвердженої директором Гірсівської загальноосвітньої школи 1-111ступенів Приазовської районної ради,вчитель вимагає від учнів дотримання навчальної дисципліни,Статуту школи.

Також пунктом 2.5 вказаної інструкції, вчитель контролює забезпечення здорових,безпечних умов навчання та праці.

Крім того,п.1.8»Інструкції з охорони праці № 87 під час проведення спортивних і рухомих ігор»,що затверджена Наказом № 25 від 04.03.2013 року директора Гірсівської загальноосвітньої школи 1-111ступенів Приазовської районної ради,вчитель зобов'язаний забезпечити стійкий порядок і дисципліну учнів під час занять і в процесі підготовки до них на перервах.

Так,09.04.2014 року о 09.30 годині,під час супроводу дітей до спортивного майданчику,знаходячись на проїжджій частині автомобільної дороги,розташованій навпроти Гірсівської школи,по вул. Леніна(Центральній) в с.Гірсівка Приазовського району Запорізької області,вчитель фізичної культури ОСОБА_7, перебуваючи на робочому місці та виконуючи свої професійні обов'язки по здійсненню навчально-виховного процесу з учнями 4-го класу зазначеної школи,в порушення вимог п.1.8»Інструкції з охорони праці №87 під час проведення спортивних і рухомих ігор», п.п.2.4,2.5»Посадової інструкції№26 вчителя»,що затверджена Наказом № 25 від 04.03.2013 року директора Гірсівської загальноосвітньої школи 1-111 ступенів Приазовської районної ради, проявляючи злочинну недбалість,незалежно виконуючи свої обов'язки,достовірно знаючи про обов'язок постійного нагляду за малолітніми учнями,в тому числі під час підготовки до занять,(що виявилося в пересуванні до них на спортивний майданчик),маючи реальну можливість передбачити можливість настання суспільно небезпечних наслідків,не прийнявши вичерпних заходів, спрямованих на відвернення їх настання,не забезпечив стійку дисципліну та порядок серед дітей,а саме не домігся виконання учеником ОСОБА_3 своєї вказівки стати в стрій та не переконався в тому,що всі діти розуміють та виконують його розпорядження.

Так,09.04.2014 року о 09.30 годині,під час супроводу дітей до спортивного майданчику,знаходячись на проїжджій частині автомобільної дороги,розташованій навпроти Гірсівської школи,по вул. Леніна(Центральній) в с.Гірсівка Приазовського району Запорізької області,учень 4-го класу Гірсівської школи,малолітній ОСОБА_9, який знаходячись позаду вчителя ОСОБА_7,у колоні дітей-учнів 4 класу,раптово вибіг на дорогу,в результаті чого на проїжджій частині дороги сталася дорожньо-транспортна подія.

Під час вказаної ДТП малолітньому ОСОБА_3 спричинені тілесні ушкодження-черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку з легким клінічним перебігом, без загрожуючи для життя клінічних явищ,які згідно висновку судово-медичної експертизи № 704 від 29.09.2014 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості,що зумовило тривалий(більше 21 дня) розлад здоров'я,тобто спричинено тяжкі наслідки.

Згідно висновку судової комісійної інженерно-технічної експертизи в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності № 9823 від 13.10.2016 року дії вчителя ОСОБА_7 щодо порядку перетину проїжджої частини організованою групою дітей не відповідають вимогам п.1.8.»Інстукції з охорони праці № 87 під час проведення спортивних і рухомих ігор»,п.п.2.4,2.5»Посадової інструкції № 26 вчителя»,та з технічної точки зору перебувають у причинному зв'язку з подією нещасного випадку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.137 КК України не визнав та пояснив суду, що з 1993 року працює вчителем фізичного виховання в Гірсівській загальноосвітній школі. Станом на квітень 2014 року вів 4-5 класи та 6-11класи.

09.04.2014 року о 09.25-09.30 год. по дзвінку він підійшов до 4 класу в якому знаходилася класний керівник ОСОБА_11 з учнями та попросив її вивести дітей на подвір'я школи,які стали виходити по дві особи,при цьому керівник класу стала попереду,а він позаду. Виявивши,що не було спортивного інвентарю,він повернувся до школи та взявши інвентар, також вийшов на подвір'я школи,звернувшись до дітей зі словами стати по двоє в колону, при цьому він знаходився з переду строю,після чого з учнями провів інструктаж техніки безпеки щодо переходу через дорогу,розповівши,що підійшовши до дороги треба зупинитися,подивитися вліво,вправо,а потім пропустити проїжджаючий транспорт і тільки за його командою почати рух,а саме почати йти в тому напряму в якому він вкаже,після чого дав команду «кроком руш» і всі стали рухатися до проїжджої частини дороги. Підійшовши до дороги,повернувся до дітей обличчям,розвів руки в сторони, зупинивши дітей. В цей час потерпілий ОСОБА_3 стояв поза строєм в двох метрах в стороні, справа від строю, і він зробив йому зауваження і сказав стати в стрій, але він його не послухав і залишився стояти на місці.

В цей час зі сторони села Степанівки в сторону місця Мелітополя наближалися до них два легкових автомобіля,а зі сторони місця Мелітополя у напрямку села Степанівка наближався автомобіль червоного кольору. Обстановка на дорозі була складна,аварійна і він запропонував дітям зробити два кроки назад. Другий раз зробив зауваження ОСОБА_3 про те,щоб він став в строй і потерпілий в свою чергу зробив рух в сторону строю. Він же розвернувся до дітей спиною з розсунутими руками. Автомобілі з боку села Степанівки в сторону місця Мелітополя проїхали,після чого повернув голову вліво,дивлячись на червоний автомобіль, який наближався до них зі сторони міста Мелітополя, після чого подав сигнал фарами і різко загальмував. Повернувшись обличчям до дітей, почув удар,а коли повернуся з ціллю подивитися на автомобіль,потерпілий ОСОБА_9 лежав біля автомобіля з правої сторони,який знаходився у свідомості,але плакав,після чого попросив подзвонити як в швидку так і в поліцію,а також визвав зі школи фельдшера. Учнів відправив до школи і взявши на руки потерпілого ОСОБА_3,сів з ним в місцевий автомобіль і вони разом поїхали до фельдшерського пункту,де хлопчик весь час говорив,що це сон,після чого був оглянутий,а через деякий час під'їхали його батьки і повезли хлопця в лікарню. Також пояснив,що стоячи спиною до дітей приблизно одну хвилину,він не обгортався до них і за учнями не дивився,хоча за інструкцією повинен був переконатися,а після того як повернувся до них, переконався і зробив зауваження потерпілому ОСОБА_3, щоб останній став в строй,який зробив декілька кроків,а чи став він в строй, не бачив. Стверджує,що провів з учнями 4 класу інструктаж техніки безпеки,прапорців взагалі у учнів не було і діти могли даний факт не пам'ятати.

Цивільний позов не визнає, мотивуючи тим,що він ні в чому не винен,оскільки керувався тільки інструкцією з охорони праці № 49 з якою був ознайомлений під особистий підпис.

Потерпілий ОСОБА_9,який допитаний у присутності законного представника ОСОБА_4 та педагога ОСОБА_12 показав суду,що 09.04.2014 року він разом з іншими учнями класу,під керуванням вчителя фізичної культури Гірсівської школи ОСОБА_7,який перед уроком фізичної культури інструктаж під час супроводу до спортивного майданчика через проїжджу частину дороги інструктаж з ними не проводив, підійшли кучкою до обочини дороги,після чого зупинилися, а потім він нічого не пам'ятає.З показами вчителя ОСОБА_7 в частині проведення інструктажу не погоджується і категорично стверджує про те,що вчитель не проводив інструктаж як правильно переходити дорогу. Строю взагалі не було, учні стояли кучкою і вчитель до них не обгортався взагалі,ніяких прапорців ні у вчителя,ні у учнів не було.

На підтвердження встановлених судом обставин, сторона обвинувачення навела пояснення свідків.

Так,свідок ОСОБА_13 пояснила суду,що вона працює вчителем Гірсівської загальноосвітньої школи 1-111 ступенів. До першої половини дня 09.04.2014 року вона була відсутня на роботі. Начальник відділу освіти повідомила їй про нещасний випадок з учням школи ОСОБА_3,який потратив у ДТП. Повернувшись після обіду до роботи, був виданий наказ про розслідування нещасного випадку. У зв'язку з тим,що пройшло багато часу, вона не пам'ятає яка була вказана причина нещасного випадку у акті № 1.Не заперечує,що в школі є посадова інструкція вчителя,інструкція з охорони праці під час проведення спортивних і рухливих ігор та два журнали, як видачі інструкції так і реєстрації інструктажів. Вчитель фізичної культури ОСОБА_7 особисто ознайомлений зі всіма інструкціями. Якими інструкціями повинен був керуватися вчитель 09.04.2014 року, вона не може сказати.

Свідок ОСОБА_11 показала суду,що працює в Гірсівській школі вчителем навчальних класів,відносини з ОСОБА_7 службові. Підтвердила,що 09.04.2014 року перед проведенням уроку фізкультури, під час переодягнення учнів,в клас приходив вчитель ОСОБА_7,після чого він попрямував за спортивним інвентарем,а вона в свою чергу дітей вивела на подвір'я школи,де вони стали грати. Після того як повернувся вчитель ОСОБА_7, останній попросив дітей побудуватися один за одним, а потім став їм розповідати як поводити себе під час проходження проїжджої частини дороги до спортивного майданчику. Повернувшись до школи, через деякий час вона побачила у вікно дітей,які бігли та кричали. Вона вийшла їм назустріч і побігла до того місця, де лежав ОСОБА_3 Хлопчик лежав ближче до обочини дороги та знаходився у свідомості, після чого вона повідомила його батькам,що з ним трапилося. Зі слів вчителя ОСОБА_7 відомо,що він довів дітей до дороги,розставив руки. ОСОБА_3 намагався вийти на дорогу,однак він попросив його стати на своє місце і знов повернувся до дітей, розставивши руки,після чого потерпілий вибіг на дорогу та стався наїзд. Характеризує ОСОБА_3 як спокійну та тиху дитину,мало спілкувався з дітьми,не був порушником дисципліни,однак були випадки,коли він бажав виділитися в класі. Вчителя ОСОБА_7 характеризує як порядну людину,сумлінно готувався до уроків,з батьками учнів не конфліктував. Вона також просила дітей бути обережними та уважними. Не заперечує,що приймала участь в розслідуванні нещасного випадку, кожний із дітей писали письмові пояснення,бралися до уваги письмові документи,а саме інструкції. Висновком розслідування була встановлена необережність з боку учня ОСОБА_3,а з боку ОСОБА_7 нічого не встановлено. Через рік проводилось повторне дорозслідування,однак його виводи не пам'ятає. Вчитель фізкультури ОСОБА_7 є підлеглим до неї.

Свідок ОСОБА_14 показав суду,що 09.04.2014 року приблизно о 09.30 год. він, керуючи автомобілем ВАЗ, разом з ОСОБА_15 і ОСОБА_16, їхали в с. Степанівка по справам. За водієм в автомобілі на сидінні знаходився ОСОБА_16Бачив,як на обочині стояли кучкою діти та обвинувачений. Звернувши на них увагу,він став моргати дальнім світлом фарами автомобіля. Обвинувачений обличчям повернувся до дітей і став махати руками, після чого повернувся до них задом і знов розставив руки,тим самим дав їм можливість по ходу руху рухатися,однак з - під правої руки, вискочив на дорогу хлопчик,який побачив зустрічну машину,після чого розвернувся і побіг назад. Он різко загальмував і став вивертати машину з правої пасажирської сторони автомобіля приблизно на один метр,але машина зачепила хлопця, товкнувши по п'ятці його ноги,після чого обвинувачений підбіг до дитини та підняв його.Потім підбігла вчителька, визвали поліцію та карету медичної допомоги,яка відвезла хлопця до лікарні. В руках обвинуваченого прапорців не було. Не заперечує,що він був засуджений за ДТП, потерпілій особі в добровільному порядку була сплачена матеріальна шкода в сумі 7200,00 гривень.

Свідок ОСОБА_15 показав суду,що він разом з сином, ОСОБА_14,який керував автомобілем марки ВАЗ 21051 та ОСОБА_16 їхали в с.Степанівка Приазовського району Запорізької області по справам. Бачив чоловіка,який стояв спиною до дітей. Із-за його спини з правої сторони на проїжджу частину дороги вибіг хлопчик і добігши до середини дороги побачив машину, яка рухалась назустріч, побіг назад і від удару їх автомобіля упав та став лежати з правої сторони переднього колеса, після чого автомобіль зупинився. Хтось підняв хлопця,а ОСОБА_16 визвав як поліцію так і карету швидкої допомоги.

