Постанова № 71210212, 20.12.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 рокуЛьвів№ 876/10018/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

ОСОБА_1,

з участю секретаря судового засідання Чигер І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Городоцького районного суду Львівської області від 30 серпня 2017 року (прийняту у м. Городок суддею 1-ї інстанції Яворською Н.І.) про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі № 441/1161/17 за позовом ОСОБА_2 до Городоцької міської ради Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобовязання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Городоцького районного суду Львівської області із вказаним позовом, у якому просив визнати протиправним і скасувати рішення Городоцької міської ради Львівської області за № 870 від 27.04.2017 про відмову у затвердженні детального плану території для передачі в оренду земельної ділянки; зобовязати переглянути на черговій сесії проект землеустрою щодо надання в оренду земельної ділянки по вул. І.Франка, 2 «а» у м. Городок Львівської області для обслуговування нежитлової будівлі площею 0,0653 га.

Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 30 серпня 2017 року відмовлено у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Не погодившись із цією ухвалою, її оскаржив ОСОБА_2, який вважає, що судом при винесенні рішення допущено неправильне застосування норм процесуального права, що привело до неправильного вирішення питання.

Тому, з підстав, викладених в апеляційній скарзі, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим що, спір, який виник у цій справі, є публічно-правовим, а тому підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у звязку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з огляду на таке.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Пункти перший та другий частини першої статті 4 КАС України визначають, що адміністративна справа переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; а публічно-правовий спір спір, у якому, зокрема: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у звязку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Вжитий у КАС України термін «субєкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Земельним кодексом України (далі ЗК України) та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» держава делегувала органам місцевого самоврядування та органам виконавчої влади право розпорядження землями відповідних територіальних громад, землями комунальної чи державної власності та право вирішення у встановленому законом порядку інших питань в галузі земельних відносин.

Органи місцевого самоврядування, у відповідності до статті 12 ЗК України, вирішують питання про розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності.

Як зазначено у резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 01.04.2010 № 10-рп/2010 року, положення частини першої статті 143 Конституції України, згідно з якими територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування «вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції», слід розуміти так, що при вирішенні цих питань органи місцевого самоврядування діють як суб'єкти владних повноважень;

положення пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень;

положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на «спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності» слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як субєктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Враховуючи вищенаведене, Городоцька міська рада Львівської області, приймаючи рішення про відмову у затвердженні детального плану території для передачі в оренду земельної ділянки, діяла як суб'єкт владних повноважень, а тому спір носить публічно-правових характер.

За таких обставин, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у адміністративній справі, чим було створено перешкоду позивачу для доступу до правосуддя в адміністративній справі.

Згідно із статтею 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена за неповного зясування судом обставин справи та з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про відмову у відкритті провадження у справі, а тому ухвалу суду необхідно скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.229, 308, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Городоцького районного суду Львівської області від 30 серпня 2017 року про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі № 441/1161/17 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Постанова в повному обсязі складена 22 грудня 2017 року.