Постанова № 71210415, 20.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Проценко Л.Г.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

20 грудня 2017 р. м. ХарківСправа № 639/3600/17Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: Лях О.П.

суддів: Старосуда М.І. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання Жданюк А.О.,

за участю заявника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 07.11.17, повний текст складено 07.11.17, по справі № 639/3600/17 за заявою ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення відділу Управління Пенсійного фонду України у Жовтневому районі м. Харкова, відшкодування шкоди, спричиненої начальником УПФУ у Харківській області, зобовязання УПФУ у Жовтневому районі м. Харкова вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 07.11.17, суддя Проценко Л.Г., повний текст складено 07.11.17 по справі № 639/3600/17 заяву ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення відділу Управління Пенсійного фонду України у Жовтневому районі м.Харкова, відшкодування шкоди, спричиненої начальником УПФУ у Харківській області, зобовязання УПФУ у Жовтневому районі м.Харкова вчинити дії повернуто заявниці ОСОБА_2 в звязку із не підсудністю спору Ленінському районному суду м. Харкова. (а.с.64-66)

Приймаючи рішення про повернення ОСОБА_2 вказаної заяви у звязку із не підсудністю спору Ленінському районному суду м. Харкова, суд першої інстанції мотивував тим , що даний спір територіально не підсудний Ленінському районному суду м. Харкова, як адміністративному суду, оскільки субєкти оскарження не знаходяться на території Холодногірського (колишнього Ленінського) району м. Харкова і сама заявниця також мешкає в іншому районі м. Харкова.

Не погодившись із судовим рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 07.11.17 по справі № 639/3600/17. (а.с.76-81)

Під час апеляційного розгляду справи, ОСОБА_2 підтримала доводи апеляційної скарги та наполягала на її задоволенні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, заслухавши пояснення апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 14 червня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Жовтневого районного суду м.Харкова із заявою, у якій просила: прийняти до розгляду заяву про визнання незаконною ухвали Жовтневого районного суду від 04.11.2010 року, відшкодування завданої шкоди та відкрити по заяві судове провадження; визнати незаконною ухвалу судді Жовтневого районного суду Рубіжного С.О. від 04.11.2015 року про залишення позовної заяви ОСОБА_2 про зобовязання УПФУ Жовтневого району м. Харкова провести перерахунок її пенсії державного службовця - без розгляду, як винесену ним із порушенням заборон та обмежень, встановлених п.п. 6 п. 1 статті 28 антикорупційного закону; відшкодувати заявнику нанесену незаконною ухвалою судді Рубіжного С.О. матеріальну і моральну шкоду у сумі 250 тис. грн. із подальшим регресом із винної особи відповідно до положень статті 68 антикорупційного закону; визнати незаконним Рішення відділу УПФУ у Жовтневому районі від 16.08.2014 року, яке порушило право заявника на належний соціальний захист і суперечить внесеним змінам в Довідку ф № 5-1 Постанови Правління ПФУ від 14.02.2011 року щодо складових зарплатні та відшкодувати нанесену заявнику шкоду начальником УПФУ у Жовтневому районі м. Харкова ОСОБА_3 у сумі 150 тис грн. із подальшим регресом із винної особи відповідно до положень статті 68 антикорупційного закону; відшкодувати нанесену заявнику незаконними діями і бездіяльністю при розгляді заяв про порушення прав начальником УПФУ у Харківській області ОСОБА_4 матеріальну і моральну шкоду у сумі 150 тис. грн. із подальшим регресом із винної особи відповідно до положень статті 68 антикорупційного закону; зобовязати УПФУ у Жовтневому районі м. Харкова поновити порушені права позивача на повний перерахунок раніш призначеної пенсії державного службовця у відповідності із змінами, внесеними у форму Довідки № 5-1 складових зарплати держслужбовця Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2010 року по справі № 2а-4753/09/2670, статті 37 ЗУ «Про державну службу» відповідно до законодавства, яке діяло в період призначення заявнику пенсії у січні 2011 року відповідно до аналогічних рішень суду із реєстру судових рішень. (а.с.2-4)