В машині він сидів попереду,з правої сторони, на пасажирському сидінні від водія, але не пам'ятає як стояли діти, бачив як вони йшли, приблизно було 15-20 дітей.

Спочатку стояв вчитель, паралельно дороги,а саме вздовж дороги,а за ним стояли учні,обличчям на дорогу і не пам'ятає чи було в руках вчителя що-небудь.

Свідок ОСОБА_16 пояснив суду, що пам'ятає дорогу, де ОСОБА_10 стояв спиною до дітей,розставивши руки. З переду стояли дівчата,а за ними хлопці. В якийсь момент на дорогу вибіг хлопчик з правої сторони та став перебігати проїжджу частину дороги та добігши до середини дороги, зупинився,а потім повернувся назад і в цей момент попав під машину,з правої сторони. Автомобілем керував ОСОБА_14 Вчитель підбіг до хлопця та підняв його,а потім подзвонили його матері. Стверджує,що діти стояли за вчителем. Він бачив їх через бокове дзеркало зі своєї сторони автомобіля.

Свідок ОСОБА_17,яка допитана у присутності педагога показала суду,що навчається в 7 класі разом з ОСОБА_9 09.04.2014 року з учнями класу підійшли до дороги. Неподалеку від них рухався автомобіль. Вчитель ОСОБА_7 розставивши руки,стояв попереду учнів спиною до них, для того,щоб вони не вийшли на проїжджу частину дороги. ОСОБА_3 став говорити, що він може перебігти через дорогу,однак вчитель зробив йому зауваження і попросив цього не робити. Однак ОСОБА_3 не послухав вчителя ОСОБА_7 і став перебігати дорогу, після чого його збила машина. Більше нічого не пам'ятає оскільки пішла в клас.

Стверджує,що вчитель фізкультури ОСОБА_7 розповідав учням про правила безпеки і попереджав,щоб на дорогу ніхто не вибігав. Йдучи попереду в руках тримав червоні прапорці.

Свідок ОСОБА_18,допитаний у присутності педагога показав суду,що 09.04.2014 року в цей день він був в школі. Вранці учні переодягалися на урок фізкультури. Класний керівник вчитель ОСОБА_11 в усній формі провела з учнями інструктаж про те,щоб вони не перебігали дорогу і слухали вчителя фізкультури, а потім прийшов вчитель фізичної культури ОСОБА_7 і зі свого боку також провів з учнями інструктаж щоб вони його слухали уважно і не перебігали проїжджу частину дороги,після чого весь клас вийшов на вулицю. Вчитель йшов попереду учнів,а вони йшли по двоє.Підійшовши до дороги,вчитель стояв спочатку обличчям до них,а потім повернувся обличчям в сторону дороги і через декілька хвилин всі повернулися і побачили,що ОСОБА_3 лежав на дорозі ближче до обочини. Почалась паніка і учні побігли в клас.

Свідок ОСОБА_19,допитаний у присутності педагога показав суду про те,що 09.04.2014 року він був в школі. Вранці учні вийшли на подвір'я школи і стали рухатися в сторону спортивного майданчика. Підійшовши до дороги, всі чекали поки проїдуть машини,з учнями йшов і ОСОБА_3,який потрапив в ДТП. Він не пам'ятає,чи проводився інструктаж щодо перетинання дороги як з боку класного керівника ОСОБА_11 так і вчителя ОСОБА_7 Він не бачив як ОСОБА_3 перебігав дорогу.

Свідок ОСОБА_20,допитана у присутності педагога пояснила суду,що 09.04.2014 року перед уроком фізичної культури учні 7 класу переодягнулися та вийшли на вулицю. Вчитель ОСОБА_7 йшов попереду учнів ,повівши їх за ним на стадіон строєм по двоє,після чого зупинилися перед дорогою, при цьому стояв обличчям до дороги. ОСОБА_3 знаходився збоку з правої сторони поза строєм. До розмови вчителя ОСОБА_7 не прислуховувалася, оскільки з ким-то розмовляла,а потім повернулась і побачила,що ОСОБА_4 зіткнувся з автомобілем. Вона не пам'ятає чи проводила класний керівник інструктаж щодо перетинання проїжджої частини дороги. Стверджує,що ніяких прапорців не було.

