Постанова № 71209856, 18.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/6115/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Мазур А.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Губської Л.В. Земляної Г.В. Кондратенко Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2017 року у справі за заявою ОСОБА_6 про роз'яснення судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Кабінету Міністрів України, третя особа: Міністерство соціальної політики України про визнання протиправними дій, скасування постанови в частині, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Кабінету Міністрів України, третя особа: Міністерство соціальної політики України про визнання протиправними дій, скасування постанови в частині, зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до попереднього судового розгляду.

07.11.2017р. ОСОБА_6 до Окружного адміністративного суду міста Києва подав заяву про роз'яснення ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2017 року, яка мотивована тим, що суд при витребовуванні від позивача власного письмового підтвердження того, що у провадженні адміністративних чи господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору, не вказав мотивів, з яких суд виходив при написанні зазначеного та положень закону, якими він керувався. Позивачу також не зрозумілий порядок та спосіб виконання вказаного пункту.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2017 року в задоволенні заяви ОСОБА_6 про роз'яснення ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2017 року - відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач - ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи до суду не прибули.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Так, відмовляючи в роз'ясненні судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для її роз'яснення відсутні.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017р.), якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, а також державного виконавця, ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Дана норма передбачає підстави для роз'яснення судового рішення в судовому засіданні. Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Також, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.

Вказана стаття КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Виходячи із системного тлумачення наведеної норми, роз'яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.

Механізм, визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

В ухвалі Верховного Суду України від 13.07.2016р. (справа № 21-452іп16) зазначено, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

В свою чергу, підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

За роз'ясненням рішення суду можуть звертатися особи, які брали участь у справі, або державний виконавець у випадку, коли рішення є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.

В заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6, в обґрунтування клопотання про роз'яснення судового рішення зазначив, що суд при витребовуванні від нього власного письмового підтвердження того, що у провадженні адміністративних чи господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору, не вказав мотивів, з яких суд виходив при написанні зазначеного та положень закону, якими він керувався. Позивачу також не зрозумілий порядок та спосіб виконання вказаного пункту.

Однак, порушені заявником питання жодним чином не належать до роз'яснення рішення суду та стосуються роз'яснення порядку виконання зазначеної вимоги ухвали суду від 13 травня 2017 року, що не належить до компетенції суду, в розумінні ч. 1 ст. 170 КАС України.

Дослідивши текст вказаної ухвали суду про відкриття провадження в адміністративній справі, колегія суддів вважає, що дане судове рішення є зрозумілим, оскільки ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 травня 2017 року про відкриття провадження в адміністративній справі не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_6 про роз'яснення ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 травня 2017 року про відкриття провадження в адміністративній справі, оскільки обставини, на які посилається заявник не є підставами для роз'яснення судового рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали із дотриманням норм процесуального права, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України.

Головуючий суддя Судді Вівдиченко Т.Р. Губська Л.В. Земляна Г.В.

Повний текст постанови виготовлено 21.12.2017 року