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 червня 2017 року справа направлена для розгляду до Ленінського районного суду м. Харкова (а.с.19) та ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 21.06.2017р. було відмовлено у відкритті провадження по справі (а.с.24-26).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017р. (а.с.52-56) ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 21.06.2017р. було скасовано в частині відмови у відкритті провадження щодо вимог про:

- визнання незаконним Рішення відділу УПФУ у Жовтневому районі від 16.08.2014 року, яке порушило право заявника на належний соціальний захист і суперечить внесеним змінам в Довідку ф № 5-1 Постанови Правління ПФУ від 14.02.2011 року щодо складових зарплатні та відшкодувати нанесену заявнику шкоду начальником УПФУ у Жовтневому районі м. Харкова ОСОБА_3 у сумі 150 тис грн. із подальшим регресом із винної особи відповідно до положень статті 68 антикорупційного закону;

- відшкодування нанесеної заявнику незаконними діями і бездіяльністю при розгляді заяв про порушення прав начальником ГУ ПФУ у Харківській області ОСОБА_4 матеріальну і моральну шкоду у сумі 150 тис. грн. із подальшим регресом із винної особи відповідно до положень статті 68 антикорупційного закону;

- зобов'язання УПФУ у Жовтневому районі м. Харкова поновити порушені права позивача на повний перерахунок раніш призначеної пенсії державного службовця у відповідності із змінами, внесеними у форму Довідки № 5-1 складових зарплати держслужбовця Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2010 року по справі № 2а-4753/09/2670 , статті 37 ЗУ «Про державну службу» відповідно до законодавства, яке діяло в період призначення заявнику пенсії у січні 2011 року відповідно до аналогічних рішень суду із реєстру судових рішень.

В цій частині справу було направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В іншій частині ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 21.06.2017р. було залишено без змін

Враховуючи ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017р , вирішенню у судовому порядку підлягають вимоги про визнання незаконним Рішення відділу УПФУ у Жовтневому районі від 16.08.2014 року, яке порушило право заявника на належний соціальний захист і суперечить внесеним змінам в Довідку ф № 5-1 Постанови Правління ПФУ від 14.02.2011 року щодо складових зарплатні та відшкодувати нанесену заявнику шкоду начальником УПФУ у Жовтневому районі м. Харкова ОСОБА_3 у сумі 150 тис грн. із подальшим регресом із винної особи відповідно до положень статті 68 антикорупційного закону;

- відшкодування нанесеної заявнику незаконними діями і бездіяльністю при розгляді заяв про порушення прав начальником ГУ ПФУ у Харківській області ОСОБА_4 матеріальну і моральну шкоду у сумі 150 тис. грн. із подальшим регресом із винної особи відповідно до положень статті 68 антикорупційного закону;

- зобов'язання УПФУ у Жовтневому районі м. Харкова поновити порушені права позивача на повний перерахунок раніш призначеної пенсії державного службовця у відповідності із змінами, внесеними у форму Довідки № 5-1 складових зарплати держслужбовця Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2010 року по справі № 2а-4753/09/2670 , статті 37 ЗУ «Про державну службу» відповідно до законодавства, яке діяло в період призначення заявнику пенсії у січні 2011 року відповідно до аналогічних рішень суду із реєстру судових рішень.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Як вбачається із матеріалів справи, спірні правовідносини та, відповідно, оскаржуване судове рішення суду першої інстанції, були прийняті до набрання чинності положеннями Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) в редакції Закону України від 03.10.17 № 2147-VIII.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.2 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.17) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.17) було передбачено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За змістом ч.2 ст.4 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.17) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом (ч.ч.1 та 4 ст.6 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.17)).

