Постанова № 71209614, 21.12.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року справа № 221/4898/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Чебанова О.О., суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області на постанову Волноваського районного суду Донецької області від 03 жовтня 2017 року у справі № 221/4898/17 (головуючий І інстанції Писанець Н.В.), складену в повному обсязі 06 жовтня 2017 року в м. Волноваха Донецької області за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області про визнання неправомірним рішення та зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до Волноваського районного суду Донецької області з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області (далі відповідач) про визнання неправомірним рішення та зобовязання вчинити певні дії.

Постановою Волноваського районного суду Донецької області від 03 жовтня 2017 року у справі № 221/4898/17 позовні вимоги було задоволено частково, внаслідок чого: визнано незаконним рішення Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області № 2031 від 31.08.2017 року щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугою років та скасовано його; зобовязано Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області включити до пільгового та страхового стажу ОСОБА_1 роботу на посаді вчителя української мови Штерівської середньої школи Антрацитівського району Луганської області у період з 01.09.1993 року по 30.08.2002 року для призначення їй пенсії за вислугою років, та призначити ОСОБА_1 пенсію з 23.08.2017 року; відмовлено у задоволенні інших позовних вимог за необґрунтованістю.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ОСОБА_1 23.08.2017 року звернулась до Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області із заявою про призначення пенсії за вислугою років.

Рішенням відповідача № 2031 від 31.08.2017 року ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років. Рішення було обґрунтовано неможливістю зарахувати період роботи позивача з 13.11.1995 по 30.08.2002 в Штерівській середній школі на посаді класного керівника, так як зазначена посада не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоровя та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим Постановою КМУ від 04.11.1993 № 909 із змінами.

Вивченням трудової книжки позивача (ксерокопія якої додається до матеріалів справи) встановлена наявність загального стажу її роботи 30 років 4 дні, що відповідає записам у її трудовій книжці №№ 1-16 (а.с. 29-31). Встановлений факт роботи ОСОБА_1 вчителем в ВШ № 11 м. Дружківки Донецької області з 15.08.1987 року по 21.08.1989 року, потім у Штерівській середній школі, яка у подальшому була реорганізована в Штерівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Антрацитівської районної ради Луганської області на посаді вихователя групи подовженого дня з 22.08.1989 року по 01.09.1993 року; вчителем української мови з 01.09.1993 року по 30.08.2002 року. Після чого, у період з 02.09.2002 року по 27.08.2013 року позивач працювала вчителем у Новоігнатьєвській ОШ І-ІІІ ступенів Волноваського району Донецької області, потім з 28.08.2013 року по 21.08.2017 рік - заступником директора з навчально-виховної роботи у середній загальноосвітній школі №156 м. Києва.

Колегією суддів встановлено, що дійсно, у трудовій книжці ОСОБА_1 мається запис № 4 про її переведення на роботу класного керівника у період з 13.11.1995 року по 30.08.2002 року (а.с. 29). Однак фактично мало місце не переведення, як зміна напрямку діяльності позивача або виконання роботи на іншій посаді, а додаткове навантаження вже працюючого вчителя української мови ОСОБА_1 обовязками по керівництву над певним класом.

Про вказаний висновок свідчать також письмові докази у справі: довідка № 72 від 10.04.2014 року, видана директором Штерівської школи ОСОБА_2 щодо підтвердження роботи позивача вчителем української мови у період з 01.09.1993 року по 30.08.2002 року (а.с.6): копія свідоцтва про підвищення кваліфікації вчителя української мови ОСОБА_1 від 01.03.2000 року та грамота вчителя року, видана Антрацитівським районним відділом освіти Міністерства освіти України від 05.01.2000 року (а.с. 14-16).

Згідно вимог п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугою років мають працівники освіти, охорони здоровя та соціального забезпечення незалежно від віку після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України станом на 01 квітня 2015 року - не менше 25 років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоровя та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» - підтверджується право ОСОБА_1 на отримання пенсії за вислугою років.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Управління Пенсійного Фонду України у Волноваському районі Донецької області № 2031 від 31.08.2017р. є незаконним та підлягає скасуванню. Також підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобовязання відповідача включити до її пільгового та страхового стажу роботу на посаді вчителя української мови Штерівської середньої школи Антрацитівського району Луганської області у період з 01.09.1993 року по 30.08.2002 року для призначення їй пенсії за вислугою років.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зобовязання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію з 23.08.2017 року, з огляду на наступне.

Згідно частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Як вбачається з адміністративного позову, однією з позовних вимог ОСОБА_1 була вимога про зобовязання відповідача повторно розглянути її заяву про призначення пенсії за вислугу років від 23.08.2017 року.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно вийшов за межі позовних вимог та зобовязав відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію з 23.08.2017 року, оскільки позивачем обрано ефективний спосіб захисту свого права.

Пунктом 4 частини 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні судового рішення порушив норми процесуального права, тому рішення суду підлягає зміні.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області на постанову Волноваського районного суду Донецької області від 03 жовтня 2017 року у справі № 221/4898/17 задовольнити частково.

Постанову Волноваського районного суду Донецької області від 03 жовтня 2017 року у справі № 221/4898/17 змінити.

В абзаці третьому резолютивної частини постанови Волноваського районного суду Донецької області від 03 жовтня 2017 року у справі № 221/4898/17 слова та цифри «призначити ОСОБА_3 пенсію з 23.08.2017 року» замінити на слова та цифри «повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.08.2017 року про призначення пенсії за вислугу років.».

В іншій частині постанову Волноваського районного суду Донецької області від 03 жовтня 2017 року у справі № 221/4898/17 залишити без змін.

Повне судове рішення складено 21 грудня 2017 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяО.О. Чебанов

Судді І.В. Сіваченко

ОСОБА_4