Рішення № 71213057, 20.12.2017, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/1295/17

Номер провадження № 2/315/461/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 року м. Гуляйполе

Гуляйпільський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Телегуз С.М.

при секретарі Дмитренко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гуляйполе Запорізької області цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Гуляйпільська державна нотаріальна контора Запорізької області про визнання правонаступником спадкових прав та обов`язків,-

ВСТАНОВИВ:

02.11.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання правонаступником спадкових прав та обов`язків.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що 23.01.2017 року померла його дружина ОСОБА_3. 19.07.2017 року він звернувся до Гуляйпільської державної нотаріальної контори Запорізької області з заявою про прийняття спадщини за законом після померлої дружини, з метою отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після померлої. Відповідач ОСОБА_2, який є сином померлої, відмовився від прийняття спадщини на користь свого батька - позивача. У видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_4 було відмовлено, оскільки спадкоємцем не було надано правовстановлюючий документ на житловий будинок, оскільки було встановлено, що житловий будинок за померлою ОСОБА_3 не зареєстровано. 16.12.2009 року КП «Імпульс» Пологівської райради був виготовлений технічний паспорт на завершене будівництво садибного (індивідуального) житлового будинку, отже померла вчиняла дії щодо реєстрації житлового будинку, однак у зв`язку зі смертю право власності на житловий будинок зареєструвати не встигла. Просить суд, визнати за ним усі права та обов`язки забудовника житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: Запорізька область, м. Гуляйполе, вул. Українська, буд. 76 після смерті його дружини ОСОБА_3, яка померла 23.01.2017 року, в порядку спадкування за законом.

В судове засідання позивач, представник позивача не зявилися, подали суду заяву, в якій прохали розглянути справу без їх участі, позов підтримали за тих обставин, які викладені в ньому, просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2, третя особа Гуляйпільський державний нотаріус ОСОБА_5, в судове засідання не зявились, надали до суду письмові заяви, в яких просили розглянути справу без їх участі. Відповідач ОСОБА_2 позов визнав в повному обсязі.

Справа розглянута без їх участі на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Стаття 1216 ЦК України передбачає, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Як зазначено в ст.1217 ЦК України спадкування може здійснюватися за заповітом або за законом.

У відповідності до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Постановою Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Матеріалами встановлено, що 23.01.2017 року померла ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ЖС № 379833, виданого Гуляйпільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізької області від 24.01.2017 року, актовий запис № 36 (а.с.13). Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок, розташований за адресою: Запорізька область, м. Гуляйполе, вул. Українська, буд. 76, про що свідчить копія технічного паспорту № 76 від 16.12.2009 року, виданого КП «Імпульс» Пологівською районною радою (а.с.10-12).

19.07.2017 року позивач, як спадкоємець першої черги, звернувся до Гуляйпільської державної нотаріальної контори Запорізької області з заявою про прийняття спадщини за законом після померлої дружини. Відповідач ОСОБА_2, який є сином померлої і спадкоємцем першої черги відмовився від прийняття спадщини на користь свого батька ОСОБА_1.

Постановою державного нотаріуса Гуляйпільської державної нотаріальної контори Запорізької області ОСОБА_5 від 27.09.2017 року, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з тим що спадкоємцем не наданий правовстановлюючий документ на житловий будинок ( а.с.16).

Згідно довідки КП «Імпульс» Пологівської районної ради № 107 від 26.07.2017року, житловий будинок за адресою: Запорізька область, м. Гуляйполе, вул.. Українська, буд. 76, незавершений будівництвом ( а.с. 31 ).

Відповідно до копії технічного паспорта № 76 від 16.12.2009 року, померла ОСОБА_3 за життя зверталася з питанням щодо виготовлення документації на завершене будівництво садибного (індивідуального) житлового будинку за адресою: Запорізька область, м. Гуляйполе, вул. Українська, буд. 76 ( а.с.10-12), тобто вчиняла дії щодо реєстрації житлового будинку, однак у зв`язку зі смертю право власності на житловий будинок зареєструвати не встигла.

Суд, задовольняючи позов, виходить з наступного.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, тобто майнові права можуть бути предметом спадкування.

Виходячи зі змісту частин першої, другої статті 331 ЦК України, частини першої статті 182 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно виникає у особи, яка створила це майно після завершення будівництва обєкта нерухомості, введення його в експлуатацію, отримання свідоцтва про права власності та реєстрації права власності.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, то спадкоємець також не набуває такого права у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки входять до складу спадщини.

Таким чином, до моменту завершення будівництва, здачі будинку в експлуатацію і державної реєстрації забудовник має майнові права на об'єкт, що полягають в праві забудовника в порядку встановленому законом набути право власності на об'єкт нерухомості після прийняття його в експлуатацію, які передає спадкоємцю чи спадкоємцям в спадщину і які входять до її складу .

Таким чином, оскільки за життя ОСОБА_3 мала право на введення в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку №76, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Гуляйполе, вул. Українська, але на день смерті не ввела його в експлуатацію і право власності на нього не зареєструвала, то суд вважає, що її права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини.

Тому суд приходить до висновку, що позивач, як спадкоємець, успадкував право забудовника на незавершений будівництвом житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами після смерті ОСОБА_3.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Відповідно до ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Оскільки позивач в іншій спосіб, крім звернутися з позовом до суду про визнання за спадкоємцем права забудовника захистити своє порушене право не може, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог з вищевказаних підстав.

Керуючись ст. ст. 19, 76-83, 141, 247, 258-259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, ст. ст. 16, 182, 331, 1216-1218, 1261, 1297, 1298 ЦК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Гуляйпільська державна нотаріальна контора Запорізької області про визнання правонаступником спадкових прав та обов`язків задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, усі права та обов`язки забудовника ( в тому числі право здачі та введення об`єкта нерухомого майна до експлуатації, отримання свідоцтва про право власності на нерухоме майно та проведення державної реєстрації права власності на нього) житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: Запорізька область, м. Гуляйполе, вул.. Українська, буд. 76, після смерті його дружини ОСОБА_3, яка померла 23.01.2017 року в порядку спадкування за законом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя: ОСОБА_6