Постанова № 71210981, 18.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2017 р. м. ХарківСправа № 820/11850/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Пянової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С. ,

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК" ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2016р. (головуючий суддя Мар'єнко Л.М., м. Харків, повний текст складено 22.03.2016 р.) по справі № 820/11850/15

за позовом ОСОБА_2

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК" ОСОБА_1 , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання виконати певні дії,

ВСТАНОВИЛА

Позивач, ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК" ОСОБА_1 (далі - відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач 2), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК" щодо невключення ОСОБА_2 ( ІПН НОМЕР_1) до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням суми, що підлягають відшкодуванню за Договором строкового банківського вкладу № 3-22981 від 09.07.2015 року, укладеним між ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) та Публічним акціонерним товариством "РАДИКАЛ БАНК";

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК" ОСОБА_1 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "РАДИКАЛ БАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "РАДИКАЛ БАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2016 р. адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК" щодо невключення ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням суми, що підлягають відшкодуванню за Договором строкового банківського вкладу № 3-22981 від 09.07.2015 року, укладеним між ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) та Публічним акціонерним товариством "РАДИКАЛ БАНК".

Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК" ОСОБА_1 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "РАДИКАЛ БАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 910,40 грн. (дев'ятсот десять гривень 40 копійок).

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач 1 подав апеляційну скаргу.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджує про нікчемність правочину в вигляді трансакції ПАТ РАДИКАЛ БАНК щодо перерахування на користь позивача грошової суми в розмірі 190000 грн. з призначенням платежу внесення коштів на депозитний рахунок за договором №3-22981 від 09.07.2015 р. з посиланням на те, що вказана трансакція вчинена поза межами робочого дня банку та операційного дня 09.07.2015 року о 22:48 год., депозитний рахунок відкривався поза межами роботи відділення о 20:27 год. Крім того, вказує на відсутність ознак фактичного проведення касової операції з отримання від позивача коштів та зарахування їх на рахунок, щільність проведення трансакції.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання, призначеного на 18.12.2017 року, за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством "РАДИКАЛ БАНК" 09.07.2015 року укладено Договір банківського вкладу "Універсальний строковий" № 3-22981 (далі - Договір) та відкрито вкладний (депозитний) рахунок № 26309001018139 (а.с. 14-17).

Відповідно до п. 1.1 Договору, банк приймає від Вкладника грошові кошти в сумі 190000,00 грн. строком з 09.07.2015 року по 08.08.2015 року включно з наступним зобов'язанням Банку виплачувати Вкладнику суму вкладу та проценти на неї на умовах та в порядку, визначеному договором.

Факт внесення позивачем грошових коштів на депозитний рахунок підтверджується квитанцією від 09.07.2015 року (а.с.18).

Постановою Правління Національного банку України від 09.07.2015 року № 452/БТ ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "РАДИКАЛ БАНК" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.07.2015 року № 130 розпочато процедуру виведення ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації з 10.07.2015 року. Призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" ОСОБА_3.

Постановою Правління Національного банку України від 09.11.2015 року № 769 відкликано банківську ліцензію ПАТ "РАДИКАЛ БАНК".

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.11.2015 р. № 203 розпочато процедуру ліквідації "РАДИКАЛ БАНК" з 10.11.2015 року по 09 листопада 2017 року. Призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "РАДИКАЛ БАНК", визначені законом, ОСОБА_1.

Повідомленням №3377/15 від 13.11.2015 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" ОСОБА_1 було визнано трансакцію ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" щодо перерахування на користь позивача грошової суми з призначенням платежу "внесення коштів на депозитний рахунок до договором № 3-22981 від 09.07.2015 року" на суму 190000,00 грн. - нікчемним правочином відповідно до положень ст.215 ЦК України, ч.3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (а.с.19, 20).

Відповідно до відомостей, розміщених на офіційному веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, банком-агентом, що здійснює виплату коштів вкладникам ПАТ "РАДИКАЛ БАНК", є ПАТ ОСОБА_4 ДНІПРО.

Після прибуття з паспортом та ідентифікаційним кодом до відділення ПАТ ОСОБА_4 ДНІПРО для отримання відшкодування за вкладом, позивачу стало відомо, що його не було включено до загального Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Після цього позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду із усним проханням роз'яснити причини відмови у відшкодуванні грошових коштів за Договором депозиту.

16.11.2015 року позивач зателефонував на гарячу лінію ПАТ РАДИКАЛ БАНК, на якій Уповноважена особа Фонду в телефонному режимі повідомила позивача, що кошти за вкладом позивача відшкодуванню не підлягають у зв'язку з тим, що Договір депозиту є нікчемним в силу ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ст. 228 ЦК України.

Вважаючи такі дії протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує на те, що ані позивачем, ані відповідачами постанова суду в частині позовних вимог, які були залишені без задоволення, в апеляційному порядку оскаржена не була.

Згідно з ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, виходячи з положень вказаної норми законодавства, колегія суддів переглядає постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК" щодо невключення ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням суми, що підлягають відшкодуванню за Договором строкового банківського вкладу № 3-22981 від 09.07.2015 року, укладеним між ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) та Публічним акціонерним товариством "РАДИКАЛ БАНК", та зобов'язання уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК" ОСОБА_1 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "РАДИКАЛ БАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд першої інстанції виходив з того, що вони є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом гарантування за вкладами встановлені Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Закон № 4452-VI).

Відповідно до частини першої статті 3, частини першої статті 4, частини першої статті 26, частин першої, другої, четвертої статті 27 Закону № 4452-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

За змістом статті 12 Закону № 4452-VI, виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду.

Так, виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення діяльності Фонду:

1) приймає рішення про виключення банку з числа учасників Фонду;

2) складає проект кошторису витрат Фонду та подає його на затвердження адміністративній раді Фонду;

3) подає на затвердження адміністративній раді Фонду річний звіт Фонду;

4) скликає позачергові засідання адміністративної ради Фонду;

5) щорічно подає на розгляд адміністративної ради Фонду пропозиції щодо визначення аудитора для проведення аудиторської перевірки Фонду;

6) визначає структуру Фонду, затверджує положення про його структурні підрозділи;

7) затверджує штатний розпис Фонду, умови та форми оплати праці працівників Фонду, крім членів виконавчої дирекції Фонду;

8) приймає рішення про участь Фонду у міжнародних організаціях у сфері гарантування (страхування) депозитів з подальшим погодженням цього рішення адміністративною радою Фонду;

9) приймає рішення про матеріально-технічне та кадрове забезпечення діяльності Фонду в межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду;

10) приймає нормативно-правові акти Фонду;

11) затверджує регламент виконавчої дирекції Фонду;

12) подає на затвердження адміністративній раді Фонду положення про службу внутрішнього аудиту та на погодження пропозиції щодо призначення (звільнення) керівника служби внутрішнього аудиту;

13) приймає рішення щодо майна, що перебуває у сфері управління Фонду (у тому числі щодо відчуження, оренди, ліквідації);

14) приймає рішення про залучення кредитів від небанківських фінансових установ та іноземного кредитора з подальшим затвердженням цього рішення адміністративною радою Фонду.

Частиною 1 статті 26 Закону № 4452-VI встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Згідно з ч.2 ст.26 Закону № 4452-VI, вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону № 4452-VI, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з ч. 4 статті 26 Закону № 4452-VI, Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом року до дня прийняття такого рішення); 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - один рік до дня прийняття такого рішення); 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах; 11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

З аналізу викладених норм вбачається, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку наділена повноваженнями щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з урахуванням обставин, передбачених частиною другою статті 26 Закону № 4452-VI.

Повноваження уповноваженої особи Фонду передбачені статтею 37 Закону № 4452-VI.

Згідно з п.п.1, 2, 4, 6 частини 2 статті 37 Закону № 4452-VI, Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право: 1) вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; 2) укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом; 4) повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 6) звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.

Відповідно до ч.3 ст.37 Закону № 4452-VI, уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду.

Як встановлено частинами 2, 3 ст.27 Закону № 4452-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

За нормами частини п'ятої статті 27 Закону № 4452-VI, протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий курєр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону (частина шоста статті 27 Закону № 4452-VI).

Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Відповідно до частини другої статті 38 Закону № 4452-VI, протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

В свою чергу, відповідно до ч.3 ст.38 Закону № 4452-VI, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Згідно з частиною четвертою статті 38 Закону № 4452-VI, Уповноважена особа Фонду:

1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;

2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;

3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Таким чином, для правильного вирішення спору такої категорії справ необхідно перевірити підстави, з яких визнано договір нікчемним, у розрізі статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

З матеріалів справи вбачається, що позивача як вкладника за договором банківського рахунку не включено до переліку вкладників у зв'язку з визнанням нікчемним правочину, а саме: вчиненої трансакції - перерахування коштів у розмірі 190000,00 грн. на депозитний рахунок.

Так, в повідомленні №3377/15 від 13.11.2015 року та в апеляційній скарзі, зазначено, що укладений правочин - трансакція зі внесення коштів на депозитний рахунок 09.07.2015 року о 22:48 год., є нікчемним відповідно до положень ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому внесення позивача до списку вкладників та повернення йому грошових коштів є неможливим.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.п.1.21, 1.22 ст.1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні, операційний день - частина робочого дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання та можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх обробку, передачу та виконання. Тривалість операційних дня та часу встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах; операційний час - частина операційного дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня.

За визначенням пункту 4 Інструкції про касові операції, затвердженої Постановою Національного банку України від 01.06.2011 року № 174, післяопераційний час - частина робочого дня банку (філії, відділення) після закінчення операційного часу, включаючи роботу у вихідні та святкові дні, протягом якої здійснюються касові операції з їх відображенням у бухгалтерському обліку не пізніше наступного операційного дня.

