Ухвала суду № 71210912, 22.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/4886/17

УХВАЛА

22 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Губської О.А. (суддя-доповідач), Парінова А.Б., Ключковича В.Ю., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у Рівненській області ДФС України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна" до Головного управління ДФС у Рівненській області ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В

Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області ДФС України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2017 року залишено без руху.

Зокрема встановлено, що 26.05.2017 скаржником вперше подано апеляційну скаргу на зазначене судове рішення, проте ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2017 апеляційну скаргу відповідно залишено без руху через ненадання документу про сплату судового збору (а.с. 107), а ухвалою від 15.08.2017 повернуто особі, яка її подала у зв'язку із не усуненням її недоліків (а.с. 111).

Наразі апелянт повторно оскаржує постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2017 року, при цьому апеляційну скаргу на це рішення ним подано 12.10.2017 (а.с. 124).

Скаржник просив поновити строк подання апеляційної скарги.

Разом з тим, залишаючи зазначену повторно подану апеляційну скаргу без руху, суд в ухвалі від 02.11.2017 (а.с. 127-129) наголосив на тому, що з метою надання оцінки доводам скаржника про існування поважних причин пропуску строку подання апеляційної скарги, йому слід надати відомості про те, коли ним було отримано копію ухвали судді Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2017 про повернення апеляційної скарги. Окрім того, суд вказав на необхідність доплатити судовий збір у розмірі 2,19 грн, та надання оригіналу платіжного документа щодо цього.

08.12.2017 на адресу апеляційного суду надійшло клопотання, до якого долучено оригінал документа про сплату судового збору у зазначеному судом розмірі, а також документально підтверджені відомості про те, що копію ухвали від 15.08.2017 скаржником було отримано 21.09.2017.

Оцінюючи наявність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, суд виходить з такого.

Згідно з наданими відповідачем доказами, копію ухвали від 15.08.2017 про повернення апеляційної скарги було отримано 21.09.2017.

Наразі повторно апеляційну скаргу подано 12.10.2017 (направлено поштою).

Скаржник просив поновити строк подання апеляційної скарги, вказуючи на те, що в ухвалі про повернення апеляційної скарги наявні розбіжності і неточності в датах, відсутні чіткі підстави, з яких скарга підлягала поверненню. Також зазначено, що судовий збір не було сплачено під час попередньої подачі скарги у зв'язку із відсутністю бюджетного фінансування. Окрім того, апелянт вказав на те, що працівника, який був відповідальним за супроводження справи, було звільнено. Відразу після надходження ухвали про повернення апеляційної скарги та надходження коштів, було сплачено судовий збір та подано апеляційну скаргу.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до п. п. 10, 12, 13 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу; заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

В силу положень КАС України у редакції, що була чиною до 15.12.2017 повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне її подання у порядку, встановленому законом (ч. 3 ст. 189, ч. 6 ст. 108 КАС України).

Разом з тим, право на повторне подання апеляційної скарги не може розумітися таким чином, що якщо вперше апеляційну скаргу було подано у встановлений КАС України строк і у подальшому повернуто апелянту, то повторно таку скаргу може бути подано протягом будь-якого строку, і строк на звернення до апеляційного суду в такому випадку однозначно підлягає поновленню як такий, що пропущений з поважних причин.

Таке тлумачення не відповідає принципу юридичної визначеності та наведеним нормам процесуального закону, якими передбачено право на повторне подання скарги виключно у порядку, встановленому законом. Відповідно, поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.

У розглядуваному випадку, фактично можливість повторного подання апеляційної скарги виникла у відповідача після отримання ним копії ухвали від 15.08.2017 про повернення апеляційної скарги.

Відповідно, з цього ж моменту слід відраховувати передбачений ч. 2 ст. 186 КАС України строк для повторного подання апеляційної скарги.

Матеріалами справи підтверджується, що копію цієї ухвали відповідачем отримано 21.09.2017.

Повторно апеляційну скаргу подано 12.10.2017.

Оскільки апелянтом не доведено, що з 21.09.2017 ним вчинялися активні дії з метою своєчасного подання повторної апеляційної скарги, його доводи про поважність причин пропуску строку її подання не заслуговують на увагу і судом відхиляються.

Окрім того, необґрунтованими є посилання скаржника на те, що через обмежене бюджетне фінансування, відповідач не міг сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, а тому був позбавлений можливості подати її вчасно.

Сама по собі відсутність коштів не унеможливлює подання апеляційної скарги.

Окрім того, колегією суддів враховано, що із набранням чинності Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" (далі - Закон № 484-VIII) податкові органи позбавлено пільг щодо сплати судового збору. Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 484-VIII Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Тому сама по собі відсутність коштів на рахунках відповідача у зв'язку зі змінами в законодавстві України не може бути достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Також апеляційний суд критично оцінює посилання скаржника на те, що в ухвалі про повернення апеляційної скарги наявні розбіжності і неточності в датах, відсутні чіткі підстави, з яких скарга підлягала поверненню, оскільки у даному випадку суд апеляційної інстанції позбавлений можливості надавати оцінку мотивам і висновкам, наведеним в ухвалах судді Київського ААС від 03.07.2017 та 15.08.2017. У разі ж незгоди скаржника з висновком судді, апелянт мав змогу оскаржити до суду касаційної інстанції як ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, так і подальшу ухвалу про її повернення.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що працівника, який був відповідальним за супроводження справи, було звільнено, оскільки організація відповідачем своєї внутрішньої діяльності, в тому числі претензійно-правової роботи, якщо це унеможливило вчасне подання апеляційної скарги, не може бути підставою для визнання причин пропуску строку поважними.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним визнати неповажними наведені апелянтом причини пропуску строку подання апеляційної скарги.

Інших мотивів апелянтом у його клопотанні не наведено.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення наведених апелянтом мотивів поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Також колегія суддів вважає необхідним зазначити, що сума сплаченого апелянтом судового збору може бути повернута за клопотанням особи, яка його сплатила у порядку, передбаченому ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 248, 299, 321, 325 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Рівненській області ДФС України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна" до Головного управління ДФС у Рівненській області ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідачО.А. Губська СуддяА.Б. Парінов СуддяВ.Ю. Ключкович