Постанова № 71209964, 19.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/13355/16 Прізвище судді першої інстанції: Федорчук А.Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант" до Київської міської ради, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Інтернет асоціація України про визнання незаконним та скасувати рішення в частині, визнання протиправними дій,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Адамант" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської ради, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Інтернет асоціація України, в якому просило:

- визнання незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 11.02.2016 року № 82/82 "Про проведення інвентаризації об'єктів телекомунікацій (електрозв'язку)" в частині зобов'язання підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, що провадять свою діяльність на території м. Києва (пункт 2), надавати Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документи, що підтверджують право власності на такі об'єкти телекомунікації (електрозв'язку) (підпункт 2.1. пункту 2 Рішення);

- надавати на вимогу Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) допомогу при проведенні інвентаризації об'єктів телекомунікації (електрозв'язку), у тому числі шляхом надання на вимогу Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) необхідних документів та інформації, доступу для огляду відповідних об'єктів телекомунікації (електрозв'язку), виконувати інші вимоги Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що стосуються проведення інвентаризації об'єктів телекомунікації (електрозв'язку) (підпункт 2.2. пункту 2 Рішення);

- визнати протиправними вжиті до позивача дії Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), пов'язані з виконанням рішення Київської міської ради від 11.02.2016 р. № 82/82 "Про проведення інвентаризації об'єктів телекомунікацій (електрозв'язку)".

Постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 жовтня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Київською міською радою 11 лютого 2016 року прийнято рішення №82/82 "Про проведення інвентаризації об'єктів телекомунікації (електрозв'язку)" (надалі - рішення №82/82).

Вищезазначеним рішенням передбачено наступне:

п.1. Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протягом шести місяців з дня набрання чинності цим рішенням провести інвентаризацію об'єктів телекомунікації (електрозв'язку), а саме: об'єктів взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж, кабельної каналізації електрозв'язку, каналів електрозв'язку, каналів кабельної каналізації електрозв'язку, кінцевого обладнання, ресурсів телекомунікаційних мереж, споруд електрозв'язку, телекомунікаційних мереж та інших об'єктів телекомунікації (електрозв'язку), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, а також таких, що є безхазяйними, в порядку, визначеному чинним законодавством України.

п.2. Підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, що провадять свою діяльність на території м. Києва:

пп.2.1. У строк до одного місяця з дати набрання чинності цим рішенням надавати Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документи, що підтверджують право власності на такі об'єкти телекомунікації (електрозв'язку). 2.2. Надавати Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) допомогу при проведенні інвентаризації об'єктів телекомунікації (електрозв'язку), в тому числі шляхом надання на вимогу Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) необхідних документів та інформації, доступу для огляду відповідних об'єктів телекомунікації (електрозв'язку), виконувати інші вимоги Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що стосуються проведення інвентаризації об'єктів телекомунікації (електрозв'язку).

п.3. Це рішення набуває чинності з дня його опублікування.

п.4. Це рішення Київської міської ради офіційно оприлюднити в газеті Київської міської ради "Хрещатик".

п.5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань транспорту, зв'язку та реклами".

Рішення Київської міської ради 11 лютого 2016 року №82/82 "Про проведення інвентаризації об'єктів телекомунікації (електрозв'язку)" опубліковано в газеті "Хрещатик" від 12 серпня 2016 року №116 (4712) (а.с.21). Крім того, 12 березня 2016 року зазначене рішення було опубліковано на офіційному веб-сайті Київської міської ради.

Вважаючи рішення виконавчого органу в частині пункту 2 протиправним, а свої законні права порушеними, з метої їх захисту, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись у повному обсязі з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно з ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 10-1 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.

Відповідно до п. п. 1 п. "а" ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження щодо: управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Пунктом 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з п. 31 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад належить прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про столицю України-місто-герой Київ" передбачено, що у зв'язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право встановлювати порядок утримання та експлуатації об'єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.

З аналізу вищезазначених норм законів чітко випливає, що Київська міська рада управляє майном яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади.

Жодна із вищезазначених норм законів не передбачає права Київської міської ради втручатися у діяльсть підприємств, організацій з приватною формою власності, у т.ч. проводити інвентаризацію об'єктів права власності, у данному випадку об'єктів телекомунікацій (електрозв'язку), які належать на праві власності операторам, провайдерам телекомунікацій.

Крім того, Київська міська рада не наділена повноваженнями вимагати від операторів, провайдерів телекомунікацій, які здійснюють діяльність на території м. Києва, надавати до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) документи, що підтверджують право власності на такі об'єкти телекомунікацій (електрозв'язку) чи надавати допомому Департаменту при проведенні інвентаризації на вимогу Департаменту, витребувати документи, що стосуються інвентаризації.

Законом України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж», який визначає доступ до інфраструктури об'єктів будівництва, будинкової розподільної мережі для розрашування технічних засобів телекомунікацій з метою забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні, встановлено повноваження органів державної влади, органів місцевого самоврядування та права і обов'язки осіб, які беруть участь у таких господарських відносинах.

Статтею 31 Закону визначено, що право доступу до елементів інфрастуктури об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв'язку, будинкової розподільної мережі здійснюється оператором або провайдером телекомунікацій відповідно до зазначеного Закону. Даною нормою таткож визначено порядок введення в експлуатацію технічних засобів телекомунікацій, розміщених на елементах інфраструктури відповідного об'єкта будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналазації електрозв'язку, будинкової розподільної мережі, визначається оператором, провайдером телекомунікацій або уповноваженими ними особами.

Проте, зазначеним Законом не визначено права органу місцевого самоврядування самостійно або ж через його органи здійснювати інвентаризацію об'єктів телекомунікацій (електрозв'язку) та вимагати документи на підтвердження права власності на такі об'єкти, вести єдиний реєстр телекомунікацій.

Стаття 327 ЦК України визначає, що у комунальній власності є майно, у т.ч. грошові кошти, яке належить теритроріальній громаді Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Частинами 1, 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Таким чином, повноваження органів місцевого самоврядування в частині реалізації майнових прав стосується виключно об'єктів права комунальної власності.

Відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення було перевищено повноваження, визначені законами України, фактично зобов'язано суб'єктів господарювання, у т.ч. і тих, які є приватними і ніякого відношення до комунальної власності не мають, виконати необумовлені законодавством обов'язки, чим порушено ст. 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, радифікованої Законом України «Про ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування», 15.07.1997 року №452/97-ВР та ст. 19 Конституці України.

Згідно ст. 335 ЦК України (в редакції станом на лютий 2016 р.), безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність. Безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, встановлених статтями 336, 338, 341 і 343 цього Кодексу.

Київська міська рада як орган місцевого самоврядування наділена повноваженнями встановлювати та брати на облік безхазяйні нерухомі речі.

Як встановлено судом, з метою забезпечення збереження та управління майном, яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та відповідно до Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про столицю України - місто-герой Київ", "Про телекомунікації", частини другої статті 335 Цивільного кодексу України 11.02.2016 на пленарному засіданні Київської міської ради було прийнято рішення № 82/82 "Про проведення інвентаризації об'єктів телекомунікації (електрозв'язку)", метою якого є забезпечення наявності повної та достовірної інформації про об'єкти телекомунікації (електрозв'язку), що належать до комунальної власності, для забезпечення управління таким майном в інтересах територіальної громади міста Києва; та для забезпечення взяття на облік безхазяйних об'єктів телекомунікації (електрозв'язку) та подальшої передачі такого майна в комунальну власність в порядку, визначеному законодавством України.

Частиною 2 статті 5 Закону України «Про інформацію» встановлено, що право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Згідно ст. 21 Закону інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Представником апелянта долучено до матеріалів справи копію наказу товариства від 01.02.2012 року №6, яким затверджено Положення про конфіденційну інформацію (комерційну таємницю), додатком №1 якого визначено Перелік відомостей, що становлять конфіденційну інформацію (комерційну таємницю).

Зокрема, до конфіденційної інформації (комерційної таємниці) належить вся технічна інформація стосовно телекомунікацій товариства, а саме: відомості про розташування і технічні можливості технічних майданчиків та мереж; технічні схеми, плани, звіти та інші відомості стосовно телекомунікаційних мереж товариства та/або окремих її вузлів (агрегатів); перелік, комплектність та працездатність обладнання, розташованих на технічних майданчиках товариства; інформація щодо місць розміщення та використання обладнання, взаємоз'єднань, налаштувань.

У листі від 14.07.2017 року за №16/01/02-1734 Адміністрація Держзв'язку роз'яснили, що у разі якщо інформація стосовно організації телекомунікаційних мереж, обумовлена рішенням, є інформацією з обмеженим доступом, на операторів телекомунікацій згідно з вимогами ч.3 ст. 9 Закону України «Про телекомунікації» покладається обов'язок щодо її захисту відповідно до законодавства.

Колегія суддів також акцентує увагу на вимоги частини 8 ст.27 Закону України «Про телекомунікації» відповідно до якої на об'єктах телекомунікацій, а також в окремих структурних підрозділах операторів, провайдерів телекомунікацій, де передається, обробляється або зберігається інформація з обмеженим доступом, що є власністю держави, встановлюється спеціальний режим доступу відповідно до законодавства.