Свідок ОСОБА_21,допитана у присутності педагога зазначила суду, що 09.04.2014 року вранці проводився урок фізичної культури. Клас по двоє учнів, разом з вчителем фізкультури ОСОБА_7, стали рухатися на спортивний майданчик і їм потрібно було перейти дорогу. Вчитель при переході дороги повідомив учням як потрібно перетинати дорогу,а потім бачила як рухалася по дорозі машина і вчитель зупинившись, повернувся обличчям до учнів, та розставив руки. Потім ця ж машина збила їх учня ОСОБА_3. В цей час прийшла класний керівник і стала всіх заспокоювати, а потім відвела в клас.

Свідок ОСОБА_22,допитана у присутності педагога показала суду,що 09.04.2014 року в цей день вона знаходилася в школі. Вранці, перед уроком фізичної культури вчитель фізкультури ОСОБА_7 провів з учнями класу інструктаж з техніки безпеки щодо перетину дороги, після чого учні вийшли на подвір'я школи і разом з вчителем стали рухатися до майданчика. Не пам'ятає, чи були в цей день у кого-небудь прапорці. Підійшовши до дороги, вчитель ОСОБА_7 звернувся до учнів зі словами зібратися по двоє та стояти,при цьому просив нікому не переходити дорогу,розставивши при цьому руки і стояв до них спиною. Всі зупинилися,а потім вона повернулась і побачила ОСОБА_4, який був збитий автомобілем,після чого всі стали панікувати і класний керівник відвела всіх учнів в клас.

Суд дослідив письмові докази, які надані стороною обвинувачення:

З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 19.04.2014 року зі схемою до нього(а.с.169-171,том1)видно,місце дорожньо-транспортної пригоди знаходиться на вулиці Леніна с.Гірсівка Приазовського району Запорізької області напроти Гірсівської середньої школи,розташованої по вул. Леніна, буд.7,де відбувся наїзд водієм автомобіля ВАЗ 21051ЗНГд/н НОМЕР_1 на пішохода,а саме потерпілого ОСОБА_9

У висновку судово-медичної експертизи № 704 від 29.09.2014 року експерт зазначив,що ОСОБА_3 спричинені тілесні ушкодження-черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку з легким клінічним перебігом, без загрожуючи для життя клінічних явищ,які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості,що зумовило тривалий (більше 21 дня) розлад здоров'я (а.с.180-182, том 1).

Із витягу з наказу від 27.09.1993 року № 33-К10 вбачається,що ОСОБА_7 призначено вчителем фізичного виховання Гірсівської СШ с 01.09.1993 року (а.с.229,т.1).

Відповідно наказу № 30 від 09.04.2014 року» про розслідування обставин нещасного випадку» з учнем 4 класу ОСОБА_9 ( а.с.232, том1), створена комісія для проведення розслідування обставин та причин виникнення нещасного випадку.

З акту про нещасний випадок №1 від 09.04.2014 року,який стався на узбіччі дороги біля школи, в п.11 вказані обставини за яких стався нещасний випадок,а саме - перехід дороги до спортивного майданчика (а.с.186том1), п.19 потерпілому ОСОБА_9 встановлено ЗЧМТ, забій головного мозку,дані вчителя - ОСОБА_7,в п.13 визначені причини нещасного випадку-порушення правил переходу дороги,відсутність належного контролю.

Із »посадової інструкції № 26 вчителя»(затверджена наказом директора школи № 25 від 04.03.2013) видно,що на вчителя покладені такі обов'язки:

п.2.4 вимагає від учнів дотримання навчальної дисципліни.

п.2.5контролює забезпечення здорових, безпечних умов навчання(а.с.187-188,т.1).

Із інструкції з охорони праці № 87 під час проведення спортивних і рухомих ігор (затверджена наказом директора школи № 25 від 04.03.2013)вбачається,що на вчителя покладаються такі обов'язки:

п.1.8 вчитель зобов'язаний забезпечити стійкий порядок і дисципліну учнів під час занять і в процесі підготовки до них на перервах(т.1,а.с.189-190).

