Постанова № 71210885, 18.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 754/16166/16-а Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Журавська О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Губської Л.В. Земляної Г.В. Кондратенко Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 21 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, треті особи: Український консорціум «Екосорб», Товариство з обмеженою відповідальністю «ПГ Інвест», Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про визнання незаконним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, треті особи: Український консорціум «Екосорб», Товариство з обмеженою відповідальністю «ПГ Інвест», Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення № 11 Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області «Про визнання ТОВ «ПГ Інвест» виконавцем функцій замовника будівництва Об'єкту містобудування - багатоповерхового житлового комплексу із загальноосвітньою школою та дитячим дошкільним навчальним закладом і приміщеннями торгового, медичного та культурно-спортивного призначення за адресою: вул. Коцюбинського, с. Чайки, Києво-Святошинського району, Київської області, в зв'язку із зміною замовника будівництва та заміну сторони у договорі оренди земельної ділянки».

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 21 листопада 2017 року адміністративний позов залишено без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду, представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи сторони до суду не прибули.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що в судові засідання призначені на 05 жовтня 2017 року та 21 листопада 2017 року позивач не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судових засідань, про причини неявки суд не повідомив.

З таким висновком суду колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч. 2 ст. 49 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017р.), особи які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Нормами ч. 3 ст. 128 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017р.) встановлено, що у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Зазначені норми кореспондуються з п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017р.), відповідно до яких, позовна заява залишається без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Тобто, обов'язковою умовою для застосування такої підстави залишення адміністративного позову без розгляду є саме повторна неявка позивача в судове засідання, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин. Зазначені наслідки настають, якщо позивач не з'явився вдруге (тобто повторно) без поважних причин і від нього не надійшла заява про розгляд справи без його участі.

В даному випадку, під повторністю неприбуття в судове засідання позивача та/або його представника необхідно розуміти саме неприбуття в судове засідання позивача чи його представника двічі чи більше разів без наявності поважних причин.

Необхідною умовою для залишення позовної заяви без розгляду є повторність неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду і відсутність поважних причин такого неприбуття в судове засідання або неповідомлення ним про причини неприбуття, за умови також відсутності заяви позивача про розгляд справи без його участі.

Під повторністю неприбуття в судове засідання позивача необхідно розуміти неприбуття в судове засідання позивача чи його представника двічі чи більше разів. Поважність причин неприбуття оцінюється судом у кожному конкретному випадку окремо з метою визначення правових наслідків такого неприбуття. Так, поважними причинами можуть бути визнані захворювання, що перешкоджає прибуттю до суду, відрядження, несвоєчасне отримання повістки тощо за умови надання належних доказів в підтвердження наведених обставин.

Отже, при вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави слід відповісти на такі питання: чи належним чином позивача було повідомлено про судовий розгляд перший і другий раз; чи обидва рази були відсутні поважні причини неприбуття позивача або інформація про такі причини; чи відсутня заява позивача про розгляд справи за його відсутності.

Позовну заяву може бути залишено без розгляду, лише якщо відповідь на усі ці питання є позитивною.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 28.12.2016р. відкрито провадження в даній справі та розгляд справи призначено на 07.02.2017р. (Т.1 а.с.52).

Призначене судове засідання на 07.02.2017р. було відкладено на 23.03.2017р., у зв'язку з неявкою представника відповідача та третьої особи (Т.1 а.с.61-62).

Судові засідання 23.03.2017р., 16.05.2017р., 08.06.2017р. відкладалися, у зв'язку з перебуванням судді у відпустці, в нарадчій кімнаті та у відрядженні, відповідно (Т.1 а.с.73, 82, 84).

Судове засідання призначене на 11.07.2017р. було відкладено на 05.10.2017р. (на три місяці) для витребування документів від відповідача (Т.2 а.с.94).

У зв'язку з неможливістю бути присутнім в судовому засіданні 05.10.2017р., представником ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на офіційну електронну адресу Деснянського районного суду м. Києва було направлено клопотання від 04.10.2017р. про відкладення розгляду справи, у зв'язку з необхідністю приймати участь в іншому судовому засіданні (Т.2 а.с.108).

Таким чином, представник позивача не прибув у судове засідання, яке було призначене на 05.10.2017р. з поважних причин.

Згідно ч. 1 ст. 47 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017р.), особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

Однак, незважаючи на те, що в даній справі бере участь представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7, судову повістку про розгляд справи 21.11.2017р. було направлено Деснянським районним судом м. Києва лише позивачу, відповідачу та третім особам.

Представнику ОСОБА_6 - ОСОБА_7 судова повістка про розгляд справи 21.11.2017р. не направлялася.

Натомість, як зазначено апелянтом в апеляційній скарзі про дату судового засідання призначеного на 21.11.2017р. о 15:30 год. йому стало відомо від секретаря судового засідання за ініціативою саме представника позивача.

Таким чином, представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7, судом першої інстанції не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду даної справи.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що у суду першої інстанції були відсутні підстави приймати ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду з підстав повторної неявки позивача без поважних причин в судове засідання.

Згідно ст. 8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Положенням ч. 4 ст. 6 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у статті 6 гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно з її положеннями, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як визначено у статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Так, у рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, колегія суддів приходить до висновку, що залишення позовної заяви ОСОБА_6 без розгляду унеможливить доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов передчасного висновку про залишення позовної заяви без розгляду, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 320, 321, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 21 листопада 2017 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя Судді Вівдиченко Т.Р. Губська Л.В. Земляна Г.В.

Повний текст постанови виготовлено 21.12.2017 року