Ухвала суду № 71210295, 19.12.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

19 грудня 2017 р.м.ОдесаСправа № 522/2298/17

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Свячена Ю.Б.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Федусика А.Г.,

- Яковлєва О.В.,

при секретарі - Гошуренко Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Служби у справах дітей Одеської міської ради, Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради за участю третьої особи ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування висновку,-

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2017 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернувся до суду з позовом до Служби у справах дітей Одеської міської ради, Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради за участю третьої особи ОСОБА_3 з урахуванням уточнення позивних вимог про визнання дій противоправними та скасування висновку.

В обґрунтування позивних вимог ОСОБА_2 зазначив, що висновок органу опіки та піклування від 30.12.2016 року № 01-11/1825 про визнання способів участі у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 винесений упереджено неналежним складом комісії та з грубим порушенням його законних прав.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2017 року провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Служби у справах дітей Одеської міської ради, Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради за участю третьої особи ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування висновку закрито.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

11 січня 2017 року ОСОБА_2 отримав висновок органу опіки та піклування від 30.12.2016 року № 01-11/1825 про визнання способів участі у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації від 30.12.2016 року № 01-11/1825 зобов'язано ОСОБА_3 не перешкоджати зустрічам та спілкуванню батька ОСОБА_2 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначено спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні малолітньої доньки - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом встановлення систематичних зустрічей щосереди з 16:30 до 18: 00 у присутності матері - ОСОБА_3

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2017 року провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, служби у справах дітей Одеської міської ради, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування висновку було закрито.

Закриваючи провадження у адміністративній справі суд першої інстанції виходив з того, що даний спір не є адміністративним, оскільки заявлені у справі позивні вимоги пов'язані зі здійсненням відповідачем функцій у сфері, яка виключена законом з-під юрисдикції адміністративних судів

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Частиною 1 та ч. 2 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а згідно п. 7 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За таких обставин для спору, який має бути вирішений в порядку адміністративного судочинства має бути уповноваження одного суб'єкта владно керувати поведінкою іншого суб'єкта (суб'єктів), а ці суб'єкти зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта. До юрисдикції адміністративних судів - віднесені тільки ті публічно-правові спори, які виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктами: владних повноважень віднесених до їх компетенції владних управлінських функцій, а не взагалі всіх функцій, які виконують суб'єкти владних повноважень.

За правилами ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких встановлений інший порядок судового вирішення.

Водночас приписами статті 15 ЦПК України встановлено, що справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних відносин, розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Главою 6 Цивільного Кодексу України, гл. 19 Сімейного Кодексу України і Правилами опіки та піклування, затверджених спільним наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року N 34/166/131/88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.1999 за № 387/3680 визначено правовий статус органів опіки та піклування.

Статтею 56 ЦК України встановлено, що органи, на які покладено здійснення опіки та піклування, їх права і обов'язки щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 1.1. Правил опіки та піклування опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.

За правилами ст. 246 СК України орган опіки та піклування контролює умови утримання, виховання, навчання дитини, над якою встановлено опіку або піклування.

Статтею 243 СК України передбачено, що опіка, піклування встановлюється також судом у випадках, передбачених ЦК України.

При цьому завданням СК України є визначення засад шлюбу, особистих немайнових та майнових прав і обов'язків подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів, що передбачене ч. 1 ст. 2 СК України.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено, що предметом даного спору є визнання дій протиправними та скасування висновку Органу опіки та піклування Приморської РА ОМР № 01-11/ 1825 від 30 грудня 2016 року, яким було визначено спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Органами, які приймають рішення щодо опіки і піклування, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Безпосереднє ведення справ щодо опіки і піклування покладається у межах їх компетенції на відповідні відділи й управління місцевої державної адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчих комітетів міських чи районних у містах рад, відповідно до Правил опіки та піклування затвердженими наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 р. N 34/166/131/88.

Відповідно до пункту 1.6 Правил допомоги в роботі при органах опіки та піклування створюються опікунські ради, що мають дорадчі функції і до складу яких входять депутати, представники місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування і громадськості.

Отже, колегія суддів вважає, що за суб'єктним складом опікунська рада не складається з державних службовців. Крім того, її повноваження визначені дорадчою функцією.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» не наводить визначення поняття дорадча функція або дорадчі послуги.

Тобто, як вбачається з наведених нормативно-правових актів, безпосередньо на опікунську раду законом не покладено державно-владні повноваження.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що опікунська рада не є суб'єктом владних повноважень в розумінні КАС України. Рішення, дії чи бездіяльність опікунської ради може бути оскаржене в адміністративних судах тільки у разі звернення особи з позовом про оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавчого органу місцевого самоврядування, його посадових чи службових осіб.

За таких обставин, в даних правовідносинах, відповідач не перебуває при здійсненні ним управлінських функцій і не має встановлених КАС України ознак суб'єкта владних повноважень.

Отже, в даній спірній ситуації відповідач не здійснював, як суб'єкт владних повноважень, управлінські функції, наданих йому Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуваний висновок не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке є обов'язковим для виконання, а також те, що правовідносини, які виникли у даній справі, випливають із сімейних, і відповідно до правил визначених ст. 15 ЦПК України, розгляд даної категорії справ має здійснюватись в порядку визначеному ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про закриття провадження по адміністративній справі, оскільки заявлені у справі позивні вимоги пов'язані зі здійсненням відповідачем функцій у сфері, яка виключена законом з-під юрисдикції адміністративних судів

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм процесуального права. За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Частиною 1 ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складено 22 грудня 2017 року.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.Г. Федусик

Суддя: О.В. Яковлєв