Постанова № 71209966, 21.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 761/29731/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Провадження № 2-а/761/671/2017 Осаулов А.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Мацедонської В.Е., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 21 листопада 2017 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Київського міського військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом у якому просив:

- визнати протиправними дії Київського міського військового комісаріату щодо невнесення у довідку про додаткові види грошового забезпечення, які позивач отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, премії, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (надалі за текстом - «Головне управління») щодо не здійснення контролю за призначенням і виплатою пенсії позивачу;

- визнати протиправними дії Головного управління щодо обчислення розміру та виплати позивачу пенсії з грошового забезпечення без урахування грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, премії, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, які позивач отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби;

- зобов'язати Київський міський військовий комісаріат подати до Головного управління довідку про додаткові види грошового забезпечення, які позивач отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби;

- зобов'язати Головне управління після отримання від Київського міського військового комісаріату довідки про додаткові види грошового забезпечення, призначити та виплатити позивачу пенсію у розмірі, обчисленого з грошового забезпечення, до складу якого включені грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, премія, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні;

- зобов'язати Головне управління здійснити виплату позивачу недоплаченої частини основного розміру пенсії з часу виникнення права на призначення пенсії;

- зобов'язати Головне управління подати протягом десяти днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 листопада 2017 року адміністративну справу передано до Окружного адміністративного суду м. Києва для розгляду за підсудністю.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Зокрема, скаржник зазначає, що предметом спору у справі є дії та бездіяльність суб'єктів владних повноважень щодо перерахунку пенсії, а отже спір предметно підсудний місцевому загальному суду, як адміністративному суду.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що дана справа не підсудна Шевченківському районному суду м. Києва, оскільки вимоги позивача до Київського міського військового комісаріату полягають у визнанні протиправною бездіяльність щодо не внесення у довідку про додаткові види грошового забезпечення додаткових видів грошового забезпечення та зобов'язати його подати до Головного управління таку довідку.

На думку колегії суддів, зазначений висновок суду є наслідком неповного з'ясування обставин справи.

За змістом статті 107 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства та чи немає підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом), визначено, що справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Правила щодо предметної підсудності адміністративних справ були встановлені ст. 18 КАС України.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 18 КАС України, передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є правомірність дій відповідачів щодо перерахунку призначеної ОСОБА_2 пенсії, а отже справа предметно підсудна Шевченківського районного суду м. Києва.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись статтями 312, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 21 листопада 2017 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 22 грудня 2017 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя В.Е.Мацедонська