Постанова № 71211189, 11.12.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2017 р. Справа № 804/7173/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОлійника В. М. при секретаріЛісна А.М. за участю: представника відповідача Чуфарової Н.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2017 року Державне підприємство «Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.07.2017 №0001561247, за яким згідно ст. 120-1 ПК України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф у розмірі 175 005,93 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що в ході проведення камеральної перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області було виявлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних складених за жовтень 2015 р. - листопад 2016 р.

За вказане порушення відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001561247, яким на Державне підприємство «Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології» накладено штраф у розмірі 175 005,94 грн.

Позивач стверджує, що вказане податкове повідомлення-рішення прийнято з порушеннями чинного податкового законодавства, виходячи з наступного.

По-перше, в порушення п. 76.3 ст. 76 ПК України, контролюючим органом в червні 2017 було проведено камеральну перевірку з питань своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних складених за жовтень 2015 - листопад 2016 оскільки згідно вказаної норми ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

По-друге, позивач зазначив, що в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні допущено ряд граматичних та арифметичних помилок, які призводять до невідповідності вказаної в акті перевірки інформації.

Крім того позивач зазначив, що Законом від 24.12.2015 р. № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" (набрав чинності з 01.01.2016) пункт 120-1.3 статті 120-1 Податкового кодексу України, а разом із ним вимога про обов'язкове застосування контролюючим органом порядку застосування штрафних санкцій, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, виключена. Як наслідок, органи Державної фіскальної служби України, починаючи з 01.01.2016 р. мають повноваження застосовувати штрафні санкції, що передбачені статтею 120-1 Податкового кодексу України не керуючись порядком затвердженим Міністерством фінансів України.

Позивач посилається на положення статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

В судовому засіданні 21 листопада 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог позивача, надавши письмові заперечення та пояснив, що твердження позивача про порушення відповідачем 30-денного терміну проведення камеральної перевірки не відповідає дійсності, тому що вказаний термін передбачений для перевірки даних податкової декларації, а не своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі, що не є податковою звітністю, у зв'язку з чим для такої камеральної перевірки необхідно застосовувати загальні строки давності, передбачені статтею 102 ПК України, тобто 1095 днів.

Також представник відповідача зазначив, що при дослідженні правомірності винесення рішення значення має тільки наявність чи відсутність фактів порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, зазначених в акті перевірки, на підставі якого було прийнято спірне рішення. Дефектність змісту рішення не може бути безумовною підставою для його скасування, за умови, що наявність такого недоліку не змінює суті спірного рішення, а також не зумовлює неможливість встановити його суть. Такий принцип є універсальним при розгляді податкових спорів, відповідно до якого перевага надається саме змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено що 13 червня 2017 року відповідачем було проведено камеральну перевірку Державного підприємства «Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології» - з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних складених за жовтень 2015 року - листопад 2016 року, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з 18.12.2015 року по 28.12.2016 року.

В порушення пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України суб'єктом господарювання порушено граничні строки реєстрації по 30 податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних складених за жовтень 2015 року - листопад 2016 року, на загальну суму податку на додану вартість 766 855,99 грн., у тому числі порушення строку реєстрації:

- до 15 календарних днів - на загальну суму ПДВ 313 580,22 грн.

- від 16 до 30 календарних днів - на загальну суму ПДВ 108 978,16 грн.

- від 31 до 60 календарних днів - на загальну суму ПДВ 158 667,74 грн.

- від 61 до 365 календарних днів - на загальну суму ПДВ 185 629,87 грн.

За наслідками перевірки складено акт №303/276/04-03-12-01-33/14310483 від 13.06.2017 року.

18 липня 2017 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001561247 про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у розмірі 175 005,93 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

Так, позивачем протягом жовтня 2015 року - листопада 2016 року виписано 30 податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, які зареєстровано в ЄРПН з порушенням граничного терміну від 1 до 15 календарних днів на загальну суму ПДВ у розмірі 313 580,22 грн., від 16 до 30 календарних днів на загальну суму ПДВ 108978,16 грн., від 31 до 60 календарних днів на загальну суму ПДВ 158667,74 грн., від 61 і більше на загальну суму ПДВ 185629,87 грн. (детальний перелік наведено в акті перевірки та розрахунку штрафних санкцій).

