Постанова № 71209949, 21.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/1278/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Житняк Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Горяйнова А.М.,

суддів - Кузьмишиної О.М. та Файдюка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Едланд-М» до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2017 року ТОВ «Едланд-М» звернулося до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнень, просило скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 16 травня 2017 року № 0001501400.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року вказаний адміністративний позов був задоволений.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивач здійснював роздрібну торгівлю підакцизними товарами, у зв'язку з чим зобов'язаний був сплачувати акцизний податок.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте у судове засідання не з'явилися та про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 312 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ГУ ДФС у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд встановив, що ГУ ДФС у Чернігівській області провело планову виїзну перевірку ТОВ «Едланд-М» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2016 року та правильністю нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року до 31 грудня 2016 року, за результатами якої склало акт від 26 квітня 2017 року № 206/14/33469370.

На підставі вказаного акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 16 травня 2017 року № 0001501400, яким нарахував податкові зобов'язання з акцизного податку на загальну суму 569991 грн. 00 коп., з яких 379994 грн. 00 коп. за основним платежем та 189997 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу, ТОВ «Едланд-М» звернулося до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Едланд-М» про скасування податкового повідомлення-рішення від 16 травня 2017 року № 0001501400, в частині нарахування основного зобов'язання у розмірі 369049 грн. 00 коп. та штрафних фінансових санкцій у розмірі 184524 грн. 50 коп., суд першої інстанції виходив з того, що операції позивача із реалізації нафтопродуктів через АЗС оптовим покупцям не є об'єктом оподаткування акцизним податком.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Відповідно до п. 3.3.5 акту перевірки від 26 квітня 2017 року № 206/14/33469370 за період з 01 січня 2015 року до 31 грудня 2016 року ТОВ «Едланд-М» задекларувало акцизний податок у розмірі 1293762 грн. 00 коп. Відповідач встановив заниження позивачем акцизного податку за вказаний період на 379994 грн. 00 коп., у тому числі за вересень-грудень 2015 року на 10945 грн. 00 коп. та за січень-березень 2016 року на 369049 грн. 00 коп.

Під час проведення перевірки було встановлено, що позивач має власну нафтобазу з автозаправною станцією, що є цілісним майновим комплексом, яка утримується на балансі підприємства та знаходиться за адресою: вул. 50 років ВЛКСМ, 58, м. Чернігів.

ТОВ «Едланд-М» реалізувало паливно-мастильні матеріали юридичним особам, фізичним особам-підприємцям та громадянам. У деклараціях з акцизного податку позивач декларував суми реалізованих паливно-мастильних матеріалів громадянам, розрахунки за які здійснювалися через касу автозаправної станції.

Також ТОВ «Едланд-М» здійснювало продаж паливно-мастильних матеріалів юридичним особам та фізичним особам-підприємцям відповідно до укладених договорів поставки. Відпуск таких паливно-мастильних матеріалів здійснювався через автозаправну станцію згідно видаткових накладних. На суму реалізованих паливно-мастильних матеріалів юридичним особам та фізичним особам-підприємцям позивач не нараховував та не сплачував акцизний податок.

Відповідач вважає, що реалізація нафтопродуктів у зазначений спосіб є роздрібним продажем товару кінцевому споживачу.

Такий висновок обґрунтований тим, що відповідно до ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять» роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надавання йому торговельних послуг.

Датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, згідно з п. 216.9 ст. 216 ПК України, є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а у разі реалізації товарів фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок, - дата надходження оплати за проданий товар.

Згідно ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до п. 2 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою КМ України від 20 грудня 1997 року № 1442 (далі - Правила), роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів. Продаж нафтопродуктів (крім бензину, дизельного палива, скрапленого вуглеводневого газу) у дрібній розфасовці здійснюється також через спеціалізовані магазини, що продають товари господарського вжитку.

Розрахунки за продані нафтопродукти, згідно з п.10 Правил, здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з нафтопродуктами споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ за установленою формою на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару. У розрахунковому документі зазначається інформація про форму здійснення розрахунку. Розрахунки за продані нафтопродукти із застосуванням згідно з договорами талонів чи відомостей на відпуск нафтопродуктів здійснюються виключно через установи банків.

З огляду на вказані норми права відповідач вважає, що через мережу АЗС здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів безпосередньо споживачам, незалежно від форми розрахунків (готівкова, безготівкова (в тому числі з використанням талонів, карток, відомостей на відпуск нафтопродуктів)), а такі операції є об'єктом оподаткування акцизним податком.

Колегія суддів вважає необґрунтованими зазначені висновки відповідача з таких підстав.

