Постанова № 71210917, 21.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 370/2365/16-а Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Провадження № 2-а/370/76/16 Мазак Н.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Мацедонської В.Е., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Макарівського районного суду Київської області від 20 вересня 2017 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства охорони здоров'я України в особі Головного управління державної служби та медичних кадрів Міністерства охорони здоров'я України, Київського Національного медичного університету ім. академіка О.О.Богомольця, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальний заклад Київської обласної ради «Макарівська центральна районна лікарня», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державний заклад «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій «Барвінок» Міністерства охорони здоров'я України, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

У поданому до суду позові ОСОБА_2., з урахуванням його остаточної редакції, просила:

- визнати дії (бездіяльність) Міністерства охорони здоров'я України в особі Головного управління державної служби та медичних кадрів МОЗ України та Київського Національного медичного університету ім. академіка О.О. Богомольця щодо невирішені питання (відмови у видачі - дозволу) на її вільне працевлаштування як лікаря-інтерна, зважаючи на стан здоров'я, протиправними;

- визнати нечинним та зобов'язати відповідачів анулювати (скасувати) видане комісією з працевлаштування випускників Київського Національного медичного університету ім. академіка О.О.Богомольця направлення на роботу за № 408 від 30 березня 2016 р. в розпорядження Державного закладу «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій «Барвінок»» Міністерства охорони здоров'я України на посаду (за спеціальністю) «лікар-фтизіатр дитячий», як таке, що є незаконним на даний час;

- зобов'язати відповідачів надати їй, як лікарю-інтерну, випускнику Київського Національного медичного університету ім. академіка О.О.Богомольця 2016 року за спеціальністю «Педіатрія» дозвіл на вільне працевлаштування за обраною медичною спеціальністю, без обов'язкового відпрацювання за спеціальністю на протязі трьох років за державним замовленням.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що після закінчення навчання у Київському Національному медичному університеті ім. академіка О.О.Богомольця вона виявила бажання проходити інтернатуру та подальше працевлаштування лікарем у Комунальному закладі Київської обласної ради «Макарівська центральна районна лікарня» за спеціальністю «Дитяча неврологія». Водночас, згідно направлення № 408 від 30 березня 2016 р., виданого комісією з працевлаштування випускників, була направлена на роботу в розпорядження Державного закладу «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій «Барвінок» Міністерства охорони здоров'я України. у зв'язку з незадовільним станом здоров'я вона звернулась до Міністерства охорони здоров'я України із заявою про зміну бази стажування та зміни спеціалізації, однак листом від 13.09.2016 р. їй було повідомлено про те, що це питання неможливо розглянути по суті, оскільки відсутні підстави передбачені п.9 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 року №992 «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням» та наказом МОЗ України від 25 грудня 1997 року № 367 «Про затвердження порядку працевлаштування випускників вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням». Вважаючи такі дії (бездіяльність) протиправними ОСОБА_2 просила задовольнити позов.

Постановою Макарівського районного суду Київської області від 20 вересня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову.

У запереченні на апеляційну скаргу Київський Національний медичний університет ім. академіка О.О.Богомольця наполягав на тому, що судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовано обставини справи та ухвалено рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у червні 2016 р. ОСОБА_2 закінчила 6 курс навчання на третьому медичному факультеті Київського Національного медичного університету ім. академіка О.О.Богомольця за державним замовленням та отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Педіатрія» з присвоєнням кваліфікації «лікар».

30.03.2016 р. позивачеві видано направлення на роботу № 408, згідно якому вона направляється в розпорядження Державного закладу «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій «Барвінок» Міністерства охорони здоров'я України для роботи на посаді лікаря-фтизіатра дитячого.

01 серпня 2016 р. позивач звернулась до Міністерства охорони здоров'я України із заявою у якій, посилаючись на стан свого здоров'я, просила змінити базу стажування лікаря-інтерна з Державного закладу «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій «Барвінок» Міністерства охорони здоров'я України на Макарівську центральну районну лікарню та змінити спеціалізацію для роботи на посаді з «лікар-фтизіатр дитячий» на «лікар-невролог дитячий».

Листом № 11.02-10/50-М-11243/10022-р від 13.09.2016 р. Міністерство охорони здоров'я України повідомило ОСОБА_2 про те, що порушене нею питання неможливо розглянути по суті, оскільки відсутні підстави передбачені п.9 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 року №992 «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням» та наказом МОЗ України від 25 грудня 1997 року № 367 «Про затвердження порядку працевлаштування випускників вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням», а також та клопотань Департаменту охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації та Державного закладу «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій «Барвінок» Міністерства охорони здоров'я України.

Ухвалюючи рішення у справі суд не звернув увагу на наступне.

Пунктом 1 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 267 від 25 березня 2015 р. визначено, що Міністерство охорони здоров'я України (МОЗ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, захисту населення від інфекційних хвороб, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження), забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів і медичних виробів, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, а також забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно ж до пункту 1 частини 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції що була чинною на момент розгляду та вирішення справи, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Таким чином, ця справа предметно підсудна окружному адміністративному суду.

За змістом частини 1 статті 318 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності).

Керуючись статтями 243, 315, 318, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Макарівського районного суду Київської області від 20 вересня 2017 року скасувати.

Справу направити на розгляд за встановленою законом підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 грудня 2017 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя В.Е.Мацедонська