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.17 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.17) юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Разом з тим, вирішуючи питання про відкриття провадження необхідно враховувати, що положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини по справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року, словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з {…} питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів {…}. З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

В свою чергу, відповідно до п.4 ч.1 ст.18 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.17) до підсудності місцевих загальних судів як адміністративних судів належать усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

За змістом ч.1 ст.19 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.17) адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ч.2 ст.19 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.17) було передбачено, що адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

В той же час, приписами ч.8 ст.22 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.17) було визначено, що спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

Аналогічні вимоги передбачені і приписами ч.ч.1-3 ст.30 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.17) згідно до яких, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

Справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.

Колегія також звертає увагу, що скасовуючи ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 21.06.2017р. про відмову у відкритті провадження по справі суд апеляційної інстанції в своїй ухвалі від 10.10.2017р звертав увагу що той факт, що позивачка звернулася до суду не визначивши відповідача по справі та подала заяву, а не позовну заяву не дає суду право відмовляти у відкритті провадження, оскільки в даному випадку у суду є право застосувати ст. 106 КАС України, щодо не відповідності заяви та залишити її без руху.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.17) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно із ч.ч.1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.17) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст.320 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.17) підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Колегія суддів зазначає, що оскільки ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.17 (а.с.52-56) частково було скасовано ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 21.06.17 та в цій частині справу було направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції, а спори щодо підсудності є недопустимими, ухвала Ленінського районного суду м. Харкова від 07.11.17 підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, з направленням справи в частині визнання незаконним рішення відділу Управління Пенсійного фонду України у Жовтневому районі м. Харкова, відшкодування шкоди, спричиненої начальником ГУ ПФУ у Харківській області, зобовязання УПФУ у Жовтневому районі м. Харкова вчинити дії до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Щодо інших вимог апеляційної скарги колегія зазначає наступне.

Відповідно до приписів статті 67 Закону України « Про запобігання корупції» нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, обєднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

Орган або посадова особа надсилає до Національного агентства протягом трьох робочих днів копію прийнятого рішення про скасування або одержаного для виконання рішення суду про визнання незаконними відповідних актів або рішень.

Колегія суддів зазначає, оскаржувана ухвала Ленінського районного суду м. Харкова від 07.11.17 винесена суддею Проценко Л.Г. з порушенням норм процесуального закону не є рішенням по суті вирішення вимог, заявлених в заяві позивачем, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для реагування у спосіб, який просить апелянт.

Керуючись ст.ст.2, 241, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 327-329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.17), суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 07.11.17 по справі № 639/3600/17 задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 07.11.17 по справі № 639/3600/17 скасувати.

Справу № 639/3600/17 за заявою ОСОБА_2 в частині вимог про визнання незаконним Рішення відділу УПФУ у Жовтневому районі від 16.08.2014 року, яке порушило право заявника на належний соціальний захист і суперечить внесеним змінам в Довідку ф № 5-1 Постанови Правління ПФУ від 14.02.2011 року щодо складових зарплатні та відшкодувати нанесену заявнику шкоду начальником УПФУ у Жовтневому районі м. Харкова ОСОБА_3 у сумі 150 тис грн. із подальшим регресом із винної особи відповідно до положень статті 68 антикорупційного закону;

- відшкодування нанесеної заявнику незаконними діями і бездіяльністю при розгляді заяв про порушення прав начальником ГУ ПФУ у Харківській області ОСОБА_4 матеріальну і моральну шкоду у сумі 150 тис. грн. із подальшим регресом із винної особи відповідно до положень статті 68 антикорупційного закону;

- зобов'язання УПФУ у Жовтневому районі м. Харкова поновити порушені права позивача на повний перерахунок раніш призначеної пенсії державного службовця у відповідності із змінами, внесеними у форму Довідки № 5-1 складових зарплати держслужбовця Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2010 року по справі № 2а-4753/09/2670 , статті 37 ЗУ «Про державну службу» відповідно до законодавства, яке діяло в період призначення заявнику пенсії у січні 2011 року направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 22 грудня 2017 року.

Головуючий суддя ОСОБА_1Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6