У відповідності до пп. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПК України платниками акцизного податку є особи - суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів.

Перелік операцій, які є об'єктами оподаткування акцизним податком, визнаний у п. п. 213.1 ст. 213 ПК України.

Відповідач, згідно з актом перевірки від від 26 квітня 2017 року № 206/14/33469370, вважає, що ТОВ «Едланд-М» здійснює операції, які є об'єктом оподаткування акцизним податком, передбачені пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПК України.

Згідно вказаної норми права об'єктами оподаткування є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Зміст зазначеної операції визначений у абз. 2 пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, яка передбачає, що реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 (нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне) цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Таким чином, Податковий кодекс України передбачає, що підакцизні товари можуть реалізовуватися як кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, так і для комерційного використання. Також Податковий кодекс України по-різному врегульовує питання щодо віднесення операцій з поставки нафтопродуктів відповідним покупцям до об'єктів оподаткування акцизним податком.

У зв'язку з цим суб'єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю підакцизних товарів, ведуть окремий облік товарів, реалізованих для особистого та комерційного використання. Зазначене підтверджується формою розрахунку суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року № 14.

У вказаному розрахунку зазначається як загальна вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані у роздрібній торговельній мережі, в тому числі у мережі громадського харчування, так і вартість реалізації товарів для комерційного використання.

З огляду на викладене колегія суддів вважає необґрунтованим висновок податкового органу про те, що реалізація підакцизних товарів через АЗС здійснюється виключно кінцевому споживачу та є об'єктом оподаткування акцизним податком.

Зазначений висновок підтверджується також тим, що фактична передача нафтопродуктів через АЗС здійснюється кінцевому споживачу, проте покупцем переданого товару (особою, якій здійснюється реалізація нафтопродуктів) може виступати юридична особа або фізична особа-підприємець, яка придбала нафтопродукти для їх подальшого використання у господарській діяльності.

Як раніше зазначалося, відповідно до абз. 2 пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України, обов'язковими ознаками операції з реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є їх продаж кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ «Едланд-М» посилалося на те, що операції з продажу нафтопродуктів у січні-березні 2016 року, щодо яких відповідач здійснив донарахування акцизного податку, передбачали реалізацію товару саме суб'єктам господарювання.

На підтвердження своїх доводів позивач надав суду реєстри отриманих та виданих податкових накладних, витяги з Єдиного реєстру податкових накладних, видаткових накладних, платіжних доручень контрагентів. Зазначені документи підтверджують придбання нафтопродуктів саме для комерційного використання (використання у власній господарській діяльності).

Посилання ГУ ДФС у Чернігівській області, як на підставу для скасування постанови суду від 13 листопада 2017 року на те, що позивач здійснював реалізацію паливно-мастильних матеріалів також некомерційним організаціям колегія суддів вважає необґрунтованими.

Перелік організацій - покупців паливно-мастильних матеріалів, діяльність яких, на думку податкового органу, не спрямована на отримання прибутку, наведений на сторінках 47-48 акту перевірки. У вказаному переліку зазначений період поставки товару таким організаціям. Із зазначеного переліку вбачається, що відповідні організації здійснювали придбання паливно-мастильних матеріалів лише у період з вересня по грудень 2015 року. Здійснення продажу підакцизних товарів зазначеним організаціям у період з січня по березень 2016 року податковий орган не встановив.

Як раніше зазначалося, відповідач виявив заниження позивачем акцизного податку на суму 379994 грн. 00 коп., у тому числі за вересень-грудень 2015 року на 10945 грн. 00 коп. та за січень-березень 2016 року на 369049 грн. 00 коп. Постановою суду від 13 листопада 2017 року оскаржуване податкове повідомлення-рішення було скасоване лише у частині нарахування податкових зобов'язань за січень-березень 2016 року на суму 369049 грн. 00 коп.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Едланд-М» були задоволені за період, протягом якого податковий орган не встановив продажу паливно-мастильних матеріалів організаціям, діяльність яких, на думку податкового органу, не спрямована на отримання прибутку.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що дії податкового органу щодо нарахування акцизного податку на загальну вартість всіх нафтопродуктів, які були реалізовані протягом січня-березня 2016 року через АЗС без урахування п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України, незаконними, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області від 16 травня 2017 року № 0001501400 у відповідній частині - протиправним та таким, що правомірно скасоване судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги ГУ ДФС у Чернігівській області не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 13 листопада 2017 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції надав належну оцінку дослідженим доказам та правильно застосував норми матеріального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ГУ ДФС у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач А.М. Горяйнов

Судді О.М. Кузьмишина

В.В. Файдюк