Постанова № 71210518, 21.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 грудня 2017 року № 826/3011/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 04 лютого 2016 року №0000251102.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві порушено порядок документального оформлення результатів камеральної перевірки ДП "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", внаслідок чого позбавлено права надати свої заперечення на акт та порушено строки, порядок направлення товариству рішення відповідно до вимог Податкового кодексу України. Також, представник позивача зазначив, що підприємство у 2015 році не обчислювало щоквартально податок на прибуток та не надавало щоквартально декларацію з цього податку.

На підставі вказаного позивач вважає податкове повідомлення -рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Протокольною ухвалою суду замінено державне підприємство "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" на правонаступника-Публічне акціонерне товариство "Об'єднана гірничо-хімічна компанія".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував з підстав викладених в письмових запереченнях, які долучені до матеріалів справи. Вказав, що при винесені оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв виключно в межах норм діючого законодавства, тому відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 04 лютого 2016 року №0000251102.

Суд ухвалив перейти до письмового розгляду справи з урахуванням вимог частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

02 лютого 2016 року головним державним інспектором відділу податку на прибуток, управління оподаткування та контролю об’єктів і операцій ДПІ у Солом’янському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за І квартал 2015 року, за результатами якої було складено акт від 02.02.2016 року № 291/26-58-11-02-36716128, яким встановлено заниження позивачем податкового зобов’язання з податку на прибуток.

Згідно вказаного акту перевірки, контролюючим органом встановлено порушення позивачем термінів подання податкової звітності в частині розрахунку прибутку (доходу), що підлягає сплаті до бюджету державними унітарними підприємствами, а саме: в порушення п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, платником несвоєчасно подано розрахунок частини прибутку (доходу) за І квартал 2015 року; граничний строк подання 12.05.2015 року, дата фактичного подання.

На підставі вказаного, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 04.02.2016 року №0000251102, яким за вказане порушення на державне підприємство "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" накладено штраф у розмірі 170,00 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з позовом до суду про визнання його протиправним та скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно п.75.1, пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Приписами ст. 76 Податкового кодексу України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, контролюючим органом встановлено порушення пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, згідно якого податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Державне підприємство «"Об'єднана гірничо-хімічна компанія" засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та є державним комерційним підприємством.

Згідно ч. 1, пп. «в» п. 18 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», Кабінет Міністрів України є суб'єктом управління, що визначає об'єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об'єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб'єктам управління, визначеним цим Законом.

Здійснюючи управління об'єктами державної власності, Кабінет Міністрів України, зокрема, визначає порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.

Порядок відрахування до державною бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями затверджено постановою Кабінету Міністрів України віт 23 лютого 201 1 року N 138 зі змінами.

Згідно з п.1 Порядку N 138 частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства.

Тобто частина чистого прибутку визначається за результатами фінансово-господарської діяльності та розраховується за правилами бухгалтерського обліку.

Підприємства зобов'язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено цим Законом.

Органам виконавчої влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до законодавства (ст. 14 Закону №996).

Відповідно до пункту 2 Порядку N 138 частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

Згідно з п. 3 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та об'єднаннями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138 (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Згідно п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України, податковим (звітним) періодом є календарний рік з урахуванням положень, визначених пунктом 57.1 статті 57 цього Кодексу. Податковий (звітний) рік для платників податків починається з першого календарного дня податкового (звітного) року і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) року.

Таким чином, термін подання податкової звітності зі сплати податку на прибуток підприємств становить календарний рік, і до позивача застосовуються положення саме пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, а не положення пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, на які міститься посилання в запереченнях податкового органу.

Таким чином, висновок контролюючого органу про те, що платником несвоєчасно подано розрахунок частини прибутку за I квартал 2015 року з граничним строком подання останнього 12.05.2015 року та датою фактичного подання -, не може бути визнаний обґрунтованим, оскільки у позивача не було підстав, передбачених законодавством України, для подання розрахунку частини чистого прибутку за І квартал 2015 року.

З врахуванням викладеного, у контролюючого органу відсутні підстави для застосування штрафу, згідно п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, приписами якого визначено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві не доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 77, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом’янському Солом’янському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 04 лютого 2016 року №0000251102.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління ДФС у місті Києві.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа