Постанова № 71210567, 20.12.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 149/2788/17

Головуючий у 1-й інстанції: Вергелес В.О.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

20 грудня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Сапальової Т.В. Матохнюка Д.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 28 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,

В С Т А Н О В И В :

в жовтні 2017 року позивач - ОСОБА_2 звернулась до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28.11.2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05.09.2017 року, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами адміністративної справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, що ОСОБА_2 проходила службу в органах внутрішніх справ України, звільнилась за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Після її звільнення проведено реформу органів внутрішніх справ, зокрема, з 01.01.2016 року розмір грошового забезпечення поліцейських, які працюють на аналогічних посадах, значно збільшився. При цьому розмір його пенсії не підвищувався. У зв'язку з виникненням підстав для проведення перерахунку пенсії уповноважені структурні підрозділи МВС повідомили про це орган, що призначає пенсії, надали довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивача, з урахуванням грошового забезпечення поліцейських.

Однак, позивачу не було здійснено з 01.01.2016 року перерахунок та виплату пенсії, як пенсіонеру органів внутрішніх справ, згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" № 900-VIII від 23.12.2015 року, ст. 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постановою Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" з урахуванням наданої довідки про грошове забезпечення для перерахунку його пенсії.

Позивач вважає, що бездіяльність відповідача та його небажання здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2016 року, як пенсіонеру органів внутрішніх справ України, є протиправною, і відповідача необхідно зобов'язати перерахувати та виплатити їй пенсію.

Вищезазначене слугувало підставою звернення позивача до суду з метою захисту своїх прав.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач, як пенсіонер органів внутрішніх справ, має право на здійснення перерахунку розміру пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Правовідносини щодо порядку та умов перерахунку призначених пенсій військовослужбовцям, в тому числі особам, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, регулюються правовими нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 pоку № 2262-XII (надалі - Закон №2262-XII), Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23.12.2015 року № 900-VIII (надалі - Закон № 900-VIII) із змінами та доповненнями, що були чинні на день виникнення спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону № 2262-XII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за вказаним Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені ч. 2 ст. 51 цього Закону.

Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

За правилами п.1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 (надалі - Порядок №45), перерахунок раніше призначених згідно із Законом № 2262-XII пенсій проводиться в разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року №730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" ліквідовані як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ, без визначення правонаступників, а також утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" встановлено грошове забезпечення поліцейських.

Відповідно до абзацу другого розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" (згідно із Законом України від 23.12.2015 року №900-VIII) за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Статтею 102 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що пенсійне забезпечення поліцейських здійснюються також в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23.12.2015 року № 900-VIII статтю 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" доповнено новою частиною такого змісту: "Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських".

Станом на 01.01.2016 року грошове забезпечення поліцейських є більшим від грошового забезпечення, розмір якого враховувався при визначенні пенсії позивачу, а розмір такого грошового забезпечення встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року.

Набуття Законом України № 900-VIII чинності після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 жодним чином не впливає на виникнення підстав для перерахунку пенсії позивачу, оскільки, як вже зазначалось вище, мало місце встановлення нових щомісячних видів грошового забезпечення.

Згідно п. 2. Порядку № 45 на підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України, Міноборони, МВС повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в областях про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.

Абзацом 1 пункту 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1, передбачено, що про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.

Відповідно до п. 4 Порядку № 45 Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Згідно приписів ч. 3 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на таких перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, довідка про розмір підвищеного грошового забезпечення № 7000 на ім'я позивача ОСОБА_2 відповідачем була отримана, однак перерахунок пенсії позивачу управлінням не здійснено.

Проаналізувавши доводи апелянта та наявні обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов до твердження, що вони є необґрунтованими та такими, що не відповідають положенням норм чинного законодавства.

Щодо посилання відповідача на відсутність коштів у Державному бюджеті України на проведення такого перерахунку та неможливості провести перерахунок та виплату пенсії позивачу до виділення додаткових коштів з Державного бюджету України, колегія суддів вважає, що з урахуванням положень п. 4 Порядку №45 та ч. ч. 2, 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ відповідач зобов'язаний був ухвалити відповідне рішення про перерахунок раніше призначеної позивачу пенсії і здійснити виплату перерахованого розміру пенсії.

Однак, орган Пенсійного фонду не прийняв рішення про перерахунок чи про відмову у перерахунку раніше призначеної позивачу пенсії на підставі отриманої довідки, а відтак не здійснив перерахунку раніше призначеної йому пенсії на підставі вказаної довідки.

За таких обставин колегія суддів вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, внаслідок чого порушив гарантоване державою право позивача на пенсійне забезпечення. Посилання ж апелянта на відсутність виділення коштів з Державного бюджету України як на обґрунтовану підставу для затримки проведення перерахунку та виплати пенсії позивачу суперечать нормам Закону № 2262-ХІІ та Порядку № 45.

Крім того, згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справах "Кечко проти України", "Ромашов проти України", "Шевченко проти України" зауважив, що реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними. Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Вказане узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України викладеною в ухвалах від 25.10.2017 року у справі №К/800/34861/17 та у справі №К/800/34337/17.

Таким чином, обмежене фінансування або відсутність коштів у державних бюджетах України не може бути підставою для відмови або не здійснення перерахунку та виплаті пенсії особам, які мають на це право.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог.

Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 28 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 21 грудня 2017 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4