Ухвала суду № 71211254, 09.11.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВУ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

09 листопада 2017 року Справа № 808/725/17 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., за участю секретаря Батигіна О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення частини позовних вимог без розгляду у справі

за позовом: Фермерського господарства «Франц»

до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Запорізькій області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії -

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фермерського господарства «Франц» (далі - позивач або ФГ «Франц») до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Запорізькій області (далі - відповідач або Мелітопольська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач просив суд:

- визнати протиправними дій Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області по виявленню та нарахуванню ФГ «Франц» податкового боргу по пені за період з лютого 2009 року по квітень 2014 року на суму 37 098,91 грн.;

- зобов'язати Мелітопольську ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області виключити з інформаційної бази ОДПІ по інтегрованій картці платника податків ФГ «Франц» дані про наявність податкового боргу на суму 37 098,91 грн. та включити ФГ «Франц» до реєстру платників єдиного податку 4-ї групи.

Ухвалою суду від 22.05.2017 позовну заяву ФГ «Франц» до Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області по виявленню та нарахуванню ФГ «Франц» податкового боргу по пені за період з лютого 2009 року по квітень 2014 року на суму 37 098,91 грн. та зобов'язання Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області виключити з інформаційної бази ОДПІ по інтергованій картці платника податків ФГ «Франц» дані про наявність податкового боргу на суму 37 098,91 грн. залишено без розгляду у зв'язку з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.

02.10.2017 на адресу суду від ФГ «Франц» надійшов уточнених адміністративний позов (вх. №26601), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області по відмові ФГ «Франц» в реєстрації в якості платника єдиного податку 4-ї групи;

- зобов'язати Мелітопольську ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області виключити ФГ «Франц» до реєстру платників єдиного податку 4-ї групи.

При цьому як суд вбачає зі змісту спірних правовідносин та пояснень представника позивача, наданих у судовому засіданні, в другій позовній вимозі позивачем допущено технічну описку в частині зазначення слова «виключити» замість «включити», оскільки спір між сторонами виник саме через не включення позивача до вищенаведеного реєстру.

Представником відповідача подано до суду заперечення-клопотання на уточнений адміністративний позов (вх. №27054 від 05.10.2017), в яких представник відповідача вказав, що уточнений адміністративний позов від 28.09.2017 (вх. №26601 від 02.10.2017) не можу бути прийнятий судом. В обґрунтування зазначеного твердження вказав, що позивачем в уточненому адміністративному позові від 28.09.2017 заявлено нову позовну вимогу про визнання протиправними дії відповідача, чим змінено предмет позову. Окрім того, в уточненому позові позивачем змінено й підставу позову. Таким чином, позивачем одночасно змінено й предмет і підстави позову, що суперечить вимогам ст. 137 КАС України. Також, представник відповідача вказує, що позивач дізнався про порушення своїх прав щодо неможливості перебування на спрощеній системі оподаткування з листа відповідача від 03.03.2017 №197/10/08/21-12-02, проте уточнений адміністративний позов, в якому просить визнати такі дії відповідача протиправними, подав до суду 28.09.2017 у зв'язку з чим ним пропущено шестимісячний строк для звернення до суду із цією позовною вимогою.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав надане клопотання.

Представник позивача в судовому засіданні проти заявленого клопотання заперечив.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подане клопотання та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення питання щодо строків звернення до адміністративного суду із уточненими адміністративним позовом (в частині позовної вимоги про визнання протиправними дій Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області по відмові ФГ «Франц» в реєстрації в якості платника єдиного податку 4-ї групи), суд дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити виходячи із наступного.

Строк звернення до суду в адміністративному судочинстві - це період часу, у межах якого особа може звернутися до адміністративного суду з позовною вимогою про захист своїх прав, свобод та інтересів у сфері публічних відносин.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З огляду на приписи ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Виходячи з приписів указаної норми, початок перебігу строку звернення до адміністративного суду пов'язується, з одного боку, з об'єктивним моментом, тобто порушенням суб'єктивного права, а з другого боку, із суб'єктивним моментом, коли особа, яка звертається до суду, дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Саме суб'єкт владних повноважень має доводити, що про порушення права позивачу повинно було стати відомо раніше, ніж вказує позивач. Якщо позивач доведе, що йому стало відомо про порушення свого права пізніше, перевага повинна надаватися суб'єктивному моменту.

