Постанова № 71210015, 19.12.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2017 рокуЛьвів№ 876/11501/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Дідик Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Маневицького районного суду Волинської області від 03 листопада 2017 року про залишення позову без розгляду, головуючий суддя Невар О.В., постановлена о 17:12:47 год. у смт. Маневичі, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Маневицької РДА Волинської області про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Управління соціального захисту населення Маневицької РДА Волинської області про стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 1994-2017 роки.

Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 03 листопада 2017 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку для звернення до суду з позовом до управління соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації Волинської області про стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 1994-2017 роки відмовлено, а поданий нею адміністративний позов до управління соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації Волинської області про зобов»язання провести перерахунок і виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 1994-2017 роки залишено без розгляду у зв»язку з пропуском строку звернення до суду.

Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржила позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зокрема, в апеляційні скарзі зазначає, що позов подано в межах строку, встановленого Віденською Конвенцією про цивільну відповідальність.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв»язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Приймаючи оскаржене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що про порушення своїх прав позивачу було відомо при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за відповідний рік в період 2002-2017 років, а будь-яких перешкод для звернення до суду з відповідним позовом у передбачений законом строк у позивача не було.

Частинами 1, 2 статті 99 КАС України (надалі - в редакції, на момент звернення із розглядуваним позовом) передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів,

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи видно, що позивачу про порушення прав стало відомо відповідно у квітні 2002 року, травні 2003 року, вересні 2004 року, листопаді 2005 року, травні 2006 року, лютому 2007 року, квітні 2008 року, лютому 2009 року, лютому 2010 року, березні 2011 року, березні 2012 року, березні 2013 року, березні 2014 року, березні 2015 року, березні 2016 року та березні 2017 року, оскільки тоді їй було виплачено щорічну допомогу на оздоровлення за відповідний рік в період 2002-2017 років, що підтверджується повідомленням управління соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації №С-454/04-10 від 07.09.2017 року та додатками до нього.

Однак, з розглядуваним позовом вона звернулася 02.11.2017 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції на позові, тобто з пропуском строку звернення до суду (а.с. 1).

Крім цього, колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта про те, що адміністративний позов подано в межах строку, встановленого Віденською Конвенцією про цивільну відповідальність, оскільки такий строк встановлено для подання позову про відшкодування ядерної шкоди, однак звернулась вона із позовом про визнання дій неправомірними та зобов»язання суб»єкта владних повноважень вчинити певні дії.

За таких обставин справи, колегія суддів дійшла переконання, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки на момент звернення до суду із розглядуваним позовом, а саме в листопаді 2017 року, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, встановлений ст. 99 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Маневицького районного суду Волинської області від 03 листопада 2017 року про залишення позову без розгляду у справі №164/2482/17 без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 243 КАС України - з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя : Л.Я. Гудим

Судді: О.М. Довгополов

ОСОБА_2

Повний текст постанови складено 21.12.2017 року.