даними копії журналу реєстрації інструкцій(т.1,а.с.191-193) видно,що ОСОБА_7 ознайомлений під особистий підпис про посадову інструкцію вчителя № 26 та з інструкцією №87 з охорони праці під час проведення спортивних і рухливих ігор (т.1,а.с.191-192).

Із висновку судової комісійної інженерно-технічної в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності експертизи № 9823 від 13.10.2016 року (т.1, а.с.212-220) вбачається,що обставинами,що з технічної точки зору обумовили та сприяли настанню досліджуваного нещасного випадку,є незабезпечення вчителем ОСОБА_7 стійкої дисципліни та порядку серед дітей(не домігся виконання ОСОБА_3 своєї вказівки стати в стрій та не переконався в тому,що всі діти розуміють та виконують його розпорядження)створили передумови для неповнолітніх дій учня,що призвели до нещасного випадку.

Дії вчителя ОСОБА_7 щодо порядку перетину проїжджої частини організованою групою дітей не відповідають вимогам п.1.8.»Інстукції з охорони праці № 87 під час проведення спортивних і рухомих ігор»,п.п.2.4,2.5»Посадаової інструкції № 26 вчителя»,та з технічної точки зору перебувають у причинному зв'язку з подією нещасного випадку.

Із журналу реєстрації інструктажів учнів Гірсівської школи з безпеки життєдіяльності за період 2014 року,який розпочато з 01.09.2006 року видщо,що відсутній запис від 09.04.2014 року про проведення інструктажу вчителем фізичної культури ОСОБА_7 з учнями 4 класу, в якому навчається учень ОСОБА_3 (а.с.222,т.1).

Суд також дослідив письмові документи, які надані стороною захисту:

Як видно з наказу № 17 від 08.04.2015 року, призначено повторне розслідування нещасного випадку за участю малолітнього ОСОБА_3 ( а.с.56,т.2)

Із акту про нещасний випадок № 1,затверджений 10.04.2015 року директором Гірсівської СШ 1-111 ступенів ОСОБА_13(а.с.57-58,т.2)видно,що учень 4 класу ОСОБА_3 за особистою необережністю вибіг на дорогу,не дотримуючись правил переходу дороги. ОСОБА_7,вчитель фізкультури,виконав всі необхідні умови та своїми однобічними діями не міг запобігти події.

п.3.4 інструкції з охорони праці № 49 (т.2,а.с.3)визначено,що під час перетину проїжджої частини дороги, слід дочекатися,поки вчитель зупинить дітей підняттям рук. Вчитель повинен пропустити автомобілів,які рухаються в обох напрямках, переконатися, що проїзна частина вільна та тільки потім розпочати рух через дорогу.

Вироком Приазовського районного суду Запорізької області від 31.07.2014 року засуджено ОСОБА_14 за ч.1 ст.286 КК України у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами і на підставі п »в» ст.1 ЗУ «Про амністію у 2014 році»,останнього звільнено від відбування призначеного покарання у виді штрафу( а.с.т.2 с.а.51-52).

Суд дав оцінку показам потерпілого ОСОБА_3

В ході судового слідства показання малолітнього потерпілого стабільні та послідовні,тому суд вважає,що у потерпілого немає підстав оговорити обвинуваченого ОСОБА_7

Отже,аналізуючи покази свідків та оцінюючи досліджені докази в сукупності,суд приходить до висновку,що обвинувачений ОСОБА_7,через злочинну недбалість, неналежно виконував свої професійні обов'язки,достовірно знаючи про обов'язок постійного нагляду за малолітніми учнями,в тому числі під час підготовки до занять( що виявилося в пересуванні до них на спортивний майданчик),маючи реальну можливість передбачати настання суспільно небезпечних наслідків,не прийнявши вичерпних заходів,спрямованих на відвернення їх настання,не забезпечив стійку дисципліну та порядок серед дітей,а саме не домігся виконання учеником ОСОБА_3 своєї вказівки стати в стрій та не переконався в тому,що всі діти розуміють та виконують його розпорядження,що створили передумови для невідповідних дій учня,що призвели до нещасного випадку що є в причинному зв'язку зі спричиненням здоров'ю дитини тяжких наслідків,а тому повинен нести відповідальність за ст.137 ч.2 КК України, що повністю спростовує доводи та докази захисника з приводу,що в діях обвинуваченого ОСОБА_7 відсутній склад злочину, передбачений ч.2 ст.137 КК України в цій частині.

