Постанова № 71210834, 21.12.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року справа №239/209/17

Приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сіваченка І.В.,

суддів Шишова О.О., Чебанова О.О.,

секретар судового засідання Куленко О.Д.,

за участі позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Новогродівського міського суду Донецької області від 20 листопада 2017 року (повний текст складено 20 листопада 2017 року в м. Новогродівка) у справі № 239/209/17 (суддя в 1 інстанції Грідяєва М.В.) за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, треті особи - Донецький обласний центр медико-соціальної експертизи Красноармійської медико-соціальної експертної комісії, Міністерство охорони здоров'я України про скасування листа та зобов'язання призначити пенсію,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі Управління) про скасування листа, зобов'язання призначити пенсію, треті особи Міністерство охорони здоров'я України, Донецькій обласний центр медико-соціальної експертизи Красноармійської медико-соціальної експертної комісії, вказуючи на те, що 18.05.2017 він, звернувся до відповідача з письмовою заявою про призначення пенсії за віком, досягнувши 50 років, який Листом №20/б-19-01-02 від 26.05.2017 відмовив йому у призначені пенсії, з чим він не погоджується. Він з 1998 року по 2003 рік отримував пенсію за висновком МСЕК, рішенням МСЕК №2 від 10.01.2001 він був звільнений з роботи, в нього було визначено наявність пільгового стажу у 10 років, Донецькою обласною МСЕК йому було відмовлено у медико-соціальному страхуванні, остаточне судове рішення по оскарженню висновку МСЕК 2001 року відсутнє, з 2003 року йому відмовлено у статусі інваліда, в нього наявний пільговий стаж. Посилається на ст. 58 Конституції України, Закон України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788-XII) та Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-ІV).

Просив лист Управління №20/б-19-01-02 від 26.05.2017 визнати неправомірним та скасувати його, зобов'язати Управління винести постанову про призначення пенсії за віком.

Постановою Новогродівського міського суду Донецької області від 20 листопада 2017 року у справі № 239/209/17 у позові відмовлено повністю.

Постанова мотивована тим, що право позивача на призначення пенсії за віком порушено не було, так як позивач не звернувся до відповідача з відповідною заявою про призначення пенсії та не надав відповідні документи, відповідач рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу не приймав, лист роз'яснення носить рекомендаційний характер та не породжує правових наслідків ані для позивача, ані для відповідача. Позивач має право та не позбавлений можливості звернутися до відповідача з відповідної заявою про призначення пенсії за віком в зв'язку з досягненням пенсійного віку, яка буде підставою для Управління прийняти передбачене законодавством рішення щодо призначення пенсії за віком позивачу.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова місцевого суду є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено про не виконання судом базових конституційних прав громадянина України. Відповідно до «Толкование Законов и Права» - не призначення «судово-медичного розслідування» на етапі відкриття справи спричинило певне протиріччя на що мало змогу вказати і Управління. Де вже до відміні пенсійного забезпечення у 2003 році апелянт отримував пенсію відповідно до наявності 10 років основного стажу по 1 категорії. Відповідно до застосування до нього Постанови КМУ №461 за 24 червня 2016 року. Протирічить Верховенству Права та відміняє право, яке існувало до його прийняття, та було застосовано до позивача. Та апелянт вважає, що не скасовано його право на пенсійне забезпечення за віком по досягненню 50 річного віку відповідно до існуючого стажу визнаного до 2003 достатнім.

В судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Інші особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач з 24.12.1999 по 03.02.2003 знаходився на обліку в Управлінні та отримував пенсію по інвалідності в зв'язку з трудовим каліцтвом. Висновком МСЕК ОСОБА_1 визнаний працездатним з 30.01.2003, в зв'язку з чим виплата пенсії по інвалідності, як інваліду 3 групи Управлінням з 01.02.2003 припинена.

Письмове звернення позивача від 18.05.2017 з питань призначення пенсії Управління розглянуло як звернення громадян та листом від 26.05.2017 роз'яснило, що ОСОБА_1 потрібно звернутись до відділення Управління з відповідною заявою про призначення пенсії та подати необхідні документи.

Відповідно ч.2 ст. 19 Конституції України, п.1 ч.3 ст. 2 та ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) в редакції, що діяла на час ухвалення місцевим судом оскаржуваного рішення, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти, чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ч.3 ст. 4 Закону № 1058-ІV виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Як вбачається з положень ст. 5 Закону № 1058-ІV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди призначення пільгових пенсій провадиться за нормами зазначеного закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII.

Призначення, виплата та перерахунок пенсії регулюється Законами № 1788-ХІІ та №1058-ІУ.

Статтею 8 Закону № 1058-ІV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до норм статті 23 Закону № 1788-XII, пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров'я, внаслідок: а)трудового каліцтва або професійного захворювання; б) загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства). Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Відповідно до ст. 9 Закону № 1058-ІV встановлено види пенсійних виплат і соціальних послуг, зокрема в частині першій зазначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст.ст. 7, 83 Закону № 1788-XII звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. Пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, що право позивача на призначення пенсії за віком порушено не було, так як позивач не звернувся до відповідача з відповідною заявою про призначення пенсії та не надав відповідні документи, відповідач рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу не приймав, лист роз'яснення носить рекомендаційний характер та не породжує правових наслідків ані для позивача ані для відповідача. Позивач має право та не позбавлений можливості звернутися до відповідача з відповідної заявою про призначення пенсії за віком в зв'язку з досягненням пенсійного віку, яка буде підставою для Управління прийняти передбачене законодавством рішення щодо призначення пенсії за віком позивачу.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що Управління має дискреційні функції щодо призначення пенсії, суд не може зобов'язати відповідача прийняти рішення про призначення пенсію позивачу.

Діючий КАС України не містить можливості відкриття справи особливого призначення.

Підстави для призначення судово-медичної експертизи судом відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що вимоги Позивача є не законні та не обґрунтовані, а тому задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У звязку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Новогродівського міського суду Донецької області від 20 листопада 2017 року у справі № 239/209/17 за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особи - Донецький обласний центр медико-соціальної експертизи Красноармійської медико-соціальної експертної комісії, Міністерство охорони здоров'я України про скасування листа та зобов'язання призначити пенсію залишити без змін.

Повне судове рішення - 22 грудня 2017 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяІ.В.Сіваченко

СуддіО.О.Шишов

ОСОБА_2