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Оскільки дата реєстрації податкових накладних є складовою частиною даних Єдиного реєстру податкових накладних, то питання своєчасності такої реєстрації можуть бути предметом камеральної перевірки.

Позивач в адміністративному позов посилається на ту обставину, що відповідачем порушено 30-ти денний термін проведення камеральної перевірки, передбаченого пунктом 200.10 статті 200 ПК України. Суд не погоджується з даним твердженням, оскільки 30-ти денний термін передбачений для перевірки даних податкової декларації, а не своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі, що не є податковою звітністю, у зв'язку з чим для такої камеральної перевірки необхідно застосовувати загальні строки давності, передбачені статтею 102 ПК України, тобто 1095 днів. До аналогічного висновку прийшов і Верховний Суд України в постанові від 09.02.2016 р., справа № 826/3285/15.

Відповідно до п. 102.1. ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції чинній до 01.01.2016 р.) порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст. 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Водночас пункт 120-1.3 статті 120-1 ПК України в період до 01.01.2016 р. передбачав, що порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, Законом України від 24.12.2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (набрав чинності з 01.01.2016 р.) були внесені зімни до статті 120-1 Податкового кодексу України, якими виключено пункт 120-1.3 ПК України, а разом з ним вимога про обов'язкове застосування контролюючим органом порядку застосування штрафних санкцій, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику виключено.

Із вказаного слідує, що порушення термінів реєстрації податкових накладних та відповідальність за таке порушення у вигляді штрафу були закріплені в ПК України як до 01.01.2016 року, так і після цієї дати.

Таким чином, контролюючі органи з вказаної дати лише не повинні дотримуватись окремого порядку притягнення до такої відповідальності, що раніше було передбачено нормами ПК України, а можуть притягувати особу до відповідальності в загальному порядку.

Водночас скасування такого обов'язку контролюючого органу не означає, що притягнення платника податків у 2016 році до відповідальності за порушення термінів реєстрації податкових накладних у 2015 році є зворотною дією ПК України у часі, як помилково стверджує позивач.

Відтак, відповідач з 01.01.2016 року, тобто і на час проведення перевірки та прийняття спірного рішення, мав право притягувати платників податків до відповідальності на підставі статті 120-1 ПК України за порушення термінів реєстрації податкових накладних без наявності порядку, який раніше був передбачений пунктом 120-1.3 статті 120-1 ПК України.

Крім того, зміна порядку застосування штрафних санкцій ніяким чином не погіршує становище платника податків, оскільки сам по собі порядок є лише алгоритмом застосування вказаних санкцій, тоді як погіршенням становища платника податку на додану вартість є запровадження принципово нових розмірів штрафів, більших від попередніх, або і взагалі запровадження нового виду відповідальності, якого раніше не існувало. В частині ж процедури притягнення особи до відповідальності контролюючий орган повинен застосовувати той порядок, який діє саме станом на час такого притягнення, тобто в даному випадку станом на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Також у адміністративному позові позивач зазначає про те, що при формуванні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем допущено ряд арифметичних та граматичних помилок, зокрема невірно вказано реквізити акту та суму штрафу.

З цього приводу суд має зазначити, що відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України по справі № К/800/22615/16, при дослідженні правомірності винесення рішення значення має тільки наявність чи відсутність фактів порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, зазначених в акті перевірки, з урахуванням висновків і мотивів якого було прийнято спірне рішення. Адже певна дефектність змісту рішення не може бути безумовною підставою для його скасування, за умови, що наявність такого недоліку не змінює суті спірного рішення, а також не зумовлює неможливість встановити його суть. Такий принцип є універсальним при розгляді податкових спорів, відповідно до якого перевага надається саме змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

Приймаючи рішення по справі, суд також враховує, що загальна сума штрафу у оскаржуваному рішенні податкового органу вказана вірно і відповідає змісту тих порушень, які були встановлені під час перевірки.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим, прийнятим відповідачем правомірно та в межах наданих повноважень, відповідає мірі допущених позивачем правопорушень, а тому законних підстав для його скасування та задоволення адміністративного позову суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови складено 14 грудня 2017 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 14 грудня 2017 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя В.М. Олійник В.М. Олійник В.М. Олійник