Постанова № 71212227, 20.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 р. Справа № 642/3822/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Шевцової Н.В. ,

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 16.08.2017р. по справі № 642/3822/17

за позовом ОСОБА_1

до Харківського обласного військового комісаріату , Міністерства оборони України

про визнання бездіяльності, дії та рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА

ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Харківського обласного військового комісаріату (надалі по тексту відповідач-1), Міністерства Оборони України (надалі по тексту відповідач-2), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати п.11 протоколу №72 від 07.07.2017 року рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних виплат;

- визнати протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

- зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат повторно подати висновок та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерству оборони України про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з дотриманням вимог ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Порядку затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 р. та наказу Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 року;

- зобов'язати Міністерство оборони України вирішити питання призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Порядку затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 р. та наказу Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 року;

- зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат відповідно до ст. 267 КАС України подати у 15-денний строк після набрання чинності рішення звіт про виконання судового рішення;

- зобов'язати Міністерство оборони України відповідно до ст. 267 КАС України подати у 45 денний строк після набрання чинності рішення звіт про виконання судового рішення.

Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 16.08.2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату, Міністерства Оборони України про визнання дії та рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправним та скасовано п. 11 протоколу №72 від 07.07.2017р. рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум.

Визнано протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ОСОБА_1.

Зобов'язано Харківський обласний військовий комісаріат повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України про виплату ОСОБА_1 дноразової грошової допомоги з дотриманням вимог ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013р., та Наказу Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 року.

Зобов'язано Міністерство оборони України вирішити питання призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» у Порядку, затвердженому Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р. та Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 року.

Зобов'язано Харківський обласний військовий комісаріат відповідно до ст. 267 КАС України подати у 15-денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

Зобов'язано Міністерство оборони України відповідно до ст. 267 КАС України подати у 45-денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

Відповідач-2, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 16.08.2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1, проходив строкову військову службу в період з 05.05.1978р. по 15.05.1980р., в тому числі у складі діючої армії в в/ч 32473 під час бойових дій (виконання інтернаціонального обов'язку) в Демократичній Республіці Афганістан.

У 1980 році позивач отримав поранення, контузію, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні (ДРА), де велись бойові дії, внаслідок чого в подальшому отримав інвалідність.

Згідно довідки МСЕК від 11.08.2014 року позивачу була встановлена ІІ група інваліда війни з 01.08.2014 року, з причини поранення, контузії та захворювання пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби.

28.07.2016 р. позивач звернувся с заявою про виплату одноразової грошової допомоги в Порядку 975 у звязку із встановленням йому інвалідності.

Відповідно до висновку фахівця у галузі судово-медичної експертизи від 23.06.2004р. зазначені поранення у позивача могли бути отримані в період бойових дій на території Демократичної Республіки Афганістан, тобто в зазначений строк.

За змістом протоколу Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України №3703 від 07.10.2015р., поранення, контузія та захворювання у ОСОБА_1 є такими, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, згадані обставини встановлені також судовими рішеннями: постановою Ленінського районного Суду м. Харкова та ухвалою Харківського апеляційного Адміністративного Суду по справі №642/5945/16-а, постановою Ленінського районного Суду м. Харкова та ухвалою Харківського апеляційного Адміністративного Суду по справі №642/809/17 та відповідно до ч.1 ст. 72 обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно повідомлення позивача листом Харківського обласного військового комісаріату про рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 07.07.2017 протокол №72, п. 11, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги позивачу з тієї підстави, що позивачу вперше встановлено інвалідності ІІІ групи через поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (а.с. 7).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав щодо призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у Порядку, затвердженому Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р. та Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 року.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян, які перебувають на службі у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів статті 41 Закону "Про військовий обов'язок і військову службу" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Приписами статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до приписів пункту 2 частини 1 статті 3 вказаного Закону, дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

За змістом статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Така одноразова грошова допомога призначається і виплачується також у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин.

З аналізу наведених норм Закону, що право на отримання вказаної допомоги мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або одержання каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, що мали місце в період проходження військової служби, внаслідок поранення, отриманого під час виконання обов'язків військової служби або після звільнення з військової служби.

При цьому, колегія суддів зазначає, що виходячи з буквального тлумачення статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

28.07.2016 року позивач звернувся з заявою про виплату одноразової грошової допомоги.

За приписами частини шостої статті 16-3 Закону №2011-XII ( в редакції, чинній на час звернення позивача із заявою до відповідача), одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

На день подання позивачем зазначеної заяви механізм розгляду таких звернень та механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі інвалідності визначався правовими нормами постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".

Разом з тим, пунктом 2 вказаної постанови встановлено, що особи, які до набрання чинності Порядку, затвердженого цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно до п. 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМ України від 25 грудня 2013 р. № 975 ( далі - Порядок № 975) днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Колегія суддів зазначає, що днем виникнення у позивача права на отримання допомоги є дата проходження первинного огляду МСЕК та встановлення інвалідності.

Колегією суддів встановлено, що інвалідність позивачу встановлено згідно довідки МСЕК від 07.07.2004 року з причин поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку.

На момент звернення позивача з заявою про виплату одноразової грошової допомоги така допомога позивачу призначена не була, а отже днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а саме 07.07.2004 року.

Враховуючи, що первинним оглядом органами МСЕК інвалідність позивачу була встановлена 07.07.2004 року, то при вирішенні питання щодо виплати одноразової грошової допомоги позивачу необхідно керуватися законодавством, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги, тобто станом на 07.07.2004 року .

Проте, колегія суддів зазначає, що на день виникнення права на отримання такої допомоги отримання одноразової грошової допомоги правовими нормами врегульовано не було.

Позивач звернувся із заявою про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні(або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 975 від 25.12.2013 року.

Листом від 17.07.2017 року № 1871/ВСЗ Харківський обласний військовий комісаріат повідомив позивача, що Комісія Міністерства оборони України дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової допомоги передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні(або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року, оскільки спірні правовідносини зазначений Порядок не врегульовує.

Таким чином, виходячи з того, що позивачем подано заяву про призначення одноразової грошової допомоги у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні(або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 975 від 25.12.2013 року, який до спірних правовідносин застосуванню не підлягає, то відповідачем обґрунтовано прийнято рішення про відмову в призначення одноразової грошової допомоги саме за вказаним Порядком.

Отже, задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував приписи ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні(або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 975 від 25.12.2013 року, чим порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, через порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 16.08.2017р. по справі № 642/3822/17 задовольнити .

Постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 16.08.2017 року по справі №642/3822/17 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в позові ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання бездіяльності, дії та рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Шевцова Н.В. Повний текст постанови складено 22.12.2017 р.