Постанова № 71209745, 19.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 752/10843/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Ладиченко С.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому засіданні апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 07 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до Правобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві в якому просив суд:

Визнати протиправними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06.02.2017 щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії на підставі довідки Генеральної прокуратури України № 18-832 зп від 01.06.2016 та його заяви від 16.01.2017 року;

Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок з 01 січня 2016 року та виплату ОСОБА_2 пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11. №1991 року № 1789-ХІІ зі змінами внесеними в редакції від 05.10.1995 року 358/95ВР та від 12.07.2001 року №2663 -III, в розмірі 90 відсотків від сумі місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Генеральної прокуратури України №18-832зп від 01.06.2016 року, без обмеження її розміру;

Стягнути з Державного бюджету України на його користь у відшкодування витрат по сплаті судового збору 640 грн.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 14 листопада 2017 року позовні вимоги задоволено частково. Визнанои протиправними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06.02.2017 щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії на підставі довідки Генеральної прокуратури України № 18-832 зп від 01.06.2016 та його заяви від 16.01.2017 року. Зобов'язано Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок з 01 січня 2016 року та виплату ОСОБА_2 пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11. №1991 року № 1789-ХІІ зі змінами внесеними в редакції від 05.10.1995 року 358/95ВР та від 12.07.2001 року №2663 -III, в розмірі 90 відсотків від сумі місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Генеральної прокуратури України №18-832зп від 01.06.2016 року, в розмірі що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Стягнуто з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Правобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_2 у відшкодування витрат по сплаті судового збору 640 грн. (шістсот сорок гривень).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому звертає увагу на порушення судом норм матеріального права, вказуючи при цьому на неврахування судом скасування законодавцем права на перерахунок вже призначених пенсій працівників прокуратури.

Позивач, не погоджуючись із доводами апеляційної скарги, під час судового засідання подав відзив на неї. З мотивів відзиву вбачається, що забезпечення ОСОБА_2 сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування протягом тривалого часу, свідчить про порушення його законних очікувань на призначення та виплату пенсії у розмірі, що була гарантована Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та інші наявні у справі докази, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України (Солом'янське відділення) м. Києва та отримує пенсію за вислугою років, яка була призначена на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11. №1991 року № 1789-ХІІ зі змінами внесеними в редакції від 05.10.1995 року 358/95ВР та від 12.07.2001 року №2663 -Ш (далі Закон), у розмірі 90 відсотків заробітної плати з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

16.01.2017 року ОСОБА_2 звернувся до Правобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Києва із заявою щодо перерахунку пенсії, виходячи з розрахунку її розміру 90 відсотків від суми місячної заробітної плати у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорських працівників, згідно довідки Генеральної прокуратури України № 18-832 зп від 01.06.2016 року.

Рішенням Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві 06.02.2017. за № 7951/07 було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії з посиланням на пункт 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, яким визначено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Вважаючи такі висновки протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що зміст та обсяг досягнутих соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а тому відмова Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в перерахунку пенсії позивачу є протиправною.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до частини першої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-XII (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Також, положеннями цієї правової норми було передбачено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

15.07.2015 року набрав чинності Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII, відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» якого норми Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-XII, які регулювали, зокрема, питання перерахунку пенсії, втратили чинність.

Пенсійне забезпечення працівників прокуратури, станом на час спірних правовідносин, регулюється правилами статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII.

Згідно частин тринадцятої, двадцятої цієї норми, пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, станом на момент призначення позивачу пенсії законодавством було встановлено право осіб, яким призначена пенсія згідно Закону України «Про прокуратуру», на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Разом із тим, на момент звернення позивача до територіального органу Пенсійного фонду України за перерахунком пенсії питання такого перерахунку чинним законодавством не врегульоване, в той час як передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям повинні бути визначені Кабінетом Міністрів України.

Ураховуючи, що Кабінетом Міністрів України не вжито заходів на реалізацію вищенаведеної норми, виходячи із приписів частини першої статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, та статті 22, згідно з якою закріплені Конституцією України права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції в тому, що позивач має право на перерахунок пенсії у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 01.06.2016 року №18-832зп, і що при такому перерахунку мають застосовуватися норми, що визначали умови та порядок перерахунку пенсії, які діяли на момент її призначення позивачу.

При виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд враховує висновки Верховного Суду України, зокрема висловлені у постановах Верховного Суду України від 17.12.2013 року (справа №21-445а13) та від 10.12.2013 року (справа №21-348а13), а також існуючи практику Європейського суду з прав людини.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 10.12.2013 року у справі про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, вказано, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Також, згідно з викладеного у рішеннях Конституційного Суду України (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій) розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд вважає, що апелянт, в особі Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування правомірності своїх дій щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії в контексті практики Верховного Суду України щодо недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод та Європейського суду з прав людини, який визначив, що відсутність нормативно-правового акта, який би визначив розмір виплати, на яку розраховує заявник, є невиправданим втручанням.

Колегія суддів також зазначає, що посилання апелянта на пункт 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, згідно якого у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру», є неприйнятним, виходячи з того, що ця норма стосується призначення, а не перерахунку вже призначених пенсій.

Пунктом 4 та 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», в редакції, яка була чинна до 15.12.2015 року, було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16.01.2003 року №432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» з 01.12.2015 року встановлені нові розміри посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери.

Згідно довідки Генеральної прокуратури України від 01.06.2016 року №18-832зп, виданої ОСОБА_2 заробітна плата на посаді прокурора відділу Генеральної прокуратури України становить 21509,17 грн., яка складає:

- посадовий оклад - 2812,00 грн.;

- надбавка за класний чин - 135,00грн.;

- надбавка за вислугу років - 1178,80 грн.;

- щомісячна премія, на яку нараховується страхові внески - 13326,33 грн.

Доплати , які передбачені чинним законодавством:

1. Надбавка за виконання особливо важливої роботи - 2888,06 грн.

2. Матеріальна допомога на оздоровлення ( 1/12) - 584,49 грн.

3. Матеріальна допомога на вирішення соц.-побут. потреб (1/12) - 584,49 грн.

У зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» був виключений, а 5 змінений.

Однак, у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» був виключений, а 5 змінений.

Таким чином, на час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії, Кабінетом Міністрів України не виконано покладеного на нього обов'язку щодо визначення порядку перерахунку пенсії.

Так, відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 27.05.2013 року по справі «Суханов та Ільченко проти України» першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету в «інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар. Більш того, Європейський Суд вказав, що Кабінет Міністрів України мав визначити розмір надбавки до пенсії, однак, жодного рішення з цього приводу прийнято не було. Таким чином, у даному випадку відмова держави здійснити певні дії становила втручання в права заявників, передбачені ст.1 Першого протоколу, так як заявники мали «законне сподівання» на перерахунок пенсії.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.

Відповідно до ст. 316 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишити без задоволення, постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 07 листопада 2017 року - залишити без змін.

Повний текст постанови складено « 21» грудня 2017 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма