Рішення № 71211432, 20.12.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4835/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Аракелян М.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання незаконними та скасування припису та постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 21.08.2017, складений головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівного контролю міської ради ОСОБА_2; визнати незаконною та скасувати Постанову по справі про адміністративне правопорушення №422/17 від 31.08.2017 винесену заступником начальника Управління державного архітектурно-будівного контролю Одеської міської ради ОСОБА_3.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в кінці серпня та на початку вересня 2017 р. він перебував у м. Києві, а до м. Одеси приїхав 06.09.2017. В цей же день від дружини він дізнався про надходження на адресу місця її реєстрації від Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради двох поштових відправлень, в яких містилися лист від 23.08.2017, лист від 31.08.2017, постанова від 31.08.2017. Зі змісту отриманих документів позивач дізнався, що в період з 08.08.2017 по 21.08.2017 співробітником Управління ДАБК ОМР була проведена позапланова перевірка за адресою: м. Одеса, вул. Дачна, 5, де знаходиться будинок, що належить йому та його сестрі. В ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог законодавства, що полягало у проведенні будівництва без отримання дозвільних документів, на підставі чого складено припис про приведення будинку у відповідність до технічного паспорту, а також постанову, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності. При цьому в усіх складених за результатами перевірки документах зазначено, що позивач був присутній при проведенні контрольних заходів та розгляді справи про адміністративне правопорушення, однак від підписання та отримання документів відмовився. Позивач наголошує, що перебував за межами Одеси та очевидно бути присутнім при перевірці не міг. Більш того, на адресу, де він фактично проживає в м. Одесі, або зареєстрований в м. Києві будь-яких документів не надходило. Тобто відповідачем жодним чином не повідомлялося позивача про контрольний захід, чим грубо порушено його права, так як позбавлено права знайомитися з матеріалами, давати пояснення, заперечення та докази. Зважаючи на неправомірність дій та рішень відповідача, позивач звернувся за судовим захистом.

11.12.2017 до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача до суду не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Згідно наданих до суду відповідачем письмових заперечень, відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що під час виїзду на місце за адресою: м. Одеса, вул. Дачна, 5 зафіксовано, що проведені будівельні роботи з реконструкції частини дачного будинку шляхом надбудови другого поверху над терасою до мансарди та прибудовою приміщення. Згідно заперечень відповідач був присутнім при перевірці та відмовився від підписання та отримання копій акту перевірки, припису та протоколу. Зважаючи на допущені позивачем порушення та правомірність оскаржуваних припису та постанови, просив відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою судді від 25.09.2017 відкрито провадження по справі.

Ухвалою суду від 10.10.2017 провадження по справі зупинено за клопотанням позивача для належного сповіщення відповідача та отримання від відповідача заперечень.

Ухвалою суду від 21.11.2017 клопотання представника відповідача про передачу справи № 815/4835/17 на розгляд до Приморського районного суду м. Одеси, як адміністративного суду відповідно до правил предметної підсудності, закріплених в п.1 ч.1 ст. 18 КАС України, залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 21.11.2017 провадження по справі зупинено за клопотанням представника відповідача для надання письмових заперечень та витребуваних судом доказів.

Ухвалою суду від 11.12.2017 провадження по справі поновлено.

На підставі ч.6 ст.128 КАС України (в редакції КАС України станом на 14.12.2017) справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та підлягаючим задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - Управління), відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок 553), на підставі наказу начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 01-13/251 ДАБК від 29.06.2017 року та звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на обєкті будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Дачна, 5, за результатами якої складено акт від 21.08.2017 № 000788.

Перевіркою встановлено проведення ОСОБА_1 будівельних робіт з реконструкції дачного будинку за адресою: м. Одеса, вул. Дачна, 5, без отримання права на виконання таких робіт, що є порушенням п.1 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.13 постанови Кабінету Міністрів України № 466.

За результатами контрольного заходу головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління ДАБК Одеської міської ради ОСОБА_2 складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 21.08.2017, яким висунуто вимогу провести перебудову обєкту будівництва шляхом приведення його у відповідність технічного паспорту від 16.11.2012 в термін до 21.10.2017; протокол від 21.08.2017 про адміністративне правопорушення.

31.08.2017 заступником начальника управління начальником інспекційного відділу № 1 Управління ДАБК ОМР ОСОБА_3 винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення № 422/17, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.96 КУпАП (в редакції від 07.05.2017), та накладено штраф у сумі 5950грн.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначені припис та постанову підлягаючими скасуванню у звязку з наступним.

Вирішуючи спір по суті, суд, керуючись законодавством у сфері містобудівної діяльності, принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, виходить з того, що оскільки позивачем як спосіб захисту порушеного права обрано оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, досліджуючи надані сторонами докази суд повинен встановити відповідність спірних припису та постанови чинному законодавству.

Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. N 553.

Згідно п.7 Порядку 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, серед іншого, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 9 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції.

Наведена норма кореспондує з правом суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (п. 13 Порядку N 553).

Згідно п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

У відповідності до п. п. 16 - 17 вищезазначеного Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

В силу п. п. 18, 21 вищезазначеного Порядку акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

В акті № 000788 від 21.08.2017 зазначено, що перевірка проведена в присутності ОСОБА_1 (замовник), однак в наданому примірнику акту відсутні підписи останнього щодо присутності під час перевірки та відмови від отримання примірника акта.

Будь-яких доказів того, що на момент перевірки відповідач мав підтверджені дані щодо місця проживання ОСОБА_1 м.Одеса, вул.Сумська,10, відповідачем не надано.

При цьому позивач зазначає, що в періоді проведення перевірки з 08.08.2017 по 21.08.2017 (а в цілому до 06.09.2017) він перебував у м. Києві, де зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. В той же час, 06.09.2017 дружина позивача, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, передала йому листи Управління ДАБК ОМР від 23.08.2017 та від 31.08.2017, які надійшли на адресу: м. Одеса, вул. Сумська, 10, з яких він дізнався про проведення перевірки, а також про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.96 КУпАП.

При цьому в протоколі про адміністративне правопорушення від 21.08.2017 в п.6 «Документ, що посвідчує особу» зазначено паспорт серії СН № 407518, виданий Харківським РУ ГУ МВС України в м. Києві від 30.01.1997, тобто у розпорядженні спеціаліста Управління ДАБК ОМР ОСОБА_2, яка проводила перевірку та складала матеріали про адміністративне правопорушення, були відомості з паспорту позивача. В той же час, згідно з доданої до матеріалів справи копії паспорту позивача вбачається, що він зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_3 з 26.03.1992.

Інші документи, надані позивачем (копія Технічного паспорту, копія Свідоцтва про право на спадщину, тощо, містять відомості про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1: АДРЕСА_1). Таким чином, контролюючий орган достовірно був обізнаний щодо місця реєстрації позивача, за яким мав можливість повідомити про проведення позапланової перевірки, забезпечивши право позивача бути присутнім в ході контрольного заходу, однак з невідомих причин цього не зробив. Натомість, провівши перевірку без участі позивача, рівно як і без залучення представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції, як це передбачено пунктом 9 Порядку №553, спеціаліст оформила результати перевірки, зазначивши про відмову позивача від підписання акту та від отримання його копії, які через два дні направлені поштою за адресою реєстрації дружини позивача.

Відповідно до п.13 Порядку №553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

З наявних у справі примірників Акту перевірки від 21.08.2017р. убачається, що в розділі VIII Акту взагалі не заповнені графи «пояснення, зауваження, звернення», які заповнюються фізичною особою, що свідчить на користь тверджень позивача про його відсутність при перевірці.

Таким чином, субєктом владних повноважень порушено вимоги Порядку № 553, оскільки безпідставно позбавлено права субєкта містобудування, щодо якого проводилася позапланова перевірка, взяти участь в контрольному заході та отримати копію акту перевірки, протоколу, припису, викласти свої зауваження. Аналогічним чином оформлено припис від 21.08.2017 та протокол про адміністративне правопорушення від 21.08.2017.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що в порушення вимог Порядку № 533 відповідачем не забезпечено учать ОСОБА_1 при проведенні позапланової перевірки і він з незалежних від нього обставин не був присутній в ході її проведення, що позбавило його можливості ознайомлюватись зі змістом складених документів, надавати свої пояснення, заперечення тощо. Матеріали, складені за результатом перевірки надіслані на адресу реєстрації дружини позивача зі значним запізненням, що у подальшому позбавило його можливості бути присутнім при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Також, як вбачається з протоколу від 21.08.2016 року, у останньому не зазначено про роз'яснення позивачу його прав та обов'язків та вручення копії протоколу. Відповідачем не надано жодних доказів присутності позивача при складення протоколу про адміністративне правопорушення. Натомість у протоколі присутній запис, що від підписання та отримання копії протоколу ОСОБА_1 також відмовився. Також у протоколі не зазначено місце його складання, а зазначено лише, що він складений в м. Одесі; невірно зазначено місце проживання позивача, зокрема місце реєстрації його дружини.

Зазначені в акті перевірки та у протоколі дані про те, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що ОСОБА_1 провів будівельні роботи з реконструкції дачного будинку за адресою: м. Одеса, вул. Дачна, 5 без отримання права на виконання таких робіт не підтверджено жодним доказом. Натомість, відповідачем до заперечення проти позову додано одну ч/б фотографію, на якій ймовірно зображений будинок.

Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

При цьому належність доказу означає встановлення інформації (фактичних даних), які визначають предмет доказування. Зміст фактичних даних повинен відповідати їх формі, а саме документально підтверджувати певні обставини, на які посилається сторона, тобто мати ознаку допустимості, що виключає суперечливість поєднання змісту та форми доказу. Останній критерій є обов'язковою ознакою для правової придатності доказу та його достовірності, що, в свою чергу, визначає якісну оцінку вже наявного доказу як належного та допустимого, тобто дозволяє перевірити його правдоподібність та відповідність реальній дійсності у співвідношенні з іншими засобами доказування.

Однак відповідачем на підтвердження правомірності викладених в акті перевірки порушень не надано будь-яких належних та допустимих доказів. Натомість відповідач констатує, що під час виїзду на місце за адресою: м. Одеса, вул. Дачна, 5 зафіксовано, що проведені будівельні роботи з реконструкції частини дачного будинку шляхом надбудови другого поверху над терасою до мансарди та прибудовою приміщення. На якій підставі перевіряюча дійшла таких висновків, зокрема, ким саме (адже ОСОБА_4 на праві власності належить 6/200 частин ДБК «Селекція», що складається з 1/2 частини дачного будинку літ. «Е» загальною площею 131,4 кв.м, вбиральні літ. «Ж», огорожі № 1, 2, І-мостіння та 1/2 частини земельної ділянки площею 570 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Дачна, 5. Також 6/200 частин ДБК «Селекція», що складається з 1/2 частини дачного будинку літ. «Е» загальною площею 131,4 кв.м, вбиральні літ. «Ж», огорожі № 1, 2, І-мостіння та частини земельної ділянки площею належать ОСОБА_1В.) та який конкретно тип робіт (клас наслідків) виконано, - відповідач не пояснює.

Згідно з ч.1 ст.74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Крім того, за правовою позицією Верховного Суду України, висловленій у постанові від 27.01.2015 р. № 21-425а14, невиконання конкретних правових норм, повязаних з виконанням певних дій, що передують контрольному заходу, призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, якими в даному випадку є припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 21.08.2017 та постанова по справі про адміністративне правопорушення № 422/17 від 31.08.2017, що є самостійною підставою для їх скасування.

Відповідно до вимог ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно з вимогами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Статтею 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Відповідно до вимог ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Згідно з ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

умовою притягнення позивача до адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення в його діях, який мав бути встановлений при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 244-6 КУпАП центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виробництва, виготовлення та застосування будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, а також будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та прийняття в експлуатацію об'єктів чи споруд, вимог щодо розміщення та функціонування майданчиків для паркування, не обладнанням майданчиків для платного паркування транспортних засобів паркувальними автоматами або автоматичними в'їзними та виїзними терміналами, невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96 1 (крім частин третьої - п'ятої), 97, частини третя - п'ята статті 152 1, стаття 188 42). Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник, заступники керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, та інші уповноважені керівником посадові особи цього органу.

Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже чинне законодавства встановлює, що результати проведення перевірки мають бути доведеними до відома суб'єкта містобудування, про дату, час і місце розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, суб'єкт містобудування має бути належним чином повідомлений, прийняте рішення має бути доведеним до відома суб'єкта містобудування з роз'ясненням строків та порядку його оскарження, що не було дотримано відповідачем, внаслідок чого грубо порушено права позивача.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.

На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер'їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що при складанні акту перевірки № 000788 від 21.08.2017, припису від 21.08.2017, прийнятті постанови № 422717 від 31.08.2017 відповідачем не дотримано засад та норм, на яких ґрунтується законодавство у сфері містобудівної діяльності, рівно як і принципів законності та правової визначеності, які є складовими верховенства права. Під час судового розгляду справи відповідач згідно з ч.2 ст.77 КАС України не довів правомірності оскаржуваних актів та не підтвердив обґрунтованості висновків перевірки, оформленої актом № 000788 від 21.08.2017.

Позивач надав вичерпні та заслуговуючі на увагу суду пояснення щодо заперечення на позовну заяву, в яких додатково обґрунтовано те, що відповідач порушив його право на участь у прийнятті рішень стосовно себе.

Проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що відповідач прийняті оскаржуваних припису та постанови діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень та без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, у зв'язку із чим адміністративний позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на матеріали справи, позивачем сплачений судовий збір в розмірі 1300 грн. згідно квитанції № 0.0.849517353.1 від 15.09.2017, які згідно з ч.1 ст.139 КАС України підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.

Керуючись ст.139, ч.9 ст.205, ст.ст. 241-246, 250, 252, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (02098, АДРЕСА_2; НОМЕР_1) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6; 40199728) про визнання незаконними та скасування припису та постанови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 21.08.2017, складений головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівного контролю Одеської міської ради ОСОБА_2

Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 422/17 від 31.08.2017, винесену заступником начальника Управління державного архітектурно-будівного контролю Одеської міської ради ОСОБА_3.

Стягнути з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1300 грн. (одна тисяча триста гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складання до Одеського апеляційного адміністративного суду.

СуддяМ.М. Аракелян

.