Ухвала суду № 71211397, 22.12.2017, Луганський окружний адміністративний суд

5.1.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

22 грудня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/2050/17

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., перевіривши матеріали адміністративного позову заступника керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до комунального дошкільного навчального закладу "Колосок" загального розвитку Міловського району Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог на стороні відповідача - Микільська сільська рада Міловського району Луганської області, про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов заступника керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до комунального дошкільного навчального закладу "Колосок" загального розвитку Міловського району Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог на стороні відповідача - Микільська сільська рада Міловського району Луганської області, про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та застосування заходів реагування.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, суддя встановив наступне.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частиною третьою статті 3 КАС України закріплено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З поштового штемпеля на конверті, в якому до суду надійшли матеріали позовної заяви, вбачається, що до відділення поштового зв'язку відправлення здано 15.12.2017, тобто в день набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", тому при вирішення питання про відкриття провадження у даній справі застосовуються положення КАС України в новій редакції.

Відповідно до частини сьомої статті 160 КАС України у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

За приписами частин третьої - п'ятої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання адміністративному суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 169 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Таким чином, прокурор представляє інтереси держави у разі наявності порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) відсутність такого органу.

Частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

За приписами частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: 1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); 2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справи; 5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом; 6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; 7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частини шоста - сьома статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Отже, з системного аналізу викладених норм слідує, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді, а саме: надано докази порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу, підстави для представництва прокурором інтересів держави повинні бути підтверджені судом.

Таким чином, прокурор набуває адміністративну правосуб'єктність лише у разі підтвердження судом наявності підстав для представництва інтересів держави, при цьому наявність таких підстав може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень.

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052 (далі - Положення), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до підпункту 47 пункту 4 Положення ДСНС відповідно до покладених на неї завдань в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежної безпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

В позовній заяві заступником керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в якості органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, вказано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області.

Згідно з Положенням про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

За інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об'єднань, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області є органом державної влади.

З метою обґрунтування підстав для здійснення прокурором представництва інтересів Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області у позовній заяві зазначено, що Міловським відділом Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" вивчено стан додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки загальноосвітніми навчальними закладами Луганської області. 30.11.2017 до прокуратури Луганської області надійшов лист з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про забезпечення пожежної та техногенної безпеки у закладах з постійним або тимчасовим перебуванням дітей та здійснення представництва у суді інтересів держави в особі ГУ ДСНС України у Луганській області, у зв'язку з порушенням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки з боку КДНЗ "Колосок" загального розвитку.

З посиланням на статтю 23 Закону України "Про прокуратуру", рішення Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999, прокурором зазначено, що недодержання КДНЗ "Колосок" вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки формує ризики для нормального функціонування навчального закладу, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей та інтересів держави у сфері охорони дитинства, порушує тим самим інтереси держави у сфері контролю за додержанням вимог зазначеного законодавства, що є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом звернення до суду з позовною заявою. ГУ ДСНС в Луганській області дотепер заходи представницького характеру у суді законних інтересів держави не вжили, тому з позовом звертається прокурор.

Таким чином, у позовній заяві прокурором наведено загальні правові норми чинного законодавства, які вказують на можливість звернення прокурора до суду, але належним чином не обґрунтовано підстав для здійснення прокурором представництва інтересів державного органу - Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області у цій справі, не доведено неможливість останнього здійснювати самостійно свої повноваження або неналежне здійснення ним таких повноважень.

Матеріали справи не містять відомостей про проведення прокуратурою Луганської області або Старобільською місцевою прокуратурою перевірки ГУ ДСНС у Луганській області з питань дотримання останнім законодавства та фіксування конкретних порушень за наслідками такої перевірки.

Наявність порушень Кодексу цивільного захисту України та Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697, з боку комунального дошкільного навчального закладу "Колосок" загального розвитку не є підставою для представництва в суді законних інтересів держави прокуратурою замість ГУ ДСНС у Луганській області.

Таким чином, прокуратурою не надано обґрунтованих доказів не здійснення або неналежним чином здійснення ГУ ДСНС у Луганській області своїх повноважень, що, в свою чергу, порушує або є загрозою порушення інтересів держави.

За приписами пункту сьомого частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до положень статті 53 КАС України невиконання прокурором вимог щодо надання адміністративному суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 169 цього Кодексу.

Вважаю, що позов на підставі статті 169 КАС України підлягає поверненню заступнику керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області.

Керуючись ст. 53, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов заступника керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до комунального дошкільного навчального закладу "Колосок" загального розвитку Міловського району Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог на стороні відповідача - Микільська сільська рада Міловського району Луганської області, про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та застосування заходів реагування повернути заступнику керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області.

Роз'яснити заступнику керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяЄ.О. Кисельова