Суд вважає, що для встановлення факту своєчасності звернення до суду із даним позовом необхідно встановити коли фактично позивачу стало відомо про порушення його прав, свобод та інтересів.

Враховуючи фактичну сутність позовних вимог позивача, зокрема позовної вимоги в уточненому позові від 02.10.2017 про визнання протиправними дій Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області по відмові ФГ «Франц» в реєстрації в якості платника єдиного податку 4-ї групи, суд вважає, що встановленню підлягає дата фактичного повідомлення відповідачем позивача про неможливість ФГ «Франц» перебувати на спрощеній системі оподаткування через наявність податкового боргу.

Як свідчать матеріали справи, листом №197/10/08/21-12-02 від 03.03.2017 відповідачем було повідомлено позивача про вищевказані обставини.

Звідси початок перебігу строку звернення до суду із даною позовною вимогою починається з 03.03.2017 та спливає 03.09.2017.

Між тим, як свідчать матеріали справи, позивачем подано до суду уточнений адміністративний позов із вищевказаною позовною вимогою 02.10.2017 (згідно з відбитком УДППЗ «Укрпошта» на конверті, в якому надійшов уточнений позов, поштове відправлення здано до відділення поштового зв'язку 28.09.2017, надійшло на адресу суду - 02.10.2017), тобто с пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Отже, судом встановлено факт звернення позивачем до суду із пропуском встановленого строку.

Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Згідно з п.9 ч.1 ст.155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду якщо її подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

За приписами наведених норм КАС України вирішенню питання про залишення позовної заяви, поданої після спливу строків для звернення до адміністративного суду, передує встановлення поважності причин пропуску таких строків.

Поважність причин пропуску строку звернення до суду є суб'єктивною оцінкою судом чинників, які мали вплив на можливість звернення до суду в встановлений строк. Така оцінка повинна ґрунтуватися на досліджених доказах, наданих особою, яка вказує на поважність таких причин, та на доводах такої особи. Такі чинники мають бути такими, що дійсно існували у часі та такими, що не залежали від волі особи, якою такий строк пропущено. Крім того, особа, яка пропустила строк звернення до суду, повинна довести та підтвердити доказами, що нею вживалася необхідна сукупність заходів, спрямованих на усунення таких чинників, проте попри ці заходи усунути ці чинники не видалося можливим не з вини цієї особи.

Суд наголошує, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 11 КАС України).

Частиною першою статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Всупереч вищенаведеному, представником позивача не наведено жодної обставини та не надано жодного доказу існування чинників, які мали вплив на можливість звернення до суду із цією позовною вимогою в встановлений строк. Не доведено також й факту вжиття необхідної сукупності заходів, спрямованих на усунення таких чинників.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що позивачем не доведено поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даною позовною вимогою з неповажних причин.

За таких обставин, суд вважає, що клопотання представника відповідача підлягає задоволенню, а позовна заява - залишенню без розгляду.

При цьому суд також враховує покликання представника відповідача на приписи статті 137 КАС України, за якими, позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.

Всупереч вищенаведеним вимогам КАС України, позивачем подано до суду уточнений адміністративний позов, в якому додано нову позовну вимогу (предмет позову), вже після початку розгляду справи по суті - підготовче провадження у справі закінчено ухвалою суду від 22.05.2017.

Керуючись, ст. 99, 100, 160, 165 КАС України,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача задовольнити.

Уточнену позовну заяву ФГ «Франц» вх. №26601 від 02 жовтня 2017 року в частині позовних вимог про визнання дій Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Запорізькій області по відмові ФГ «Франц» в реєстрації в якості платника єдиного податку 4-ї групи протиправними - залишити без розгляду у зв'язку з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України

Суддя Н.В. Стрельнікова