Згідно з п.6 цієї Інструкції, Банк (філія, відділення) організовує роботу операційної каси з касового обслуговування клієнтів протягом операційного часу та в післяопераційний час відповідно до внутрішніх положень (інструкцій) банку.

Банк на підставі цієї Інструкції та з урахуванням переліку касових операцій зобов'язаний розробити і затвердити внутрішні положення (інструкції) про організацію роботи щодо здійснення касових операцій, у яких слід визначити порядок, зокрема, роботи операційної каси в операційний та в післяопераційний час (п.9 Інструкції про касові операції).

Відповідно до п.1.13 розділу ІV Інструкції про касові операції, у разі здійснення касових операцій протягом операційного часу банк (філія, відділення) на касових документах проставляє поточну дату здійснення касової операції, а в післяопераційний час - поточну дату і час приймання документів або напис чи штамп "вечірня" або "післяопераційний час".

Виконані протягом операційного часу касові операції відображаються в бухгалтерському обліку в цей самий операційний день, а в післяопераційний час - не пізніше наступного операційного дня.

Колегія суддів зазначає, що в наданій позивачем копії квитанції про здійснення спірної трансакції відсутня відмітка банку про внесення коштів у післяопераційний час, а також відмітка про час приймання документів.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що відсутні підстави вважати правочин у вигляді поповнення поточного рахунку позивача таким, що вчинений у післяопераційний час.

Та обставина, що операція з внесення коштів відобразилась у системі АБС Б2 о 20 год. 27 хв., не є беззаперечним свідченням того, що кошти були внесені позивачем у неробочий або післяопераційний час.

Оскільки позивач безпосередньо не має доступу до проведення операцій із грошовими коштами в банку, навіть за умови неналежного виконання працівниками банку своїх посадових обов'язків або неналежного функціонування вказаної системи внаслідок технічних причин тощо, позивач, як добросовісна сторона договору поточного рахунку банківського вкладу, не повинен нести відповідні негативні наслідки у зв'язку з цим.

Наведені обставини не виключають правомірну поведінку позивача, не є доказами порушень з його боку.

Усі надані відповідачем 1 докази є письмовими документами, що складені ним самостійно та в односторонньому порядку, а отже їх достовірність викликає сумніви, або свідчать лише про можливий час реєстрації трансакції у електронній системі документообігу банку, а не про час внесення готівки у касу банку.

Окрім того, відповідач 1, стверджуючи про нікчемність договору банківського рахунку, посилається саме на неправомірність дій працівників банку. Проте, дані обставини не можуть бути самостійною підставою для сумніву в добросовісності позивача, як вкладника при виконанні умов договору банківського рахунку.

Звернення до правоохоронних органів також не свідчить про протиправність дій позивача, чи доведеність протиправних дій інших осіб.

Слід відмітити, що відповідачем 1 не надано вироку по кримінальній справі, порушеній за зверненням уповноваженої особи, а відтак, доводи відповідача про неправомірність дій позивача по справі або працівників банку щодо вчинення спірної трансакції, є необґрунтованими.

Фактично всі докази та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі, лише вказують на наявність сумнівів щодо правочину, але не доводять його нікчемності.

Посилаючись на Положення про організацію роботи щодо ведення та обліку касових операцій в ПАТ "РАДИКАЛ БАНК", відповідач 1 стверджує, що за умови дотримання касовим працівником алгоритму дій щодо ведення та обліку касових операцій, неможливо одночасно здійснити декілька операцій через один рахунок каси банку за короткий проміжок часу.

Однак, це свідчить лише про можливе порушення співробітником банку обов`язкових правил проведення касових операцій і не є передбаченою законом підставою для відмови особі в виплаті гарантованої суми вкладу.

Таким чином, жоден із наданих Уповноваженою особою ФГВФО доказів прямо не вказує на будь-які протиправні дії позивача, що могло б свідчити про його наміри отримати протиправне відшкодування суми вкладу за рахунок Фонду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем 1 по справі не надано належних і допустимих доказів наявності підстав, передбачених ст.ст. 37, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", для визнання нікчемним даного правочину.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем 1 не доведено причино-наслідкового звязку між тим, що спірна трансакція з поповнення позивачем свого поточного рахунку відобразилась в обліку банку у позаробочий (післяопераційний) час та обставинами, які є підставами для визнання правочину нікчемним.

Таким чином, у Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК" ОСОБА_1 відсутні нормативно обґрунтовані підстави для невключення позивача до списку вкладників Публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому така бездіяльність Уповноваженої особи суперечить приписам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та є протиправною.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зобовязання уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК" ОСОБА_1 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "РАДИКАЛ БАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другої статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, відповідачем 1 не було доведено правомірності власної бездіяльності, які є предметом оскарження по даній справі.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін , якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК" ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2016р. по справі № 820/11850/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду.

Головуючий суддя ОСОБА_5Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22.12.2017 р.