Постанова № 71210130, 20.12.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 рокуЛьвів№ 876/11614/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді- Мікули О.І.,

суддів- Курильця А.Р., ОСОБА_1,

з участю секретаря- Федчук М.Р.,

представника позивача- Звіра Р.П.,

представника відповідача- Томашівського О.Г.

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамар ЛТД" про застосування арешту коштів на рахунках,-

суддя в 1-й інстанції- Ланкевич А.З.

час ухвалення рішення 27.09.2017 року, 14:40 год.,

місце ухвалення рішення м.Львів,

дата складання повного тексту рішення 28.09.2017 року,

в с т а н о в и в:

Позивач - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби звернувся в суд з позовом до відповідача - ТОВ "Крамар ЛТД", у якому просив застосувати арешт коштів, які перебувають на усіх рахунках, відкритих у банках, які здійснюють обслуговування ТОВ "Крамар ЛТД".

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що предмет доказування у справі №813/1122/17 про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки складають лише обставини щодо правомірності призначення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Крамар ЛТД». Разом з тим, така схожість предмету доказування не має жодного преюдиційного значення для розгляду цієї справи, оскільки при прийнятті рішення суди повинні враховувати вимоги ч.4,5 ст.11 КАС України щодо необхідності офіційного з'ясування всіх обставин справи. Крім того, предмет доказування у даній справі значно ширший та охоплює не лише обставини призначення перевірки, а додатково ще й питання існування подій, з якими законодавець пов'язує можливість застосування арешту коштів на рахунках платника податків та належне документування факту недопуску до проведення перевірки. Тобто, у спірних правовідносинах підлягають дослідженню обставини щодо правомірності арешту коштів на рахунках платника податків. Разом з тим, суд першої інстанції, на думку апелянта, не дослідив належним чином матеріали справи та не вжив визначених КАС України заходів, щодо перевірки фактичних обставин справи шляхом витребовування додаткових доказів, що призвело до висновків суду, які суперечать матеріалам наявним у справі та не відповідають фактичним обставинам справи. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Представник позивача (апелянта) ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Представник відповідача ОСОБА_3 подав відзив на апеляційну скаргу, у судовому засіданні не погодився з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ Крамар ЛТД зареєстроване як юридична особа 14 листопада 2013 року та взяте на облік в органах державної податкової служби як платник податків з 15 листопада 2013 року за №130413181799.

17 березня 2017 року Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, керуючись пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 ПК України та враховуючи доповідну записку заступника начальника управління - начальника відділу аудиту Львівського Офісу ВПП ДФС ОСОБА_4 від 16 березня 2017 року №13059/28-10-48-15, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, видав наказ №540 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Крамар ЛТД.

На підставі вищевказаного наказу посадовим особам Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби видані направлення на перевірку від 20 березня 2017 року №№70, 71.

З метою проведення перевірки, посадовими особами Львівського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби здійснено вихід за місцезнаходженням ТОВ Крамар ЛТД, де в.о. директора ТОВ Крамар ЛТД ОСОБА_5 вручено під розписку копію наказу від 17 березня 2017 року №540 та складено акт від 20 березня 2017 року №56/28-10-48-11/38978420 про відмову в.о. директора ТОВ Крамар ЛТД ОСОБА_5 розписатися у вищезгаданих направленнях на проведення перевірки; крім того, в.о. директора ТОВ Крамар ЛТД ОСОБА_5 зазначив про недопуск працівників Львівського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до перевірки у зв'язку з відсутністю правових підстав для її проведення, про що складено акт від 20 березня 2017 року №55/28-06-48-11/38978420.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2017 року у справі №876/6905/17, яка набрала законної сили, обставини щодо безпідставності наказу від 17 березня 2017 року №540 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Крамар ЛТД свідчать про правомірність відмови відповідача від допуску посадових осіб контролюючого органу Львівського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до такої перевірки. Відповідно, відсутність законних підстав для проведення перевірки ТОВ Крамар ЛТД має наслідком відсутність підстав для застосування контролюючим органом арешту майна відповідача у зв'язку з недопуском до такої.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними, виходячи з наступного.

Загальна процедура та підстави застосування адміністративного арешту органами державної податкової служби визначені ст.94 ПК України.

Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов'язків платника податків, наведене в п.94.1 цієї статті, яка за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Водночас чинне законодавство послідовно розмежовує порядок накладення адміністративного арешту на майно платника податків, відмінне від коштів, та арешту коштів платника податків.

Відповідно до п.94.10 ст.94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків накладається за рішенням керівника органу державної податкової служби, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Згідно з п.94.6 ст.94 ПК України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

П.94.4 ст.94 ПК України передбачає, що арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Таким чином, реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків. У цьому разі рішення керівника податкового органу або його заступника не приймається.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені п.94.2 ст.94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Згідно з підп.94.2.3 п.94.1 ст.94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

П.75.1 ст.75 ПК України передбачає, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п.78.4, 78.5 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному ст.42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до абз.1 п.81.2 ст.81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби вказує на підп.94.2.3 п.94.1 ст.94 ПК України як на підставу для застосування арешту коштів на рахунках платника податків, оскільки ТОВ Крамар ЛТД відмовився від допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки, що підтверджується актом від 20 березня 2017 року №55/28-06-48-11/38978420.

Судом встановлено, що ТОВ Крамар ЛТД оскарживало у судовому порядку наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 17 березня 2017 року №540 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Крамар ЛТД.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2017 року у справі №876/6905/17, яка набрала законної сили, визнано протиправним та скасовано наказ виконувача обов'язків начальника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 17 березня 2017 року №540 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Крамар ЛТД, оскільки відсутні правові підстави для винесення оскаржуваного у цій справі наказу, зокрема, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби не доведено існування підстав для видачі наказу та недостовірних даних у поданих ТОВ Крамар ЛТД документаціях, також не доведено обставин, передбачених п.73.3 ст.73 ПК України, які можуть бути підставою для винесення оскаржуваного наказу.

Таким чином, це судове рішення має преюдиціальне значення у спірних правовідносинах, а тому колегія суддів звертає увагу на те, що звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене ст.78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені. Таким обставинам була надана оцінка у судовому рішенні, яке набрало законної сили, факти встановлені і додаткового доказування не потребують. Отже, за змістом ст.78 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Враховуючи все вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що встановлена судовим рішенням, яке набрала законної сили, відсутність законних підстав для проведення перевірки ТОВ Крамар ЛТД має наслідком відсутність підстав для застосування контролюючим органом арешту майна відповідача у зв'язку з недопуском до такої, а тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року у справі № 813/1201/17 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_6Мікула

Судді:А.Р.Курилець

ОСОБА_1

Повне судове рішення складене 22 грудня 2017 року.