Постанова № 71210147, 19.12.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2017 рокуЛьвів№ 876/11113/17

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гулида Р.М.,

суддів Кузьмича С.М., Довгої О.І.,

при секретарі судового засідання Богдан А.О.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Бучацького обєднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2017 року (Головуючий суддя: Содомора Р.О., м. Бучач) у справі за позовом ОСОБА_2 до Бучацького обєднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах Головного управління пенсійного Фонду України в Тернопільській області та третьої особи Бучацької районної державної адміністрації в особі відділу агропромислового розвитку про визнання дій неправомірними та про зобовязання вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся з позовом до Бучацького ОУПФ України Тернопільської області, Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах Головного управління пенсійного Фонду України в Тернопільській області та третьої особи Бучацької районної державної адміністрації в особі відділу агропромислового розвитку про встановлення йому на момент звернення за призначенням пенсії станом на 20.12.2016 року пільговий стаж на посаді тракториста 21 рік 04 місяці і 12 днів, а загальний стаж роботи 27 років 02 місяці 13 днів; визнання неправомірними дії Бучацького обєднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області та висновок комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області викладений у протокольному рішенні №7 від 24.03.2017 року щодо відмови в підтвердженні пільгового стажу для призначення пенсії за п.в ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобовязання Бучацького обєднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити з 20 грудня 2016 року призначення та виплату пенсії за віком на пільгових умовах.

Постановою Бучацького районного суду Тернопільської області від 04.10.2017року, -позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Бучацького обєднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови ОСОБА_2 в підтвердженні пільгового стажу для призначення пенсії за п.в ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобовязано Бучацьке обєднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити з 20 грудня 2016 року призначення та виплату ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах.

В решті позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Бучацьке ОУПФ України Тернопільської області подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційних скарг зазначають, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідають фактичним обставинам справи, що і призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що постанову суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нову, якою позов в задоволені позову відмовити, мотивуючи це наступним.

Як встановлено, 20.12.2016 р. ОСОБА_2 звернувся до Бучацького ОУПФ України Тернопільської області з письмовою заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Бучацьке ОУПФ України Тернопільської області листом № 1343/02 від 29.03.2017 р. відмовило позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах у звязку із відсутністю уточнюючої довідки, що підтверджує пільговий період роботи з 01.09.1974 року по 12.11.1977рік, та з 01.12.1979 по 17.07.1981 рік (назва колгоспу не зазначена); з 21.07.1981року по 28.05.1982 рік - тракторист Бучацької райсільгосхімії; з 20.05.1982 року тракторист в колгоспі (назва не зазначена) по 05.02.2000 рік селянська спілка «Порохова»; з 07.02.2000 року по 01.05.2000 рік - ПАП «Порохова» (посада не зазначена); з 01.07.2002р року по 06.12.2002 рік - комбайнер ПАП «Порохова»; з 11.03.2004 року по 30.10.2004 рік - тракторист ТОВ «Дніпро»; з 10.05.2006 року по 15.11.2006 рік - тракторист СТОВ «Акцент-Агро»; з 15.03.2007 року по 16.09.2007 рік - тракторист СТОВ «Акцент-Агро»; з 01.07.2008 року по 01.10.2008 рік - тракторист ПП. «Водевіль»; з 24.10.2013року по 15.11.2013 рік-тракторист ФГ «Гадз».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач мав беззаперечне право на призначення та отримання пенсії на пільгових умовах у відповідності до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Суд апеляційної інстанції перевіривши наявні у матеріалах справи докази з вищезазначеним висновком суду першої інстанції не погоджується та вважає, що позов є безпідставним та не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту «в» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів, основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у сфері реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно із пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій, періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку проведення атестації, відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Системний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку проведення атестації дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці впродовж цілого робочого дня. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного суду України від 10 вересня 2013 року №21-183а13, від 25 листопада 2014 року №21-519а14, від 14 квітня 2015 року у справі за №21-383а14.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування Списків №1 і №2 у випадку, коли атестація з 21 серпня 1992 року не проводилась чи за результатами атестації, проведеної вперше після 21 серпня 1997 року право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи зі шкідливими умовами праці до 21 серпня 1992 року, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць.

Порядок проведення атестації робочих місць затверджено Постановою КМ України «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» № 442 від 01.08.1992 року, що набула чинності 21.08.1992 року. Згідно даного Порядку спеціальний стаж, отриманий до 21 серпня 1992 року не потрібно підтверджувати документами про атестацію робочого місця. Якщо стаж роботи наявний після зазначеної дати застосуванню підлягає вказана Постанова.

Однак, факт проведення атестації на вищевказаній посаді після 21.08.1992 р. не підтверджено жодними документальними доказами, які наявні у матеріалах справи.

З огляду на наведене, колегія суддів констатує про підставність відмови Бучацького обєднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області зарахувати період роботи позивача на посаді тракториста, оскільки відсутні будь-які документи про проведення атестацій робочих місць за цією посадою на вказаних підприємствах та відсутність записів про проведення таких в трудовій книжці.

Відносно вимоги про встановлення ОСОБА_2 на момент звернення за призначенням пенсії станом на 20.12.2016 року пільгового стажу на посаді тракториста 21 рік 04 місяці і 12 днів, а загальний стаж роботи 27 років 02 місяці 13 днів, колегія суддів зазначає, що така задоволенню не підлягає, оскільки вимогу про встановлення юридичного факту не належать розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, висновок суду першої інстанції по даній справі був зроблений при неповному з'ясуванні судом та недоведеності обставин, які мали значення для справи, внаслідок порушення норм матеріального права що і призвело до неправильного вирішення справи по суті спору, а у відповідності до вимог ст. 317 КАС України є обовязковою підставою для скасування постановленого судового рішення і ухвалення нового рішення по справі.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, п.1 ч.2 ст. 315, п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 317, ч.1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Бучацького обєднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області задоволити.

Постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2017 року у справі №595/843/17-а - скасувати та винести нову, якою в задоволені позову - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст судового рішення складено 22.12.2017 року