Постанова № 71210090, 19.12.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2017 рокуЛьвів№ 876/11514/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-суддіКузьмича С. М.,

суддівГулида Р.М., Сапіги В.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Болехівського заводу будівельних матеріалів» на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2017 року (ухвалене головуючим - суддею Шемей М.В. о 10 год 14 хв у м. Івано-Франківську) про відмову у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення у справі № 809/1819/16 за позовом Долинської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Болехівського заводу будівельних матеріалів» про стягнення заборгованості в сумі 86509, 96 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до суду з заявою про розстрочення виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.01.2017 по справі №1819/16 за позовом Долинської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Болевського заводу будівельних матеріалів» про стягнення заборгованості в сумі 86509, 96 грн.

Заяву мотивовано скрутним фінансовим становищем, відсутністю коштів на розрахунковому рахунку в ПАТ КБ «Приват банк» та в касі підприємства для погашення суми заборгованості, що спричинене незадовільною роботою підприємства. Просять розстрочити рішення суду строком на 60 (шістдесят) місяців.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.11.2017 відмовлено у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду.

Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права та є незаконною, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким розстрочити виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.01.2017 по справі №1819/16 строком на 60 (шістдесят) місяців.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що суд першої інстанції розглядаючи заяву про розстрочення виконання постанови прийшов до хибного висновку про неналежність субєкта звернення до суду із такою заявою, чим порушено норми ст. 263 КАС України. (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Оскільки в справі відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд приходить до висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в порядку передбаченому статтею 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Приймаючи оскаржене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні представником заявника суду не представлено постанову про відкриття виконавчого провадження, йому не відомо про наявність виконавчого провадження, крім того, як випливає із системи діловодства Івано-Франківського окружного адміністративного суду виконавчий лист по даній справі не видавався.

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне зясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи слідує, що Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.01.2017 по справі №809/1819/17 - задоволено позов Долинської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Івано-Франківській області, та стягнуто з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Болехівського заводу будівельних матеріалів» у банках та за рахунок готівки коштів, що належать платнику, у рахунок погашення податкового боргу в сумі 86509,96 грн.

Статтею 14 КАС України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ст. 263 КАС України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.

Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.

На підтвердження наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення у даній справі, заявником надано звіт про дебетові і кредитові операції по рахунку 26009060017574 ТОВ «Болехівського заводу будівельних матеріалів» за період з 01.01.2017 по 31.03.2017 та з 01.04.2017 по 30.06.2017 .

Однак колегія суддів зазначає, що згідно ст. 263 КАС України розгляд заяви про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, відбувається за: поданням державного виконавця, за заявою особи, яка бере участь у справі, сторони виконавчого провадження (стягувача чи боржника) до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист.

Отже можна зробити висновок, що однією з обовязкових підстав для розгляд заяви про відстрочення або розстрочення виконання постанови суду першої інстанції є видача виконавчого листа.

Як зазначив суд першої інстанції в судовому засіданні представником заявника суду не представлено постанову про відкриття виконавчого провадження, йому не відомо про наявність виконавчого провадження, крім того, як випливає із системи діловодства Івано-Франківського окружного адміністративного суду виконавчий лист по даній справі не видавався.

Ці твердження також підтверджуються відсутністю будь яких доказів в матеріалах справи.

Аналізуючи наведені вище законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла до висновку, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Болехівського заводу будівельних матеріалів» залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2017 року про відмову у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення у справі № 809/1819/16 без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_1 судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст судового рішення складено 21 грудня 2017 року