Посадовою інструкцією № 26 вчителя, затвердженої наказом №25 від 04.03.2013 року директором школи ОСОБА_13 визначено,що вчитель несе особисту відповідальність за збереження життя і здоров'я учнів під час навчально-виховного процесу і заходів, які він проводить.

Отже,при вирішенні питання співвідношення причин і умов настання тяжких наслідків,суд прийшов до переконання, що обвинувачений, шляхом неналежного виконання покладених на нього професійних обов'язків, мав реальну можливість усунути загрозливі для малолітнього потерпілого вказані фактори, що призвело до нещасного випадку.

З урахуванням наслідків, що настали, які перебувають у причинному зв'язку з діями обвинуваченого, суд дійшов висновку про доведеність винності обвинуваченого ОСОБА_7 в інкримінованому злочині та кваліфікує його дії за ч.2 ст.137 КК України як неналежне виконання професійних обов'язків щодо охорони життя та здоров'я неповнолітнього, внаслідок недбалого ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.

Суд не приймає до уваги висновок судової інженерно-технічної в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності експертизи № 8893 по кримінальному провадженню № 12014080330000388 від 11.02.2016 року( т.1а.с.195-205),оскільки проведений неповно і не містить доказової бази.

Позицію обвинуваченого щодо заперечення ним вини у вчиненні інкримінованого їм злочину суд розцінює як обраний обвинуваченим спосіб захисту.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступень тяжкості скоєного ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості,відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання обвинуваченого, його особу, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, виключно позитивно характеризується, як за місцем роботи, так і проживання, не перебуває на «Д» обліку у лікаря нарколога та психіатра в КУ «Приазовської центральної районної лікарні».

З врахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що виправлення ОСОБА_7 можливо без відбування покарання з застосуванням рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням без позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. При прийнятті такого рішення суд також виходив з того, що протягом 25 років роботи на займаній посаді обвинувачений зарекомендував себе кваліфікованим спеціалістом,здібним організатором,що підтверджується характеристикою Гірсівської ЗОШ 1-111 ступенів,окрім того, позбавлення обвинуваченого такого права, що є основним джерелом доходу, може вкрай негативно позначитися на його особистості, добробуті його родини, та зважає на можливе винесення обвинуваченим відповідних висновків із ситуації, що склалася. Саме таке покарання,на думку суду,буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 не обирався.

Під час розгляду цивільного позову позивач заявив клопотання щодо залишення позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди у сумі 8 350,00 гривень без розгляду,тому на підставі п.5 ст.257 ЦПК України суд вважає,що позов в частині відшкодування матеріальної шкоди у сумі 8350,00 гривень необхідно залишити без розгляду.

Розглядаючи позовні вимоги про відшкодування з обвинуваченого ОСОБА_7 моральної коди у сумі 10 000,00 гривень суд вважає, що позов ОСОБА_4 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зокрема, ч.1 ст. 1172 ЦК України передбачає, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 завдав шкоди саме при виконанні, хоча і неналежному, своїх трудових обов'язків, тому позов повинен бути пред'явлений до певної юридичної особи, яка в порядку регресу потім може пред'явити певні вимоги до обвинуваченого.

У зв'язку із викладеним суд відмовляє в задоволенні позову до обвинуваченого ОСОБА_7, що не позбавляє позивача пред'явити цивільний позов у порядку цивільного судочинства до належного відповідача. Доводи захисника про стягнення з позивача судового збору суд не приймає до уваги,оскільки в матеріалах кримінального провадження( а.с.42,том 1) є належна квитанція щодо сплати судового збору позивачем при розгляді позову в частині відшкодування моральної шкоди.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст.368, 369, 370, 371, 373-376,395 КПК України,суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_7 визнати винним за ч. 2 ст.137 КК України і призначити покарання:

за ч.2 ст.137 КК України у виді обмеження волі строком 3 (три) роки без позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставі ст. 75 КК України п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням. Іспитовий строк встановити тривалістю в 1 (один) рік,зобов'язавши ОСОБА_7 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди, відмовити.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області через Приазовський районний суд Запорізької області протягом 30 діб з моменту його проголошення, засудженим у той же строк, з моменту вручення йому копії вироку суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя О.М.Апалькова