Ухвала суду № 71211664, 22.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

22 грудня 2017 року м. Київ№ 826/20076/16Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Кармазіна О.А., суддів Катющенка В.П. та Скочок Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до Національного банку Українитреті особи:1) Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" 2) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб 3) Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Курений Олександр Вікторовичпро скасування постанови,-В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національного банку України (далі по тексту - відповідач, НБУ), в якому просить зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні належним позивачу майном, які знаходяться на рахунку №26251100012872, який відкрито в ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК", шляхом скасування постанови Правління НБУ від 10 червня 2014 року №339 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК".

Позов зареєстрований 21.12.2016.

Позивач зазначає, що 01.04.2013 ОСОБА_3 уклала договір з банком строком дії з 01.04.2013 по 04.04.2014 та на рахунок було внесено кошти. Надалі, 09.06.2014 між вкладником та позивачем було укладено договір дарування зазначених коштів. Однак, 28.02.2014 правління НБУ прийнято постанову № 107 про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, а виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 28.02.2014 № 9 щодо запровадження тимчасової адміністрації. Також, 10.06.2014 правлінням НБУ було прийнято постанову № 339 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Позивач вважає, що віднесення банку до категорії неплатоспроможних та його подальша ліквідація банку обмежує позивача у користуванні та розпорядження його коштами на вищезгаданому рахунку.

При цьому, у матеріалах справи наявне звернення про визнання кредитором банку, отримане останнім 14.07.2014, в якому зазначено про обставини укладання позивачем із вкладником договору дарування від 09.06.2014.

У зв'язку з цим та з підстав, викладених у позові, позивач просить задовольнити позов.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.01.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд.

На підставі розпорядження керівника апарату суду про повторний автоматичний розподіл судових справ від 10.10.2017 року №5482 та відповідно до пункту 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду справу повторно автоматично розподілено на суддю Окружного адміністративного суду м. Києва Кармазіна О.А.

Ухвалою від 07.11.2017 справу прийнято до провадження судді Кармазіна О.А. та призначено до судового розгляду по суті на 20.12.2017 у складі колегії суддів.

Відповідно до заяви від 05.12.2017 позивач просив розглядати справу за відсутності представника та позивача. У судове засідання зазначені особи не з'явилися.

Судом з'ясовано, що в матеріалах справи наявне клопотання НБУ про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Розгляд клопотання проведено з урахуванням положень ч. 3 ст. 3 КАС України (в редакції від 15.12.2017) в порядку ч. 9 ст. 205 та п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України (в редакції з 15.12.2017).

Вирішуючи заявлене відповідачем клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та дослідивши наявні матеріали, суд зазначає наступне.

В контексті наведеного суд зазначає, що згідно частини 1 статті 99 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 99 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень статті 100 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 155 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

У зв'язку із наведеним слід зазначити, що 15.12.2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України та викладено його в новій редакції.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України (в редакції з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Так, відповідно до частини 1 статті 122 КАС України (в редакції Закону №2147-VIII) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 КАС України (в редакції Закону №2147-VIII) також встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому згідно частини 3 статті 123 КАС України в наведеній редакції, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

З матеріалів справи вбачається, що оголошення про прийняття оскаржуваного рішення опубліковано у газеті «Урядовий кур'єр» № 113 (5863) від 14.06.2014. На сайті НБУ інформація щодо наведеного оприлюднена 11.06.2014. Інформацію про оскаржуване рішення також оприлюднено на сайті Фонду 12.06.2014. Заявку про визнання кредитором, як вже зазначалося, позивач подав до банку 14.07.2014.

У той же час, позивач із даним позовом звернувся до суду лише 21.12.2016 року, тобто із значним пропуском строку звернення до суду.

При цьому, протягом усього розгляду справи та після ознайомлення з матеріалами справи та до судового засідання позивач так і не надав пояснень щодо причин пропуску строку звернення до суду, які б можна було визнати поважними, та не надав клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України (в редакції Закону №2147-VIII) суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. При цьому, як вже зазначалося, відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи вищевказане, суд не вбачає обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, не вбачає підстав для поновлення строку звернення до суду, а отже, враховуючи значний пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин, та беручи до уваги те, що позивачем не наведено причин поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду відповідно до вимог частини 3 статті 123 КАС України.

Керуючись положеннями статей 122, 123, пункту 8 частини 1 статті 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Відповідно до ч. 3 ст. 240 КАС України ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена. Згідно ч. 1 ст. 295 та ч. 1 ст. 297 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий суддя О.А. Кармазін

Судді: В.П. Катющенко

Т.О. Скочок