Постанова № 71211783, 19.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 761/12660/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Макаренко І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.,

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання Цюпка Б.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 22 серпня 2017 року (повний текст виготовлено 22 серпня 2017 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2017 року позивач, ОСОБА_2, звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просила:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у нарахування та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків вплати пенсії;

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати суми пенсії нарахованої на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року та фактичним днем проведення виплати у лютому 2017 року.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 22 серпня 2017 року позовні вимоги задоволено частково:

визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням виплати пенсії протиправними;

зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити розрахунок та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати суми пенсії нарахованої на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року, починаючи з 21 вересня 2016 року по дату виплати основної заборгованості по пенсії, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159;

у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу у якій просить оскаржувану постанову змінити у частині визначення дати здійснення дій зобов'язального характеру, а саме виходячи з моменту її нарахування у листопаді 2013 року. у справі. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що суд неправильно застосував положення Кодексу адміністративного судочинства України, чим порушив норми процесуального права. Зокрема, позивач зазначає, що на спірні правовідносини не поширюється дії ч. 2 ст.. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову у виплаті компенсації є протиправними та зазначив, що позовні вимоги у частині зобов'язання здійснити перерахунок та виплату компенсації втрати частини доходів підлягають задоволенню з урахуванням положень ч. 2 ст.. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року у справі №761/10738/13-а визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у відмові перерахунку пенсії з 22 березня 2013 року та зобов'язано провести перерахунок пенсії позивача на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 25 травня 2012 року № 31/3/2-1647/2635 наданої фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України з 22 березня 2013 року та здійснити відповідні виплати.

Відповідачем, на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року у справі №761/10738/13-а, проведено перерахунок пенсії позивача. Доплату за період з 22 березня 2013 року по 30 листопада 2013 року у розмірі 16230 грн. 95 коп. включено у додаткову відомість для проведення виплати. Виплату суми, що виникла внаслідок перерахунку, здійснено у лютому 2017 року.

10 березня 2017 року позивач звернулась до відповідача із заявою про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою сум перерахованої пенсії на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року.

Листом від 21 березня 2017 року №6438/03/М-638 відповідач повідомив позивачу про відсутність правових підстав для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат. Така відмова мотивовано тим, що виплата недоплаченої пенсії за рішенням суду має разовий характер, а тому на спірні правовідносини не поширюється дія Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.

Вважаючи, що її права та законні інтереси порушено, позивач звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діє після 15 грудня 2017 року), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Системний аналіз тексту постанови суду першої інстанції та доводів апеляційної скарги дає підстави для висновку про те, що предметом перегляду у апеляційному порядку є виключно питання застосування у спірних правовідносинах ч. 2 ст.. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року).

Так, згідно з ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Таким чином, положеннями Кодексу адміністративного судочинства України встановлено можливість встановлення строку звернення до адміністративного суду нормами інших законів України.

Разом з тим, під «іншими законами» розуміються закони, які встановлюють строки звернення до адміністративного суду з вимогою вирішити публічно - правовий спір.

Згідно з ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно з ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Суд звертає увагу на те, що спеціальним Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» не встановлено обмеження строком виплати компенсації втрати частини доходів.

Натомість, положеннями ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що виплата суми пенсії, нарахованої, але не виплаченої з вини пенсійного органу, не обмежується будь-яким строком.

Колегія суддів вважає, що пенсія та компенсація втрати частини доходів мають однакову правову природу, тобто є джерелом існування особи.

Більш того, буквальне тлумачення ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» дає підстави для висновку про те, що словосполучення «без обмеження будь-яким строком» стосується і компенсації втрати частини доходів.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що дія ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) про застосування шестимісячного строку на звернення до суду першої інстанції, не поширюється на правовідносини щодо нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів.

19 грудня 2017 року представник позивача у судовому засіданні пояснив, що у кінці листопада 2013 року відповідачем нараховано ОСОБА_2 суму пенсії на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року.

06 лютого 2017 року відбулась виплата суми пенсії позивачу, нарахованої на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року, що підтверджується випискою по картковому рахунку ОСОБА_2..

Отже, період за який підлягає нарахуванню та виплаті компенсація втрати частини доходів становить: з 01 грудня 2013 року по 06 лютого 2017 року.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, проте, із зазначенням іншого періоду за який підлягає нарахуванню та виплаті компенсація втрати частини доходів.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст.. 315 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діє після 15 грудня 2017 року), за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити судове рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково: постанову суду першої інстанції необхідно змінити, визначивши, що період за який підлягає нарахуванню та виплаті компенсація втрати частини доходів становить: з 01 грудня 2013 року по 06 лютого 2017 року, а решті постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 22 серпня 2017 року - залишити без змін.

Керуючись ст. 243, 310, 315, 317, 321, 322, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т АН О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 22 серпня 2017 року змінити, виклавши абзаци 1 та 3 її резолютивної частини в наступній редакції:

«Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.»

«Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_2 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати суми пенсії нарахованої на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року, починаючи з 01 грудня 2013 року по 06 лютого 2017 року (дату виплати заборгованості), відповідно до закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2001 року №159.».

В іншій частині постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 22 серпня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст.. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст виготовлено 21 грудня 2017 року.

Головуючий суддя Н.В. Безименна

Судді В.О. Аліменко,

А.Ю. Кучма