Відповідно до листа від 25.07.2017 року №4605/0/20-16 Державної регуляторної служби повідомлено про відсутність правових підстав для встановлення органом самоврядування у рішення №82/82 вимог до операторів та провайдерів телекомунікацій про надання інформації, документів, а також доступу для огляду телекомунікаційних мереж та обладнання сторонніх осіб. Крім того, у листі вказано, що під час прийняття рішення №82/82 порушено вимоги ст. 34 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Посилання суду першої інстанції на витяг із стенограми пленарного засідання 11.02.2016 року, в якому зазначалося наступне: "Сьогодні немає єдиного реєстру телекомунікацій, що належать територіальній громаді міста Києва, об'єктів інших суб'єктів господарської діяльності, що використовують дане комунальне майно для розміщення власних мереж, споруд та телекомунікацій. Така ситуація не дозволяє здійснювати єдину політику в сфері розміщення об'єктів телекомунікації та забезпечення рівного доступу провайдерів до комунальних об'єктів телекомунікації та електрозв'язку. Прийняття даного рішення надасть можливість провести організаційні заходи, пов'язані з інвентаризацією об'єктів телекомунікацій, на території міста Києва. Під час проведення інвентаризації будуть напрацьовані рекомендації щодо обов'язкового маркування об'єктів телекомунікацій з метою забезпечення можливості оперативної ідентифікації власника телекомунікаційної споруди та забезпечення підтримки реєстру таких об'єктів у актуальному стані. Безхазяйні об'єкти телекомунікацій електрозв'язку, що будуть виявлені в процесі проведення інвентаризації на території міста Києва, будуть взяті на облік у комунальну власність територіальної громади для ефективного подальшого використання» як на законність прийнятого рішення №82/82, колегія суду вважає безпідставним, оскільки відсутність у органу місцевого самоврядування даних щодо ідентифікованого коммунального майна у сфері телекомунікацій (електрозв'язку) та відсутність єдиного реєстру такого майна не є підставою для втручання у госпорську діяльність суб'єктів господарювання з приватною формою власності та доступ до конфіденційної інформації таких суб'єктів господарювання.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Колегія суддів приходить до висновку, що у зв'язку з прийняттям Київською міською радою рішення №82/82 права позивача було порушено, а тому товариство має право вимоги та звернення до суду з даним позовом для захисту порушенного права.

ТОВ «Адамант» зареєстровано як юридична особа, місцезнаходження м. Київ, Харківське шоссе 51-А., внесено до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій (а.с.22,23). має ліцензію на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг з технічного обслуговування і експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного, теле- та радіомовлення, проводового радіомовлення та мереж.

Згідно Статуту товариства товариство утворили його учасники. Останнє є самостійним господарюючим статутним суб'єктом та здійснює виробничу і господарську діяльність.

Отже, у зв'язку з прийняттям оскаржуваного рішення, на позивача як на юридичну особа, яку внесено до реєстру провайдерів і операторів та яка знаходиться на території м. Києва, покладено зазначені у данному рішенні обов'язки щодо сприяння інвентаризації, надання відповідних документів, тощо.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними вжиті до позивача дії Департаментом транспортної інфрастуктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), пов'язані з виконанням рішення Київської міської ради №82/82 від 11 лютого 20-16 року, то в цій частині судова колегія вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачеми не надано доказів вжиття Департаментом відносно позивача буд-яких дій, які б потягнули за собою порушення прав та інтересів товариства.

Посилання позивача на ту обставину, що від Департаменту надійшов лист щодо виконання рішення Київради не є доказом протиправності дій данного відповідача та не свідчить про порушення прав чи інтересів позивача.

Крім того, позивачем не надано доказів того, що Департаментом транспортної інфрастуктури вживались до позивача певні дії, які вплинули на господарську діяльність позивача, спричинили збитки останньому або ж призвели до розкриття конфіденційної інформації.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи та ухвалення судового рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, ненадано належності оцінки доводам позивача та третьої особи щодо порушення їх прав та інтересів, а тому прийнято постанову з порушенням норм матеріального і процессуального права

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

За змістом ст. 215 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове судове рішення.

Згідно ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2017 року та ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант" задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 жовтня 2017 року скасувати та ухвалити у справі нову постанову наступного змісту.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 рішення Київської міської ради №82/82 від 11 лютого 2016 року в частині зобов'язання підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, що провадять свою діяльність на території м. Києва:

- надавати Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документи, що підтверджують право власності на такі об'єкти телекомунікації (електрозв'язку) (підпункт 2.1 пункту 2 рішення );

- надавати на вимогу Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) допомогу при проведенні інвентаризації об'єктів телекомунікації (електрозв'язку), у тому числі шляхом надання на вимогу Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) необхідних документів та інформації, доступу для огляду відповідних об'єктів телекомунікації (електрозв'язку), виконувати інші вимоги Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що стосуються проведення інвентаризації об'єктів телекомунікації (електрозв'язку) (підпункт 2.2. пункту 2 рішення).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати складання повного судового рішення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 22 грудня 2017 року.