Постанова № 71209790, 20.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 711/8764/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Кондрацька Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Вівдиченко Т.Р.,

Федотова І.В.,

при секретарі: Нікітіній А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради на постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 09 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати дії Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради незаконними та зобов'язати відповідача встановити їй статус члена сім'ї померлого інваліда війни відповідно до вимог статей 10,15 Закону України «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту», видавши відповідне посвідчення.

Постановою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 09 листопада 2017 року з урахуванням додаткової постанови від 15 листопада 2017 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з таким рішеннями, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить постанову суду та додаткову постанову скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи сторони до суду не прибули.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3, є пенсіонеркою та законною дружиною ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та який за життя мав статус інваліда війни.

18.07.2017 позивачка звернулася до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради із заявами для встановлення їй статусу члена сім'ї померлого ветерана війни. Однак відповідачем в цьому було відмовлено з посиланням на відсутність правових підстав.

Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог, з чим погоджується і колегія суддів, виходячи з наступного.

Так, Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551 (далі - Закон №3551) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Статтею 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать також інваліди з числа: військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.

Згідно з пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 20-РП/04 ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. Розділ 11 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» визначає поняття і зміст статусу ветеранів війни (учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни) та осіб, на яких поширюється дія його положень. Це колишні військовослужбовці, які безпосередньо як у воєнний, так і в мирний час, виконували інші обов'язки військової служби та тилового забезпечення, пов'язані з необхідністю захисту Батьківщини, у тому числі з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до висновку обласної Спеціалізованої лікарської-консультативної комісії засідання №46 від 01.12.2008 року, витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, протокол №5101 від 15.12.2016 року ОСОБА_4 отримав І групу інвалідності, що пов'язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС довічно, що підтверджується посвідченням інваліда війни серії НОМЕР_1 від 29.12.2016 року.

Відповідно до Експертного висновку Центральної Міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України № 47 від 06.07.2017 року встановлено, що захворювання, що призвело до смерті ОСОБА_4, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Частиною 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що чинність цього Закону поширюється на сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.

Отже, зі змісту вищезазначеної норми слідує, що чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» поширюється також і на членів сім'ї військовослужбовців, які померли внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби.

При цьому, у розумінні абзаців 4, 7 пункту 1 статті 10 наведеного Закону до членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать, зокрема, один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні.

Апелянт зазначає, що судом не враховано лист Міністерства соціальної політики України від 01 березня 2016 року № 2936/0/14-16/172, відповідно до якого позивач як дружина померлого учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, не має права на встановлення статусу члена сім'ї загиблого і отримання посвідчення члена сім'ї загиблого, оскільки його смерть пов'язана із захворюванням, яке отримане під час ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС.

Водночас, вказані доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Аналогічний правовий висновок міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03 жовтня 2017 року у справі №227/1693/17 (К/800/31782/17).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради - залишити без задоволення, а постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 09 листопада 2017 року та додаткову постанову від 15 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Т.Р.Вівдиченко

І.В.Федотов