Постанова № 71210359, 18.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2017 р. м. ХарківСправа № 527/2130/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Пянової Я.В.

Суддів: Чалого І.С. , Зеленського В.В. ,

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Глобинського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Глобинського районного суду Полтавської області від 16.11.2017р. (головуючий суддя Олефір А.О., м. Глобине, повний текст складено 16.11.2017 р.) по справі № 527/2130/17

за позовом ОСОБА_1

до Глобинського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити нарахування та виплату пенсії із зниженням пенсійного віку,

ВСТАНОВИЛА

Позивач, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач), звернувся до суду з позовом до Глобинського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі - відповідач, Глобинське об'єднане УПФУ), в якому просив: визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до норм статті 55 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з 12.10.2017 року.

Постановою Глобинського районного суду Полтавської області від 16.11.2017 р. адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється за їх відсутності, фіксування судового засідання, призначеного на 18.12.2017 року, за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Глобинському об'єднаному УПФУ. Після виникнення права на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до вимог статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, позивач подав до Глобинського об'єднаного УПФУ заяву про призначення пенсії, надавши відповідачу всі необхідні документи.

04.10.2017 року Глобинське об'єднане УПФУ надіслало лист позивачу, в якому зазначено, що на його заяву про призначення пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, останнє повідомляє, що ним надано документи, які не підтверджують в установленому законом порядку періоди його роботи у зоні відчуження, у зв'язку з чим підстави для призначення пенсії на пільгових умовах відсутні (а.с. 12).

Не погодившись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вони є правомірними, обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України від 28.02.1991 року № 796 Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ч.1 ст. 55 Закону Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів - 10 років.

Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджено Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.91 р. № 106.

Згідно зі ст. 65 Закону № 796-ХІІ документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та Потерпілий від Чорнобильської катастрофи.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженим Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 р. № 1058-ІУ (зі змінами та доповненнями), зокрема, додаються: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, форму якої затверджено Постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 р. № 122; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (при призначенні пенсії за ст. 55 Закону № 796-ХІІ).

Основним документом, що визначає час виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження являється довідка ф.122, яка видається на підставі первинних документів лише тими підприємствами, установами, організаціями, в складі яких працівник безпосередньо виконував роботи по ліквідації наслідків аварії.

У разі неможливості подання довідки за формою № 122 для визначення права на призначення пенсії надаються інші (первинні) документи, що підтверджують період роботи в зоні відчуження: первинні документи, що підтверджують періоди перебування в зоні відчуження: довідки про період роботи в зоні, табеля обліку робочого часу за період роботи в зоні, копії відомостей (особових) рахунків на виплату заробітної плати.

Факт виконання робіт, повязаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, у вказаний період, підтверджується наступними документами та доказами:

- військовим квитком, серія НУ № 9465159, де в графі окремих відміток (в документі - VIII Особые отметки) вказано: з 29.04.1986 по 06.06.1986 в складі 716 військового склада приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (підстава для запису - довідка в/ч 716 військ. склад від 11.06.1991 р.);

- завіреною копією довідки командира в/ч 716 в/с, виданою 05.05.1993 р., згідно з якою у вказаний період позивач був відкомандирований до в/ч 21151, яка в цей час дислокувалася у с. Оране Іванківського району Київської області, та відпрацював у зоні відчуження (в нас. пунктах с. Оране, с. Копачі, м. Чорнобиль) в квітні-червні 1986 р. - 38 днів;

- довідкою № 711, виданою Зубанівською сільською радою Глобинського району Полтавської 09.10.2017 р., відповідно до якої позивач (згідно з домовою книгою № 2 Зубанівської сільської ради) з 16.05.1987 року зареєстрований та постійно проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 і є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Таким чином, вищезазначені документи підтверджують той факт, що позивач приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 29.04.1986 року по 06.06.1986 року, та відповідно до частини 1 ст. 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 року № 796-ХІІ його пенсійний вік підлягає зменшенню на 10 років.

Вищезазначене спростовує доводи відповідача про відсутність належних первинних документів, які б підтверджували роботу позивача в зоні відчуження.

Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зауважити на те, що відповідно до ст. 65 Закону № 796-ХІІ документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та Потерпілий від Чорнобильської катастрофи.

Отже, єдиним та основним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право на користування пільгами, встановленими Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або Потерпілий від Чорнобильської катастрофи. Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

З огляду на викладене, основним доказом участі позивача в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є дійсне, ніким не оскаржене та не скасоване посвідчення учасника ліквідації (категорія 2), видане на ім'я ОСОБА_1, яке відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 14 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позивач, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 10 років, тому відмова відповідача в призначенні позивачу пенсії із зниженим пенсійним віком, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є неправомірною, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін , якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 311, п.1 ч.1 ст. 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Глобинського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Глобинського районного суду Полтавської області від 16.11.2017р. по справі № 527/2130/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22.12.2017 р.